Ухвала суду № 55908823, 01.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року м. Київ К/800/9941/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013

у справі №2а-1670/6170/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКЗ-АГРО»

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Пирятинське відділення)

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ Полтавської області від 20.09.2012 № 0000482301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 237166 грн. за основним платежем та в сумі 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Лубенська ОДПІ Полтавської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, ст.ст. 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Лубенською ОДПІ Полтавської області ДПС проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 07.09.2012 № 1440/22-32750301.

На підставі акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 № 0000482301 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 307658,73 грн., в т.ч.: 237166 грн. за основним платежем та 70492,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 № 0000482301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 237167 грн., в т.ч. в сумі 237166 грн. за основним платежем та в сумі 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв'язку з порушення вимог п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

Висновок про порушення позивачем вимог п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України податковий орган пов'язує з такими обставинами.

Позивачем укладено договір від 14.03.2011 №11/03-14 з ТОВ «Агротрейд-НД» та договір від 31.03.2011 № СХ-02-др/11 з ТОВ «Полтавське зерно» щодо продажу товару - «кормосуміш для відгодівлі тварин» (вміст кукурудзи - 90%, вміст шроту соняшника (макуха) - 10%).

На виконання умов договору від 14.03.2011 №11/03-14 ТОВ «ПКЗ-Агро» відвантажено на адресу ТОВ «Агротрейд-НД» кормосуміш в кількості 480,94 т. в сумі 1226397 грн. (в т.ч. ПДВ 204399,5 грн.) згідно з видатковою накладною від 08.04.2011 №1104080001 та податковою накладною від 08.04.2011 № 3/2.

На виконання умов договору від 31.03.2011 № СХ-02-др/11 ТОВ «ПКЗ-Агро» отримано від ТОВ «Полтавське зерно» попередню оплату за товар в кількості 76,558 т., що підтверджується податковою накладною від 04.05.2011 № 1/2 в сумі 196600 грн., в т.ч. ПДВ 32766,67 грн.

Нарахований за вказаними операціями податок на додану вартість в загальній сумі 237166,17 грн. (204399,5 грн. + 32766,67 грн.) відображено позивачем в скороченій податковій декларації з податку на додану вартість.

Податковий орган вважає, що позивач не мав права, застосовуючи положення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, включати до складу спеціальної (скороченої) декларації з податку на додану вартість податок за операціями з продажу ТОВ «Агротрейд НД» та ТОВ «Полтавське зерно» кормосуміші для відгодівлі тварин за договорами від 14.03.2011 № 11/03-14 та від 31.03.2011 № СХ-02-др/11 відповідно. Операції позивача з продажу кормосуміші повинні відображатись в загальній декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Згідно з актом перевірки позиція податкового органу полягає в тому, що кормосуміш для відгодівлі тварин є продукцією, яка лише частково виготовляється позивачем, оскільки вказаний товар, крім кукурудзи (у відсотковому співвідношенні - 90%), яка вирощується ТОВ «ПКЗ-Агро», включає шрот соняшника (макуха) (відсоткове співвідношення - 10 %), який виготовляється третіми особами на договірних засадах.

В судах попередніх інстанцій відповідач, заперечуючи проти позову, вказував на те, що кормосуміш не є сільськогосподарською продукцією, оскільки не відноситься до жодної з товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД. Також відповідач посилався на те, що у свідоцтві платника спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість позивача відсутній вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (КВЕД 51.21.0).

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

У відповідності до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського

підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228, платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею.

Пунктом 209.7 ст. 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Таким чином, сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування, повинно відображати в скороченій податковій декларації податку на додану вартість операції щодо поставки сільськогосподарських товарів/послуг, що стосуються спеціального режиму.

Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, ТОВ «ПКЗ-АГРО» є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції та яке обрало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість з визначеним у свідоцтві № 100189750 переліком видів діяльності: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур, 01.21.0 - розведення великої рогатої худоби, 01.41.0 - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту.

Пунктом 209.17 статті 209 ПК України визначено вичерпний перелік видів діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування:

- вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД) (п.п. 209.17.1);

- овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (01.12.0 КВЕД) (п.п. 209.17.2);

- вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів (01.13.0 КВЕД) (п.п. 209.17.3);

- розведення великої рогатої худоби (01.21.0 КВЕД) (п.п. 209.17.4);

- розведення овець, кіз, коней (01.22.0 КВЕД) (п.п. 209.17.5);

- розведення свиней (01.23.0 КВЕД) (п.п. 209.17.6);

- розведення птиці (01.24.0 КВЕД) (п.п. 209.17.7);

- розведення інших тварин (01.25.0 КВЕД) (п.п. 209.17.8);

- змішане сільське господарство (01.30.0 КВЕД) (п.п. 209.17.9);

- лісівництво та лісозаготівлі (02.01.1 КВЕД) (п.п. 209.17.10);

- одержання продукції лісового господарства (02.01.2 КВЕД) (п.п. 209.17.11);

- рибництво (05.02.0 КВЕД) (п.п. 209.17.12);

- надання послуг у рибальстві, рибництві (05.01.0, 05.02.0 КВЕД) (п.п. 209.17.13)

- надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД) (п.п. 209.17.14);

- надання послуг у тваринництві (01.42.0 КВЕД) (п.п. 209.17.15);

- надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0 КВЕД) (п.п. 209.17.16).

Підпунктом 209.17.1 пункту 209.17 статті 209 ПК України не передбачено такого виду діяльності як оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (51.21.0 КВЕД), тому посилання податкового органу на відсутність вказаного виду діяльності у свідоцтві платника спеціального режиму оподаткування позивача є необґрунтованими.

