Постанова № 55919072, 23.10.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/27579/13-а

№ 2-а/202/101/2013

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 жовтня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Котула А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернуся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, посилаючись на те, що наказом № 081117 від 13 жовтня 2008 року центром зайнятості відповідачці було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі тривалістю з 13 жовтня 2008 року по 07 жовтня 2009 року. 13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 подала заяву про направлення її на професійне навчання для підвищення кваліфікації за напрямом "Основи комп'ютерної грамотності" зі строком навчання з 23 жовтня 2008 року по 25 листопада 2008 року. Центром, на підставі цієї заяви, укладено з гр. ОСОБА_1 13 жовтня 2008 року договір " 123 щодо її професійного навчання. 25 листопада 2008 року ОСОБА_1 закінчено навчання та отримано свідоцтво про присвоєння підвищення кваліфікації з напрямку "Основи комп'ютерної грамотності" № 025844 від 25 листопада 2008 року. 26 жовтня 2009 року на підставі письмової заяви відповідачки ОСОБА_1 її було знято з обліку у зв'язку з самостійним працевлаштуванням. В ході проведення перевірки обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю позивачем встановлено, що ОСОБА_1 з 07 грудня 2005 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, відповідно не мала права на отримання статусу безробітної та призначення матеріального забезпечення по безробіттю. Наказом Центру № 139 від 28 лютого 2011 року прийнято рішення вжити заходи по стягненню суми виплаченої відповідачці допомоги у розмірі 7 404 грн. 84 коп., за період з 13 жовтня 2008 року по 26 жовтня 2009 року. У звязку з цим на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено претензію № 1284 від 28 лютого 2011 року, однак до теперішнього часу в добровільному порядку кошти відповідачкою не повернуті. Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська кошти у розмірі 7 404 грн. 84 коп., та судові витрати покласти на відповідачку.

Представник позивача у судове засідання не зявився. В матеріалах справи є письмова заява представника Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська про розгляд справи без його участі.

Відповідачка у судове засідання не зявилася, повідомлена належним чином.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 081117 від 13 жовтня 2008 року центром зайнятості відповідачці було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі тривалістю з 13 жовтня 2008 року по 07 жовтня 2009 року. 13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 подала заяву про направлення її на професійне навчання для підвищення кваліфікації за напрямом "Основи комп'ютерної грамотності" зі строком навчання з 23 жовтня 2008 року по 25 листопада 2008 року. Центром, на підставі цієї заяви, укладено з гр. ОСОБА_1 13 жовтня 2008 року договір " 123 щодо її професійного навчання. 25 листопада 2008 року ОСОБА_1 закінчено навчання та отримано свідоцтво про присвоєння підвищення кваліфікації з напрямку "Основи комп'ютерної грамотності" № 025844 від 25 листопада 2008 року. 26 жовтня 2009 року на підставі письмової заяви відповідачки ОСОБА_1 її було знято з обліку у зв'язку з самостійним працевлаштуванням.

На підставі вимог п. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, позивачем було проведено розслідування страхового випадку, в ході якого встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 303185 відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 07 грудня 2005 року, у звязку з чим остання не мала права на отримання статусу безробітної та призначення матеріального забезпечення по безробіттю.

Наказом Центру № 139 від 28 лютого 2011 року прийнято рішення вжити заходи по стягненню суми виплаченої відповідачці допомоги у розмірі 7 404 грн. 84 коп., за період з 13жовтня 2008 року по 26 жовтня 2009 року та направлено на адресу ОСОБА_1 претензію № 1284 від 28 лютого 2011 року.

Відповідно до положення про Лівобережний центр зайнятості м. Дніпропетровська затвердженого директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 01.09.2010 року Лівобережний центр зайнятості м. Дніпропетровська являється правонаступником Індустріального районного центру зайнятості.

Згідно п. б ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів. Відповідачка порушила вимоги цієї статті, приховавши факт працевлаштування та отримання доходу на момент перебування на обліку по безробіттю в центрі зайнятості.

Згідно з п. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, які впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, про що ОСОБА_1 була попереджена через особистий підпис, проте останньою навмисно приховано факт своєї реєстрації як приватного підприємця.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачкою до теперішнього часу кошти у вище зазначеній сумі добровільно не перераховано, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з відповідачки судові витрати на користь держави.

Керуючись Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. ст. 18,104-106 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська (р/р 37173001012050 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37274485) кошти в розмірі 7 404 (сім тисяч чотириста чотири) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко