Ухвала суду № 55908633, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/10704/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2014

у справі № 804/5968/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002702201 від 22.11.2013 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як обґрунтовані та законні.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання правильності відображення у податковому обліку проведення експортних операцій за угодами купівлі - продажу за період з 01.05 по 30.06.2013, складено акт № 456/221/31040792 від 23.10.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. 14.1.179, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 3 607 110,30 грн., у т.ч. по періодах: за травень 2013 року - 2 025 535,67 грн., за червень 2013 року - 1 581 574,63 грн.

До такого висновку перевіряючі прийшли з посиланням, зокрема, на пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України стосовно одержання економічного ефекту в результаті господарської операції (експорту товару) та неврахування в ціні продажу всіх понесених витрат, зокрема, податку на додану вартість, що входить до вартості товару при попередньому придбанні.

На підставі результатів проведеної перевірки, 22.11.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002702201 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 410 665 грн., в т.ч.: 3 607 110 грн. основного платежу та 1 803 555 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем в травні-червні 2013 року відвантажено на експорт товар (металопродукція українського походження) відповідно до даних бухгалтерського обліку на суму 20 564 603,13 грн. контрагентам-покупцям нерезидентам України: «EUROPLASMET» SRL (Республіка Молдова) за контрактом № 15/05-01ЕХР від 15.05.2013; FCP «МАС-STRO» SRL (Республіка Молдова) за контрактом № 09/04-02ЕХР від 09.04.2013; «RULTEHCOM» SRL (Республіка Молдова) за контрактом № 09/04-04ЕХР від 09.04.2013; Steel Products Limited (Великобританія) за контрактом № H05SP - 13 від 21.03.2013; «MetalSon Incorporated, British Virgin Islands» (B.V.I. Британські Виргінські Острови) за контрактом № 16/04-01ЕХР від 16.04.2013; «Регионпромсервис» (Російська Федерація) за контрактом № 02/04-02ехр від 02.04.2013; ООО «ЮгМетКом» (Російська Федерація) за контрактом № 02/04-01ехр від 02.04.2013; ООО «ПСК Геодор» (Російська Федерація) за контрактом № 16/05-0ІЕХР від 16.05.2013; ООО ПКФ «Вінтэ.Н» (Російська Федерація) за контрактом № 09/04-01ЕХР від 09.04.2013; Індивідуальне підприємство «Металика-Зуєв» (Республіка Молдова) за контрактом № 23/05-01ЕХР від 23.05.2013; ООО «Монтажспецтрой» (Російська Федерація) за контрактом № 08/05-01ЕХР від 08.05.2013; Закрите акціонерне товариство «Промышленные и Строительные инвестиции» (Російська Федерація) за контрактом № 26/04-0ІЕХР від 26.04.2013.

Вартість товару, відвантаженого на експорт за зазначеними ВМД становить суму 20 564 603,13 грн. Оплата за товар здійснена покупцями у повному обсязі, що підтверджується виписками банку позивача та журналами-ордерами по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за травень-червень 2013 року.

Відвантаження товару на експорт за вищезазначеними контрактами підтверджується первинними документами, а саме, товарно-транспортними документи (міжнародні автомобільні накладні або залізничні накладні в залежності від умов поставки); комерційними рахунками (інвойси) на оплату товару; сертифікатами якості виробника. Зазначені первинні документи також надавались відповідачу, що підтверджується його відповідними штампами про прийняття копій документів.

Попередньо товар було придбано в квітні-червні 2013 року відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 20.03.2013 № 20/03-01. Поставки товару здійснювались за специфікаціями. Передача товару від постачальника (ПАТ «Гарант Метиз Інвест») позивачу підтверджується видатковими накладними ПАТ «Гарант Метиз Інвест».

Всього в період квітень-червень 2013 року позивач придбав у ПАТ «Гарант Метиз Інвест» металопродукції відповідно до даних бухгалтерського обліку за собівартістю на суму 20 163 475,58 грн. (без урахування ПДВ). Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджується журналом-ордером та відомістю по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за травень-червень 2013 року.

Продукція у повному обсязі була реалізована на експорт в травні-червні 2013 року на загальну суму 20 564 603,11 грн., що підтверджено ВМД, складеними при поставці на експорт.

Отже, продаж товару було здійснено на загальну суму 20 564 603,11 грн., з урахуванням нульової ставки ПДВ, відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Факт реальності проведених господарських операцій відповідачем не ставиться під сумнів.

Проте відповідач вважає, що при експорті товару позивачем, зокрема, в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 138 Податкового кодексу України не враховано суму податку на додану вартість, яка входить до вартості товару при попередньому придбанні.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв'язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик.

Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК Україна).

Згідно положень п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

В судовому порядку встановлено, що обставини справи щодо невідповідності договірних цін при здійснені позивачем експортних операцій рівню звичайних цін не були предметом перевірки податковим органом.

Визначення фінансового результату (прибутку/збитку) від окремої господарської операції без врахування інших господарських операцій, для визначення правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ по придбанню товарів, податковим законодавством та законодавчо встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку не передбачено.

Проте, відповідачем не встановлено та не доведено застосування позивачем цін, що є нижчими за звичайні, а посилання відповідача, що операції позивача є збитковими, оскільки сума реалізації товару за контрактами з нерезидентами менше суми придбання товару, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість є помилковими, оскільки вказані розрахунки зроблені з урахуванням вартості придбання продукції з податку на додану вартість за договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи встановлено, що вартість товару, придбаного позивачем за договором купівлі-продажу № 20/03-01 від 20.03.2013 без урахування податку на додану вартість становить 20 163 475,58 грн., тоді як товар було реалізовано на експорт контрагентам-покупцям нерезидентам України на загальну суму 20 564 603,11 грн.

При цьому слід зазначити, що Податковий кодекс України не містить положень, що дають можливість податковому органу оцінювати здійснені платником витрати по сплаті податку на додану вартість у ціні товару з позиції їх економічної доцільності, раціональності та ефективності господарських взаємовідносин, у зв'язку з чим прибутковість або збитковість конкретних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний