Ухвала суду № 55908669, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2016 р. м. Київ К/800/2451/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Стародуба О.П.,

за участю секретаря Лопушенко О.В.,

за участю: прокурора Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В., представника відповідача Прокопєва К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі за позовом Прокурора міста Харкова до Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2014 року Прокурор міста Харкова звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування п.1 та п.2 рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про присвоєння звання "Почесний громадянин міста Харкова" від 06.08.2014р. №1592/14 в частині затвердження протоколу засідання Експертної ради по попередньому розгляду кандидатур на присвоєння звання "Почесний громадянин міста Харкова" щодо ОСОБА_6 та присвоєння ОСОБА_6 звання "Почесний громадянин міста Харкова".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014р. позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що протоколом засідання Експертної ради по попередньому розгляду кандидатур на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Харкова» від 01.08.2014р. вирішено підтримати та рекомендувати Харківській міській раді присвоїти звання «Почесний громадянин міста Харкова», у тому числі ОСОБА_6.

Рішенням 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014р. №1592/14 затверджено протокол засідання Експертної ради по попередньому розгляду кандидатур на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Харкова» від 01.08.2014р. (п.1 Рішення) та присвоєно звання «Почесний громадянин міста Харкова» громадянам, зазначеним у додатку №2 (пункт 2 Рішення).

Згідно ж з додатком №2 до Рішення сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014р. №1592/14 звання «Почесний громадянин міста Харкова» присвоєно, крім інших, ОСОБА_6 як меценату та ініціатору будівництва у м.Харкові храму Святих Жон-Мироносиць Харківської єпархії Української Православної Церкви.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічні положення закріплені й в ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом; при встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що як протокол засідання Експертної ради по попередньому розгляду кандидатур на присвоєння звання "Почесний громадянин міста Харкова" щодо ОСОБА_6, так і рішення Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014р. №1592/14 в частині затвердження зазначеного протоколу й присвоєння ОСОБА_6 звання "Почесного громадянина міста Харкова" суперечать вимогам чинного законодавства, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч приписів ст.71 КАС України, не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не доведено правомірності прийнятого ним рішення, в зв'язку з чим останнє в оскаржуваній частині і підлягає скасуванню.

Суд же апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи в задоволенні позову, вказав про відповідність рішення Харківської міської ради вимогам законодавства, зокрема, ст.144 Конституції України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» й відсутність передбачених законом підстав для його скасування.

Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом п.3 ч.1 ст.163 КАС України у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов'язки сторін; в мотивувальній частині рішення можуть також використовуватися посилання на рішення Конституційного Суду України, відповідні рішення Верховного Суду України (стаття 244-2 КАС України), а також посилання на рішення Європейського суду з прав людини; проте саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією (п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 "Про судове рішення в адміністративній справі").

Також в пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (cf. "Дюлоранс проти Франції", п.34553/97, п.33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп.32 et 35, від 07.03.2006р.).

Проте, всупереч наведених норм, приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили лише з дотримання (порушення) відповідачем певної затвердженої радою процедури прийняття рішення як такого, залишивши, при цьому, поза увагою, що, звертаючись до суду, прокурор міста Харкова як на підставу позову посилався також на ту обставину, що Харківська міська рада таку найвищу відзнаку територіальної громади міста Харкова як звання «Почесного громадянина міста Харкова» присвоїла особі - громадянину Російської Федерації ОСОБА_6, який, будучи членом Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, підтримав прийняття постанов від 21.03.2014р. №68-СФ «Про ратифікацію Договору між Російською Федерацією та Республікою Крим про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів» та від 21.03.2014р. №69-СФ щодо схвалення Федерального конституційного закону «Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», що, на думку прокурора, свідчить про його свідому негативну суспільно-політичну діяльність по відношенню до України, а отже в контексті наведених обставин оцінки оскаржуваному рішенню Харківської міської ради не надали.

Крім того, виходячи зі змісту ч.2 ст.60 КАС України, прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Однак, в позовній заяві прокурором не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, як і не зазначено про відсутність такого органу, що, у свою чергу, впливає на визначення статусу прокурора в адміністративному процесі та предметної підсудності справи; водночас, наведене не було предметом судового дослідження.

За правилами частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Стародуб О.П.