Рішення № 55924300, 17.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/2854/15-ц Провадження № 22-ц/772/555/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 50 Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого судді ІванюкаМ.В, суддів РибчинськогоВ.П. та ОСОБА_2, з участю секретаря ТопольськоїВ.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Немирівського районного суду від 21 грудня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки у звязку з простроченням сплати аліментів, --

В С Т А Н О В И Л А :

01 грудня 2015р. ОСОБА_4. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3. про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки у звязку з простроченням сплати аліментів. Зазначила, що рішенням Немирівського районного суду від 29 грудня 2014р. з відповідача стягуються аліменти на її користь у твердій грошовій сумі (по 600грн. щомісячно) на утримання сина ОСОБА_5, 01.06.2012р. народження.

Відповідачем була допущена заборгованість по сплаті аліментів за січень, лютий, березень і квітень 2015р. в загальній сумі 2400грн. Тому просила стягнути з нього вказану суму заборгованості, а також передбачену ч.1 ст.196 СК України неустойку у звязку з простроченням здійснення відповідних виплат в сумі 2544грн.

Рішенням Немирівського районного суду від 21 грудня 2015р. позов було задоволено.

ОСОБА_3. у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення змінити і відмовити позивачці у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за аліментами, а розмір неустойки (пені) за прострочення їх сплати зменшити до 21грн.20коп. Вважає, що при ухваленні рішення суд належним чином не зясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права.

Представник ОСОБА_3. ОСОБА_6. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_4. і адвокат ОСОБА_7. просять відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав :

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за аліментами за січень, лютий, березень і квітень 2015р. в загальній сумі 2400грн, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що наявність зазначеної заборгованості у вказаній сумі ніким не заперечується. Ця заборгованість повинна стягуватись в межах того ж виконавчого провадження, яке було відкрито в порядку виконання рішення Немирівського районного суду від 29.12.2014р. і для її стягнення якогось додаткового судового рішення не потребується. В разі, якщо позивачка вважає недостатнім контроль державного виконавця за стягненням з відповідача заборгованості за аліментами, вона вправі оскаржити його дії чи бездіяльність у порядку, визначеному ст.ст.383, 384 ЦПК України. Тобто, заявляючи такі вимоги, позивачка обрала невірний спосіб захисту порушеного права.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки у звязку з простроченням сплати аліментів, суд першої інстанції застосував невірну методику розрахунку її суми. Так, за змістом правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 16.12.2015р. за наслідками розгляду справи №6-2696цс15, згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобовязань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобовязання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обовязку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обовязку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Таким чином, у даному випадку, якщо виходити з розміру заборгованості за аліментами за кожний перерахований місяць прострочення, рівного 600грн, то розмір неустойки за січень 2015р. рахується таким чином :

1% від 600грн = 6грн.

6грн. x 31день у січні = 186грн;

Аналогічно за лютий 2015р;

6 x 28 днів у лютому = 168грн;

За березень 2015р :

6 x 31 = 186.

За квітень 2015р:

6 x 30 = 180.

Загальна сума неустойки має складати 186 + 168 + 186 + 180 = 720 грн.

Саме ця сума і підлягає стягненню.

Згідно ст.309 ЦПК України зазначене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, 307ч.1 п.2, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, --

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду від 21 грудня 2015р. у даній справі скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки у звязку з простроченням сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 неустойку у звязку з простроченням сплати аліментів за січень, лютий, березень і квітень 2015р. в сумі 720грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :