Ухвала суду № 55917483, 10.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/881/16 Головуючий у 1 інстанції: Шалагінова А.В.

Є.У.№ 335/10230/15-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

ОСОБА_2

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Ненсі Лалтафамкімі на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 Ненсі Лалтафамкімі публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 2 лютого 2015 року вона від свого імені у відділенні № НОМЕР_1 «Надра» сплатила за послуги Запорізького державного медичного університету 32 293,99 гривень за навчання та 161,47 гривень комісії за обробку платежу. Після цього, вона звернулась до деканату Університету, де її повідомили, що оплата за навчання на рахунок ВНЗ не надходила. 7 квітня 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про врегулювання даної ситуації, однак відповіді на своє звернення не отримала.

Вказала, що відповідач взяв на себе зобов'язання щодо переказу грошових коштів на користь, але не виконав свій обов'язок, тобто, надаючи послуги проведення розрахункових операцій, допустив недолік у вигляді невиконання грошового переказу і порушення строків для його виконання. Тому, крім обов'язку виконати послугу з переказу коштів відповідач на підставі ст. 36 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» також повинен сплатити пеню у розмірі 25% сплаченої вартості наданих послуг.

Крім того, зазначала, що з вини відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в її переживаннях та побоюваннях, що вона може бути відрахована з університету за несвоєчасну сплату" за навчання. Сума у розмірі 32 293,99 гривень є значною сумою для позивача та її родини, яку на теперішній час вона повинна сплатити за навчання. Не проведення та фактичне привласнення грошей, які були внесені позивачем за навчання, примушує її та її родину принижуватись, просячи у близьких та друзів позичити гроші. Змінився звичайний склад життя позивача. Також, ситуація, що склалась з вини відповідача примушує позивача витрачати багато часу та душевних сил на поновлення її порушеного права, що може негативно відобразитись на навчанні, адже замість того, щоб зосередитись на ньому на передодні сесії, вона вимушена відволікатись, звертаючись до відповідача, до суду, до міліції тощо. Позивач постійно знаходиться у пригніченому стресовому стані, що відображається на її родині, друзях, одногрупниках. викладачах у вигляді псування стосунків.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, стягнути на її користь грошові кошти у розмірі 32 293,99 гривень, комісію за обробку платежів у розмірі 161,47 гривень, пеню у розмірі 8 073,49 гривень, моральну шкоду у розмірі 2 000,00 гривень.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції, 2 лютого 2015 року позивач звернулася до каси Комерційного банку «Надра» для перерахування грошових коштів за навчання в Запорізькому державному медичному університеті в сумі 32293 гр.99 коп.

Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Разом з тим внесені позивачкою грошові кошти не надійшли за призначенням.

Враховуючи викладене, відповідачем було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном - грошовими коштами.

Відповідно до п. 8 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року за № 174, банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівкою національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, та її зарахування на зазначені клієнтом рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів.

Статтею 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. За порушення строків встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність передбачену цим Законом.

Як зазначено у ст. 16 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні для документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовують в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до ст. 32 цього Закону банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ПАТ КБ ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щодо переказу грошових коштів позивача на користь 3 особи - Запорізького державного медичного університету, але не виконав свій обов'язок, тобто, надаючи послуги проведення розрахункових операцій допустив недолік у вигляді невиконання грошового переказу і порушення строків для його виконання.

Разом із тим, на виконання постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА до категорії неплатоспроможних, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 12 та статтею 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб,рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.02.2015 № 26 в ПАТ КБ НАДРА з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. Призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра".

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1)задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2)примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3)нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язаньщодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4)зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5)нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Також обмеження не стосується здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не є вкладником банку, а її платіж не є банківським вкладом. Платіж внесено, до введення у банку тимчасової адміністрації. Позивач є кредитором банку, а тому обмеження передбачені ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розповсюджуються на правовідносини сторін, а її вимоги щодо зобов'язання банку здійснити переказ є кредиторськими.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги позивача, як кредитора, не підлягають задоволенню під час дії тимчасової адміністрації. Враховуючи те, що стосовно ПАТ КБ ОСОБА_3 запроваджена тимчасова адміністрація та здійснюються необхідні заходи Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним, всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин з банком лише в тій частині, що їй не суперечить.

З урахуванням встановлених обставин та дії спеціального закону суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача у обраний нею спосіб шляхом зобовязання виконати обовязок по перерахуванню коштів на рахунок отримувача не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду, задоволенню не підлягають.

Позивач не позбавлена права, як кредитор банку, в порядку ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заявити свої вимоги до банку, та така заява буде задовольнятися відповідно до вимог цього Закону в порядку, встановленому ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені та моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення грошових сум, вони також не підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Ненсі Лалтафамкімі відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: