Ухвала суду № 55915081, 18.02.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.02.2016

Справа № 320/990/16-к

Провадження 1-кс/320/238/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Зимогляд В.В.,

при секретарі - Галикіній Н.Г.,

за участю прокурора - Нагорного В.А.,

сторони кримінального провадження слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - Парфентьєвої Ю.П.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши в кримінальному провадженні № 12016080140000727 клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвої Ю.П., за погодженням із прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Очеретове, Валковського району, Хапрківської області, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 01.11.2010 Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 12.05.2011 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання по вироку Мелітопольського районного суду Запорізької області від 01.11.2010, остаточне покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі; Звільнений: 12.06.2012 по відбуттю строку покарання;

- 23.10.2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 04.12.2014 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України, до 1 року 7 місяців позбавлення волі.

В С Т А Н О В И В:

18.02.2016 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвої Ю.П., за погодженням із прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що 12.02.2016 приблизно о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з гаманця чорного кольору, який знаходився в жіночій сумці чорного кольору, таємно викрав належні ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 4050 гривень, купюрами по 500 гривень НБУ у кількості 8 штук та 50 гривень НБУ у кількості одна штука, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Вказане правопорушення 14 лютого 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080140000727, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

За наявністю достатніх доказів по кримінальному провадженні, «16» лютого 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення (злочину) підтверджується наступними доказами

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

- протоколом огляду;

- постановою про визнання речовим доказом.

Оскільки ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, а також вчинив кримінальне правопорушення (злочин), кваліфіковане за ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, слід зазначити, що вироком Токмацького районного суду від 04.12.2014 ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст.185 КК України та йому призначено остаточне покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі, однак вказаний вирок суду не звернено до виконання у зв'язку із переховуванням ОСОБА_2 від призначеного судом покарання.

Таким чином, вважаю, існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

■переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

■перешкоджати кримінальному провадженню;

■вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

■при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

■особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

■відсутність таких осіб, а також близьких родичів ОСОБА_2, враховуючи, що сам ОСОБА_2 не працевлаштований та не має доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважаю, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж взяття під варту строком на 60 днів.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, прокурора, які підтримали клопотання; підозрюваного, який не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Копія клопотання та матеріалів, якими слідчим обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 17.02.2016 року о 16:30 год.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 будучи особою раніше судимою за вчинення умисних злочинів, судимість за яке не знята і не погашена у встановленому законом порядку, підозрюється у вчиненні умисного корисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, вироком Токмацького районного суду від 04.12.2014 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст.185 КК України та йому призначено остаточне покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі, однак вказаний вирок суду не звернено до виконання у зв'язку із переховуванням ОСОБА_2 від призначеного судом покарання

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,4,5 ст.177 КПК України, і більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваного: не працює, постійного джерела доходів не має, соціальних стосунків та міцних родинних зв'язків не має, підозру у вчиненні тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками;

-докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвої Ю.П., за погодженням із прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Нагорним В.А про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду, на строк 60 днів, тобто до 09.41 годин 15.04.2016 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 09.41 годин 15.02.2016 року.

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДКСУ у м. Києві, № рахунку 31211205700001, банк отримувача ГУК/ м. Київ/ 22030200, код ЄДРПОУ 37993783, код МФО 820019, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-утримуватися від спілкування з свідками;

-докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.04.2016 року до 09.41 год.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Зимогляд В.В.