Відповідно до п.п. 209.2 ст. 209 ПК України спеціальний режим оподаткування поширюється також і на операції щодо поставки сільськогосподарським підприємством сільськогосподарських товарів.

Згідно з п. 7.1 розділу VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за № 1400/18695 (далі - Положення), при здійсненні діяльності, яка відповідає видам діяльності, вказаним у Спеціальному свідоцтві, та постачанні сільськогосподарських товарів (послуг), що є такими відповідно до пунктів 209.7, 209.8 статті 209 розділу V Кодексу (підпункт 1.2 пункту 1 цього розділу), сільськогосподарським підприємством застосовується спеціальний режим оподаткування з дати реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, вказаної у Спеціальному свідоцтві.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що спеціальний режим оподаткування поширюється як на діяльність, яка відповідає видам діяльності, переліченим у ст. 29.17.1 ст. 209 ПК України та зазначеним у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, так і на діяльність з постачання сільськогосподарських товарів (послуг), про яку йдеться у п.п. 209.2 ст. 209 ПК України.

Зі змісту п. 209.7 ст. 209 ПК України випливає, що для віднесення товарів до сільськогосподарських необхідними є наявність двох умов: належність їх до товарних груп 1 - 24, товарних позицій 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД та безпосереднє вирощування, відгодовування, виловлювання або збирання (заготівля) платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування таких товарів.

В результаті дослідження судами попередніх інстанцій питання щодо походження (виготовлення) реалізованого позивачем товару - кормосуміші для відгодівлі тварин судами встановлено, що товар «кормосуміші для відгодівлі тварин» виготовлений на давальницьких умовах і на 100% складається з вирощеного позивачем зерна кукурудзи та отриманого внаслідок переробки на давальницьких умовах жмиха (шроту) соняшника із власновирощеного насіння соняшника.

Зокрема судами досліджено такі первинні документи, які оцінені як такі, що відповідають дійсності та підтверджують реальне вчинення господарських операцій:

- довідка управління агропромислового розвитку Пирятинської районної державної адміністрації від 12.09.2012 №01-15/138 «Про площу посіву та урожайність соняшника по ТОВ «ПКЗ-АГРО», код ЗКПО 32750301 Пирятинського району, Полтавської області, згідно з якою за 2010 рік посів позивача в 2010 році, який склав 839.7 га посівної площі соняшника, повністю зібраний, отримано урожайність 16.8 центнерів із гектара, валовий збір становить 1410.6 тон.;

- договір від 09.07.2010 № 1, за яким позивачем придбано у ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод» (заготівельник) послуги щодо приймання, сушіння, очищення, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції, в тому числі - соняшника в кількості 2520 тон. Вартість послуг за вказаним договором визначена в додатковій угоді від 12.07.2010 № 1, додатковій угоді від 01.07.2011 № 3. Термін зберігання подовжений до 01.07.2011 згідно з додатковою угодою від 31.03.2011 № 2. Факт надання вказаних послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000079 від 30.09.2010, №ОУ-000089 від 31.10.2010, №ОУ-0000099 від 30.11.2010, №ОУ-0000107 від 31.12.2010, №-0000006 від 31.01.2011. Факт оплати наданих послуг підтверджений випискою з рахунку позивача в ПАТ «КБ «Інвестбанк» від 11.08.2010;

- договір від 25.11.2010 № 3, за яким позивачем придбано у ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» послуги щодо давальницької переробки у строк з 05.12.2010 до 20.01.2011 насіння соняшника в кількості до 350 тон на готову продукцію - олію соняшникову нерафіновану не виморожену та макуху соняшникову (шрот), а також послуги щодо зберігання та завантаження готової продукції. Обсяг сировини для переробки був збільшений додатковою угодою від 19.12.2010 № 1. Факт виконання робіт за договором підтверджується актами приймання-передачі від 24.01.2011 №1, від 30.12.2010 №7, від 21.01.2011 №2, від 17.02.2011 №5, від 17.03.2011 №7, актами виконаних робіт від 10.01.2011 №1, від 21.01.2011 №5, від 17.02.2011 №5, від 17.03.2011 №7, накладними від 21.03.2011 №243, від 21.03.2011 №244, від 26.01.2011 №60, від 23.02.2011 №141, від 26.05.2011 №504;

- договір від 21.03.2011 №1/к, за яким позивачем придбано у ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод» послуги з переробки давальницької сировини в готову продукцію, а саме: зерна кукурудзи та жмиха соняшника на кормосуміш, протягом тридцяти днів з моменту отримання давальницької сировини. Факт виконання робіт підтверджується актом №ОУ-0000018 від 11.04.2011, виробничими актами-звітами про використання сировини і виробництво готової продукції від 25.03.2011, 26.03.2011, 28.03.2011, 29.03.2011, 30.03.2011, від 06.04.2011 №6, від 07.04.2011 №7. Факт оплати підтверджується випискою з рахунку позивача в ПАТ «КБ «Інвестбанк» від 10.08.2011, 12.05.2011.

Посилання податкового органу на те, що кормосуміші для відгодівлі тварин не є сільськогосподарськими товарами, оскільки не відносяться до товарних груп 1 - 24, товарних позицій 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими. Податковий орган не вказує, до якої товарної групи, яка не входить до товарних груп 1 - 24, на його думку, належать кормосуміші для відгодівлі тварин.

Згідно з приміткою до Групи 23 УКТЗЕД Закону України «Про Митний тариф» від 05.04.2001 № 2371-III до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно відобразив операції з продажу ТОВ «Агротрейд-НД» та ТОВ «Полтавське зерно» кормосуміші для відгодівлі тварин в скороченій податковій декларації з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун