Постанова № 55918347, 08.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року 810/5384/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Квадро»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т АН О В И В:

ТОВ «М-Квадро» звернулось з вказаним позовом до суду. Просять визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 19.06.2015 р. №0001072202/2623.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «М-Квадро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої був складений Акт від 03.06.2015 р. (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 р. №0001072202/2623, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 778422,00 грн. за основним платежем 518948,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 259474,00 грн.

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач - ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТОВ «М-Квадро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки. Певіркою встановлено, що ТОВ «М-Квадро» на порушення п.185.1.ст.185, п.187.5.ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 п. 201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України занижено податок на додану вартість на загальну суму - 518 948,00 грн.

На підставі висновків акту, ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «М-Квадро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки. Певіркою встановлено, що ТОВ «М-Квадро» на порушення п.185.1.ст.185, п.187.5.ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 п. 201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України занижено податок на додану вартість на загальну суму - 518 948,00 грн.

На підставі висновків акту, ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення - рішення від 19.06.2015 №0001072202/2623, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього у розмірі 778 422,00 грн. (із них основний платіж 518 948,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 259 474,00 грн.)

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань став висновок відповідача про безтоварність господарських операцій,між позивачем та ТОВ «НВП Гідро-Альфа», ПП «Ремфарба», ПАТ з-д «Цегла Трипілля», ФОП ОСОБА_1

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Відповідач вважає, що враховуючи норми законодавчих актів, первинні документи, укладені ТОВ «М-Квадро» з вищезазначеними контрагентами складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим позивач не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «М-Квадро» до складу податкового кредиту вартості придбання відповідних товарів, робіт (послуг) від зазначених контрагентів.

Судом встановлено, що між ТОВ «М-Квадро» було укладено договір поставки №10/03 від 20.03.2014 р. з ТОВ «НВП Гідро-Альфа».

За умовами Договору ТОВ «НВП Гідро-Альфа» (Постачальник) зобов'язується виготовити та передати ТОВ «М-Квадро» (Покупцю) запасні частини, матеріали та обладнання (далі продукція). Поставка Продукції здійснюється на умовах FCA згідно правил Інкотермс 2010. Продавець зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунки, податкову накладну та видаткову накладну на Продукцію; сертифікат відповідності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ НВП «ГІДРО-Альфа» у березні та червні місяцях 2014 року 2014 року та факт понесення Позивачем витрат при придбанні товару - шестерні у цього контрагента документально підтверджується первинними документами:

- договором поставки № 10/03 від 20 березня 2014 року між Позивачем та ТОВ НВП «ГІДРО-АЛЬФА»;

- специфікацією № 1 до Договору поставки від 20.03.2014року № 10/03 про купівлю- продаж шестерні, вартістю - 110420,00грн (без ПДВ);

- рахунком-фактура № СФ-017 від 25.03.2013р. на оплату шестерні;

- платіжним дорученням № 400 від 28.03.2014р. про попередню оплату на суму - 66252,00грн., в т.ч. ПДВ-11042,00грн. згідно рахунку -фактура №017 від 25.03.2014 року;

- податковою накладною № 10 від 28.03.2014р. на загальну суму - 66252,00, в т.ч. ПДВ- 11042грн.;

- платіжним дорученням № 1055 від 20.06.2014р. про остаточну оплату на суму - 66252,00грн., в т.ч. ПДВ-11042,00грн. згідно рахунка-фактури № 017 від 25.03.2014 року

- податковою накладною №2 від 10.06.2014р. на загальну суму - 66252,00грн, в т.ч. ПДВ - 10042,00 грн.;

- видатковою накладною № 1003 від 10.06.2014 року про видачу TOB «НВП Гідро-Альфа» Позивачу шестерні 340.01-1402 на суму 110420,00грн.;

- експрес-накладною № 59998010289390 про доставку товару підприємством -ТОВ «НОВА ПОШТА» від ТОВ НВП «Гідро-Альфа» з м. Харків до позивача - ТОВ «М- КВАДРО» в місто Обухів;

- актом № НП/36-000513 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 10.07.2014 року між ТОВ «НОВА ПОШТА» та ТОВ «М-КВАДРО» на суму- 1508,66грн., в т.ч. ПДВ- 251,44грн. за надання транспортно - експедиційних послуг за експрес накладною ЕН № 59998010289390 з м. Харків у м. Обухів;

- платіжним дорученням № 1250 від 14.07.2014 року про оплату ТОВ «М-Квадро» транспортно - експедиційних послуг на суму - 1508,66грн., в т.ч. ПДВ-251,44грн., згідно рахунка - фактури № НП/36-000513 від 10.07.2014 року.

Суд вважає, що перелічені вище первинні документи підтверджують документально факти оплати позивачем товару-шестерні, факти перевезення товару від контрагента до позивача підприємством - ТОВ «НОВА ПОШТА», факту видачі та отримання товару Позивачем, факти видачі контрагентом ТОВ «НВП «Гідро-Альфа» позивачу податкової накладної №9 від 28.03.2014р. на загальну суму - 66252,00, в т.ч. ПДВ- 11042 грн. та податкової накладної №2 від 10.06.2014 р. на загальну суму - 66252,00 грн, в т.ч.ПДВ- 11042,00 грн.), а також спростовують висновки Відповідача про завищення Позивачем сум податкового кредиту з ПДВ у 1 і 2 кварталах 2014 року та під підтверджують правомірність віднесення Позивачем цих сум до податкового кредиту суми ПДВ.

Також, судом встановлено, що в травні, липні, грудні 2012 року та лютому, квітні, серпні, грудні 2013 року ТОВ «М-Квадро» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Ремфарба».

Встановлено, що між ПП «Ремфарба» та ТОВ «М-Квадро» на підставі усної домовленості проведено купівлю-продаж товарів, а саме: ГФ-021 сірий, сольвент, нефрас, олифа оксоль, уолт - спірит, НЦ-132.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність, вказаних вище, господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Ремфарба» документально підтверджується наявними первинними документами:

- витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців підтверджується, що ПП «РЕМФАРБА» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 14.02.2003 р.;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу: автомобіль марки «Пежо», модель «Партнер», тип - фургон малотоннажний -В, реєстраційний номер AI 4714 CA. документально підтверджується що цей автомобіль перебуває у власності позивача. Первинні документи підтверджують, що саме цим автомобілем позивач здійснював перевезення товарів у 2,3,4 кварталі 2012р. та 1,2,3 кварталі 2013р. із м. Києва від контрагента ПП «РЕМФАРБА» до позивача в м. Обухів на підставі усного договору з контрагентом - ПП «РЕМФАРБА».

Реальність господарських операцій позивача з ПП «РЕМФАРБА» та факт понесення позивачем витрат у травні місяці 2012 року при придбанні у цього контрагента товарів також документально підтверджується: рахунком-фактура № СФ-0000579 від 21.05.2012 р.; платіжним дорученням № 19 від 25.05.2012 р. на суму - 1506,96грн., в т.ч. ПДВ-251,16грн.; видатковою накладною № РН-0000452 від 28.05.2012 р.; податковою накладною від 25.05.2012 р. № 113, виданою продавцем ПП «РЕМФАРБА»; подорожнім листом № 30 вантажного автомобіля від 28.05.2012 р., яким підтверджується факт отримання та перевезення Позивачем від продавця ПП «РЕМФАРБА», вказаних товарів згідно накладної № 0000452 від 28.05.2012 р.

Реальність господарських операцій позивача з ПП «РЕМФАРБА» та факт понесення Позивачем витрат у липні місяці 2012 р. при придбанні у цього контрагента товарів документально підтверджується: рахунком-фактура № СФ-0000891 від 23.07.2012р.; платіжним дорученням № 289 від 26.07.2012 р. на суму - 1559,88грн., в т.ч. ПДВ-259,98грн.; видатковою накладною № РН-0000712 від 27.07.2012 р.; податковою накладною від 26.07.2012 р. № 118, виданою продавцем ПП «РЕМФАРБА»; подорожнім листом № 59 вантажного автомобіля від 27.75.2012 року, яким підтверджується факт отримання та перевезення Позивачем від продавця ПП «РЕМФАРБА» вказаних товарів згідно накладної № 0000712 від 27.07.2012 р.

Також, реальність господарських операцій позивача з ПП «РЕМФАРБА» та факт понесення позивачем витрат у грудні місяці 2012 р. при придбанні у ПП «РЕМФАРБА» товарів документально підтверджується: рахунком-фактура№ СФ-0001522 від 05.12.2012 р.; платіжним дорученням № 852 від 05.12.2012 р. на суму - 3801,60 грн., в т.ч. ПДВ-663,60 грн.; видатковою накладною № РН-0001216 від 06.12.2012 р.; податковою накладною від 05.12.2012 р. № 10, виданою продавцем ПП «РЕМФАРБА»; подорожнім листом № 127 вантажного автомобіля від 06.12.2012 р., яким підтверджується факт отримання та перевезення позивачем від продавця ПП «РЕМФАРБА» вказаних товарів згідно накладної № 0001216 від 6.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських операцій позивача з ПП «РЕМФАРБА» та факт понесення позивачем витрат у лютому місяці 2013 р. при придбанні у ПП «РЕМФАРБА» товарів документально підтверджується: рахунком- фактура № СФ-0000117 від 22.02.2013 р.; платіжним дорученням № 25 від 22.02.2013 р. на суму - 2791,44 грн., в т.ч. ПДВ-465,24 грн.; видатковою накладною № РН-0000097 від 25.02.2013 р.; податковою накладною від 22.02.2013 р. № 57, виданою продавцем ПП «РЕМФАРБА»; подорожнім листом № 16 вантажного автомобіля від 25.02.2013 р., яким підтверджується факт отримання та перевезення Позивачем від продавця ПП «РЕМФАРБА» вказаних товарів згідно накладної № 0000097 від 25.02.2013 р.

Також встановлено реальність господарських операцій позивача з ПП «РЕМФАРБА» та факт понесення позивачем витрат у квітні місяці 2013 р. при придбанні у ПП «РЕМФАРБА» товарів документально підтверджується: рахунком-фактура № СФ-0000342 від 19.04.2013 р.; платіжним дорученням № 59 від 19.04.2013 р. на суму - 456,70 грн., в т.ч. ПДВ-76,12грн.; видатковою накладною № РН-0000284 від 28.04.2013 р.; податковою накладною від 19.04.2013 р. № 91, виданою продавцем ПП «РЕМФАРБА»; подорожнім листом № 48 вантажного автомобіля від 25.04.2013 р., яким підтверджується факт отримання та перевезення позивачем від продавця ПП «РЕМФАРБА» вказаних товарів згідно накладної № 0000284 від 25.04.2013 р.

Реальність господарських операцій позивача з ПП «РЕМФАРБА» та факт понесення позивачем витрат у серпні місяці 2013 р при придбанні у ПП «РЕМФАРБА» товарів документально підтверджується: рахунком-фактура № СФ-0000899 від 23.08.2013 р.; платіжним дорученням № 825 від 23.08.2013 р. на суму - 3238,56 грн., в т.ч. ПДВ-539,76 грн.; видатковою накладною № РН-0000758 від 27.08.2013 р.; податковою накладною від 23.08.2013 р. № 92, виданою продавцем ПП «РЕМФАРБА»; подорожнім листом № 58 вантажного автомобіля від 27.08.2013 р., яким підтверджується факт отримання та перевезення позивачем від продавця ПП «РЕМФАРБА» вказаних товарів згідно накладної № 0000758 від 27.08.2013 р.

Судом встановлено, що на момент вчинення позивачем, вказаних вище господарських операцій з контрагентами ПП "Ремфарба" та ТОВ «НВП Гідро-Альфа» останні є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини, були зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Таким чином, висновки відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами ПП "Ремфарба" та ТОВ "НВП Гідро-Альфа", є безпідставними.

Відповідач вважає, що не встановлено факту передачі товарів від ПАТ завод «Цегла Трипілля» до ТОВ «М-Квадро» у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) товаро транспортних накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, а також інших первинних документів.

Судом встановлено, що ТОВ «M-Квадро» укладено договір купівлі-продажу №3 від 10.01.2011 р. з ПАТ з-д «Цегла Трипілля».

У період з 01.04.2012 р. по 30.07.2014 року позивач купував продукти харчування у контрагента - ПАТ заводу "Цегла Трипілля" на основі договору купівлі-продажу № 3 від 10.01.2011 р.

Вказаним вище Договором № 3 купівлі - продажу від 10.01.2011 року, а також Витягами з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видатковими та податковими накладними підтверджується документально, що Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» та контрагент - Публічне акціонерне товариство завод «Цегла Трипілля» знаходяться за однією і тією ж адресою: 08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, 3.

Встановлено, що через безпосередню територіальну близькість продавця та покупця не було потреби у транспортуванні продуктів харчування, відповідно, транспортування не здійснювалося, оскільки передача продуктів проводилася уповноваженими працівниками сторін у приміщенні ПАТ заводу "Цегла Трипілля", частина якого згідно договору оренди перебувала в оренді ТОВ "М-КВАДРО". Передача товару відбувалася з оформленням відповідних видаткових накладних на товар, що підтверджується податковими накладними: від 03.06.2015 р. № 157, від 30.04.2012 р. № 146, від 31.05.2012 р. № 132, від 30.06.2012 р. №171, від 31.07.2012 р. №166, від 31.08.2012 р. №159, від 30.09.2012 р. №150, від 30.11.2012 р. № 195, від 31.12.2012 р. № 106, від 28.12.2012 р. № 106, від 28.12.2012 р. № 122, від 31.03.2013 р. № 180, від 30.04.2013 р. №172, від 31.05.2013р. №134, від 30.06.2013 р. №198, від 31.07.2013 р. № 135, від.08.2013 р.; № 82 від 30.09.2013 р. № 86, від 31.10.2013 р. № 68, від 30.11.2013 р. № 58, від 31.12.2013 р. № 56, від 31.01.2014 р. № 67, від 28.02.2014 рр. № 35, від 31.03.2014 р. № 38, від 30.07.2014 р.

Вказані вище фактичні обставини документально підтверджуються також усіма видатковими накладними, а саме: № ЦГ-0001413 від 30.04.2012р., № ЦГ-0618 від 31.05.2012р., № ЦТ -1154 від 30.06.2012р., № ЦТ- 1876 від 31.07.2012р., № ЦТ- 2412 від 31.08.2012р., № ЦТ-2871 від 30.09.2012р., № ЦТ-3287 від 31.10.2012 року; № ЦТ-3648 від 30.11.2012 р.; № ЦТ-3857 від 28.12.2012 року; № ЦТ-0000647 від 28.02.2013р., № ЦТ- 0001177 від 31.03.2013р., № ЦТ-0001850 від 30.04.2013р.; № ЦТ-0002496 від 31.05.2013р., № ЦТ-0003081 від 30.06.2013р.; № ЦТ-0003839 від 31.07.2013р.; № ЦТ-0006382 від 31.08.2013р.; № ЦТ-0006923 від 30.09.2013р.; № ЦТ-000491 від 31.10.2013р.; № ЦТ- 0007977 від 30.11.2013р.; № ЦТ-0008369 від 31.12.2013р.; №и 0000292 від 31.01.2014р.; № ЦТ-0000717 від 28.02.2014р.; № ЦТ-0000768 від 31.03.2014р.; № ЦТ-000788 від 30.07.2014р.; № ЦТ-0003839 від 31,07.2014р.

Судом встановлено, що по зазначених господарських операціях позивач здійснював оплату за придбані продукти харчування, що підтверджується платіжними дорученнями: № 232 від 24.04.2012 року на суму - 9201,16грн., в т.ч. ПДВ- 1533,53грн.; № 321 від 15.05.2012 року на суму - 10502,56грн., в т.ч. ПДВ- 1750,43грн.; № 146 від 27.06.2012 року на суму - 10870,20грн., в т.ч. ПДВ- 1811,70грн.; № 235 від 16.07.2012 року на суму - 9890,10грн., в т.ч. ПДВ- 1648,35грн.; № 439 від 22.08.2012 року на суму - 10858,50грн., в т.ч. ПДВ- 1809,75грн.; № 637 від 15.10..2012 року на суму - 16980,30грн., в т.ч. ПДВ- 2830,05грн.; № 897 від 13.12.2012 року на суму - 8791,66грн., в т.ч. ПДВ- 1465,28грн.; № 181 від 15.03.2013 року на суму - 5750,70грн.. в т.ч. ПДВ- 958,45грн.; № 376 від 17.05.2013 року на суму-9106,80рн., в т.ч. ПДВ- 1517,80грн.; № 380 від 17.05.2013 року на суму - 6457,80рн., в т.ч. ПДВ- 1076,30грн.: № 704 від 26.07.2013 року на суму - 10117,08грн., в т.ч. ПДВ- 1686,18грн.; № 830 від 23.08.2013 року на суму - 11318,64грн., в т.ч. ПДВ- 1886,44грн.; № 942 від 26.09.2013 року на суму - 10592,80грн., в т.ч. ПДВ- 1765,82грн.; № 1204 від 26.11.2013 року на суму - 22208,64грн., в т.ч. ПДВ- 3701,44грн.; № 57 від 27.01.2014 року на суму - 10873,38грн., в т.ч. ПДВ- 1812,23грн.; № 58 від 27.01.2014 року на суму - 9260,52грн., в т.ч. ПДВ- 1543,42грн.; № 12,0 від 12,02.2014 року на суму - 5950,26грн., в т.ч. ПДВ- 991,26грн.; № 372 від 27.03.2014 року на суму - 34918,6грн.» в т.ч. ПДВ- 5819,10грн.; № 719 від 07.05.2014 року на суму - 36000,0грн., в т.ч. ПДВ- 6000,00грн., копії яких додаються.

Суд вважає, що висновки відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з купівлі у ПАТ заводу "Цегла Трипілля" продуктів харчування на суму 46 244,00 гри. є безпідставними.

Судом встановлено, що протягом 3 кварталу 2014 року позивач мав господарські взаємовідносини з Приватною будівельною фірмою «ІНБУД», від якої отримав товарно-матеріальних цінностей на загальну суму - 10 596,00 грн., в тому числі ПДВ 1766,00 грн.

За даними операціями ТОВ "М-КВАДРО" віднесло суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту на основі отриманих від ПБФ «ІНБУД» податкових накладних: № 30 від 04.09.2014 року на суму ПДВ 997,70 грн.; № 91 від 11.09.2014 року на суму ПДВ 227,50 грн.; № 174 від 23.09.2014 року на суму ПДВ 540,80 грн.

У жовтні 2014 року сума операцій між позивачем та ПБФ "Інбуд" склала 19959,60 грн., в тому числі ПДВ -3326,60 грн. Сума сплаченого ПДВ віднесена до податкового кредиту за жовтень 2014 року на підставі податкових накладних: № 49 від 07.10.2014 року на суму ПДВ 2 240,15 грн.; № 129 від 20.10.2014 року на суму ПДВ 831,80 грн.; № 130 від 20.10.2014 року на суму ПДВ 254,65 грн.

У листопаді 2014 року сума операцій між Позивачем та ПБФ "Інбуд" склала суму - 5736,50 грн., в тому числі ПДВ 956,08 грн. Сума сплаченого ПДВ віднесена до податкового кредиту за листопад 2014 року на підставі податкових накладних: № 25 від 06.11.2014 року на суму ПДВ 202,95 грн.; № 26 від 06.11.2014 року на суму ПДВ 450,35 грн.; № 193 від 27.11.2014 року на суму ПДВ 302,80 грн.

Усі, вище перелічені, податкові накладні оформлені належним чином і тому дають право позивачу на віднесення сум податку на додану вартість за цими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Відповідач вважає, що під час господарських взаємовідносин із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Позивач купував у останнього камінь вапняк за завищеною ціною, внаслідок чого завищив податковий кредит з ПДВ на загальну суму - 447534грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «М-Квадро» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) укладено договір постачання №51 від 01.07.2014 р. вапняку технологічного (камінь карбонатних порід) фракції 80-120мм., у кількості до 90 тисяч тонн за рік.

За умовами договору ОСОБА_1 - Постачальник, зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «М-Квадро» - Покупцю вапняк технологічний (камінь карбонатних порід) фракції 80-120мм., у кількості до 90 тисяч тонн зарік.

Суд вважає, такі висновки відповідача безпідставними, скільки зроблені внаслідок простого порівняння ціни придбання позивачем каменю вапняка у ТОВ Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" згідно договору від 20.03.2014 р. 910 ГДП, за якою він придбавався позивачем до 30.06.2014 р. та ціною придбання позивачем каменю вапняка з 01.07.2014 р. згідно Договору № 51 постачання від 01.07.2014 р. між Позивачем і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

Під час такого порівняння і висновків в Акті перевірки від 03.06.2015 року відповідач не враховував усі, фактичні витрати позивача при придбанні і доставці каменю вапнякового до місця його фактичного складування на території позивача - за граничний стовпчик колії № 72 позивача.в Відповідачем взято до уваги вартість 1 (однієї) тонни каменю вапнякового, за якою цей товар придбавався позивачем згідно умов Договору 910 ГДП від 20.03.2014 р. у ТОВ Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість» - лише до станції Нові Безрадичі Південно - Західної залізниці.

При цьому порівнянні відповідач не враховував, що позивач при придбанні каменю вапняка у ТОВ Виробнича компанія «Гірничорудна промисловість», у цей же період ніс додатково витрати, пов'язані із його доставкою із передавальних колій № 5 і № 7 станції примикання Нові Безрадичі Південно - Західної залізниці - за граничний стовпчик № 72 позивача, тобто місця, де цей товар розвантажувався на земельній ділянці позивача.

Судом встановлено, що за доставку каменю вапняка із передавальних колій № 5 і № 7 із місця примикання станції Нові Безрадичі Південно - Західної залізниці - за граничний стовпчик № 72 позивач ніс витрати (здійснював оплату цих послуг) на користь ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" згідно договору позивача із цим контрагентом від 01.07.2013 року № 12/13, що підтверджується матеріалами справи.

Додатком 1 «Протокол погодження договірних цін/тарифів від 01.07.2013 року до договору № 12/13 від 01.07.2013 року підтверджується, що позивач у період з 01.07.2013 року по 30.06.2014 року зобов'язаний був оплачувати послуги: за перевезення вантажів Позивача на відстань 11км (відстань від передавальних колій №5 і №7 станції примикання Нові Безрадичі Південно - Західної залізниці - за граничний стовпчик № 72 - 14,39 за 1 тонну вантажу - 14,39грн. та додатково плюс 0,05грн за кожний наступний кілометр (всього відстань 11км); за користування тепловозом (маневрова робота) - 229,83грн за кожні півгодини роботи тепловоза; за відстій вагонів на коліях Трипільської філії - 16,76грн.; за проведення щоквартального огляду під'їзних колій, стрілочних переводів -310,81 грн. за одну годину; за користування вагонами позивач також відшкодовував цьому контрагенту плату за тарифами, які встановлюються власниками цих вагонів; за надання інформації про надходження рухомого - за цінами, що діють на станції примикання Нові Безрадичі.

Судом встановлено, що усі витрати, вказані у додатку 1 до договору № 12/13 від 01.07.2013 року позивач ніс у перевіряємий період з 20.03.2014 року по 30 червня 2014 року додатково до ціни, вказаної у Договорі Позивача від 20.03.2014 року 910 ГДП з ТОВ Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість».

Як уже зазначалося вище, відповідач не врахував, що при купівлі позивачем каменю вапняка у ТОВ «Виробнича компанія «Гірничорудна промисловість» його доставка (перевезення) здійснювалася лише до станції Нові Безрадичі, але при цьому Позивач додатково щомісячно ніс істотні витрати (здійснював оплату) по переміщенню цього каменю із передавальних колій № 5 і № 7 станції Нові безрадичі за граничний стовпчик № 72.

При придбанні пзивачем каменю вапняка у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 01 липня по 31 грудня 2014 року згідно договору № 51 поставки від 01.07.2014 р. між Позивачем і цим контрагентом, вартість 1 тони каменю вапняка включала і вартість його доставки - за граничний стовпчик № 72 Позивана (на місце його складування і зберігання у Позивача). Відтак, Позивач вже не ніс витрат по його доставці від передавальних колій №5 і №7 станції Нові Безрадичі за граничний стовпчик № 72 Позивача.

При придбанні каменю вапняка у фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, Позивач не ніс витрат на користь ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» за його доставку і не займався організацією його доставки із передавальних колій № 5 і № 7 станції примикання Нові Безрадичі Південно - Західної залізниці - за граничний стовпчик № 72 Позивача (на місце його розвантаження і зберігання).

Документальне оформлення взаємовідносин між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 здійснено належним чином у відповідності з нормами податкового та бухгалтерського законодавства.

Таким чином, висновок відповідача в Акті перевірки від 03.06.2015 року стосовно завищення позивачем сум валових витрат за 2014 рік по взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 при придбанні в останнього каменю вапняка за завищеними цінами є безпідставним.

Таким чином суд вважає, що господарські операції з постачання каменю вапнякового від ФОП ОСОБА_1 до позивача за період, що перевіряється реально (фактично) відбулися, податкові накладні оформлені належним чином, позивач правомірно відніс до податкового кредиту з ПДВ суми, зазначені у перелічених вище податкових накладних з ПДВ.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 19.06.2015 р. №0001072202/2623 є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19.06.2015 р. №0001072202/2623.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» сплачений судовий збір у сумі 11676 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 33 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 лютого 2016 р.