Ухвала суду № 55923294, 17.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/205/16 Справа № 201/1667/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Кондакова Г.В.,

суддів Мазниці А.А.,

ОСОБА_2,

при секретарі Дьоміній А.А..,

за участю прокурора Кравченко М.В.

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою було задоволено клопотання прокурора Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не судимого, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

до 4 квітня 2016 р. з застовою у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає - 110240 грн.

Відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження, органом слідства ОСОБА_6 підозрюється у скоєжнні злочину, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, в тому, що займаючи посаду слідчого з ОВС 1-го слідчого відділення СВ УСБ України в Запорізькій області, 25 грудня 2015 р. перебуваючи ресторані «Сезам» в м. Дніпропетровську на пр. Гагаріна, буд. 165, висунув ОСОБА_8Ш.М.І. вимогу на передачу йому неправомірної вигодив сумі 30000 доларів США за вплив на прийняття рішення слідчим з ОВС 1-го слідчого відділення СВ УСБ України в Запорізькій області ОСОБА_9 про непритягнення Баракат до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК і за повернення компьютерної техніки, вилученої під час обшуку 24 грудня 2015 р., що належить останньому.

28, 29 грудня 2015 р., 5, 6 січня 2016 р. ОСОБА_6 повторно висунув вимогу Баракат на отрмання 30000 доларів США за вплив на слідчого Скрипку О.В.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про існування ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та врахувавши тяжкість вчиненого злочину, покарання що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, вагомість наявних доказів, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник не згоден з рішенням суду першої інстанції. В апеляції просить його скасувати, постановити нове, яким застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід не пов*язаний з триманням під вартою.

Вважає що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу складено з порушеннями вимог ст. 178 КПК.

Його твердження про наявність обгрунтованоїх підозри безпідставні, оскільки зібрані докази не викривають ОСОБА_6 у інкримінованому злочині. Не містить в собі клопотання дані про соціальні зв*язки останнього, про наявність на утриманні двох малолітніх дітей і непрацюючої дружини, про відсутність майна і доходів.

Стверджує, що органом слідства не вмотивовано, чому більш мякі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обовязків, крім того, не вмотивовано існування ризиків.

Вважає що при визначенні розміру застави судом не було враховано та не надано належної оцінки матеріальному стану підозрюваного та його родини, не враховано, що ОСОБА_6 єдиний годувальник.

Заслухав суддю-доповідача, підозрюваного і його захисника, які підтримали скаргу, прокурора про законність судового рішення, колегія суддів перевірив надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не може підлягати задоволенню з наступних підстав.

При вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен керуватись вимогами ст. ст. 177, 178 КПК.

Надані матеріали дозволяють колегії суддів дійти до висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині. Тому підтвердженням являються дані, які містяться в протоколі допиту потерпілого ОСОБА_8 про надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, в протоколах про оперативну зйомку про вимогання винагороди.

Посилання слідчого і судді про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК про можливість ухилитись від органу слідства та суду, впливу на потерпілого, свідків злочину, про скоєння іншого, колегія находить такими, що мають місце, оскільки Лихосепнко у зв*язку з тяжкістю злочину і передбаченого за нього покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років може переховуватись від органів слідства і суду. Знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню з метою ухилення від покарання.

Сукупність ризиків і обставини, на які послався слідчий суддя свідчать про неможливість в застосуванні менш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Посилання захисту на відсутність вказаних слідчим і суддею ризиків являються безпідставними. Колегія вважає, що суддя достатньо вмотивовано обгрунтував свої висновки про їх наявність. Тяжкість злочину і передбачене за нього покарання у вигляді тривалого позбавлення волі, можуть спокунати підозрюваного ухилитись від слідства, та вплинути на свідків та інших учасників провадження з метою уникнути відповідальності за скоєне, а також іншим чином перешкоджати провадженню.

Не може колегія суддів визнати обгрунтованими доводи захисту в засіданні про незаконність розміру застави призначеного слідчим суддею, оскільки таке рішення грунтується на вимогах ст. 182 ч. 5 КПК.

Обирая саме такий розмір застави, суддя прийшов до обгрунтованого висновку, що застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов*язків, які на нього будуть покладені у разі її внесення останнім.

Таким чином, рішення слідчого судді про обрання вказаного запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у виді його тримання під вартою, а також розміру застави, було прийнято з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України.

Підстав для скасування судового рішення і застосування менш суворого запобіжного заходу, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2016 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1, ОСОБА_10 ОСОБА_2