Ухвала суду № 55924342, 10.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6052/14 Справа № 194/426/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна Н.Є. Категорія 32

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого Колодяжної Н. Є.

суддів Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Надтока А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення шкоди в звязку з ушкодженням здоровя на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2014 року, яким з нього на користь позивача стягнуто 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на його необґрунтованість, неповне зясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому має бути залишено без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Під час роботи на підприємстві ОСОБА_2 захворів на професійне захворювання.

За висновками МСЕК від 18.04.2005 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20 % - первинно та 05.06.2006 року - у розмірі 25 % - повторно безстроково.

Задовольняючи позов і стягуючи з відповідача 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно посилався на те що, позивач у звязку з тяжкими та шкідливими умовами праці втратив професійну працездатність, змушений постійно лікуватися, а тому у відповідності із ст. ст. 13, 21 п. е, 28 ч. 3, 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, в обовязки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, входило своєчасно та в повному обсязі відшкодовування шкоди, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя, включаючи страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Вказаний факт заподіяння моральної шкоди позивачу встановлений судом.

Посилання апелянта на те, що моральну шкоду повинен відшкодувати потерпілому роботодавець, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки фактично позивач отримав професійне захворювання у 2005 році, про що свідчить довідка МСЕК від 18 квітня 2005 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року, яким виключена відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України.

Доводи відповідача про те, що для вирішення питання щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я, необхідні спеціальні медичні знання, а тому для об'єктивного вирішення спору необхідний висновок медико-соціальною експертної комісії не можуть бути прийняті до уваги, оскільки необхідність спеціального висновку медико-соціальної експертної комісії відносно спричинення особі моральної шкоди, законом не передбачена, а факт спричинення моральної шкоди та моральних страждань, підтверджується фактом отримання ним професійного захворювання, встановленого висновком МСЕК.

За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що внаслідок втрати професійної працездатності позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки він постійно відчуває фізичний біль, змушений постійно лікуватися, відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства, відчуває депресивний стан та інші обставини.

Також, немає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки відповідно до вимог ст.268 ЦК України на вказані позовні вимоги позовна давність не поширюється.

Таким чином, встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, а наведені доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області - відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

СУДДІ: