Ухвала суду № 55908622, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/46348/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області (надалі - відповідач, Інспекція), в якому просило скасувати постанову Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 лютого 2014 року №4/264-п.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду із касаційною скаргою, в якій просив судові рішення скасувати.

Позивач надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив касаційну скаргу Інспекції залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 вересня 2013 року між замовником - ДП «Чайка» та підрядником - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» укладено договір підряду №24/13, відповідно до якого підрядником з 8 по 16 жовтня 2014 року проведені роботи з будівництва мереж системи газопостачання зерносушарки, що розташована за адресою: с. Новий Шлях, Козелецький район, Чернігівська область. Даний об'єкт за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до III категорії складності.

17 жовтня 2013 року позивачем подана до Інспекції декларація про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва - «Газопостачання зерносушарки ТЕ 2412 Е», що знаходиться за адресою: с. Новий Шлях, Козелецький район, Чернігівська область (надалі - об'єкт будівництва).

22 жовтня 2013 року вказана декларації зареєстрована Інспекцією за №ЧГ083132950827.

23 січня 2014 року начальником Інспекції винесено наказ №21-ОД «Про проведення планових перевірок в лютому 2014 року», яким, на виконання плану перевірок об'єктів будівництва на I-й квартал 2014 року, зобов'язано посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області провести у період з 3 лютого 2014 року по 14 лютого 2014 року планову перевірку за дотриманням законодавства у сфері містобудування, якості будівельних матеріалів, державного ринкового нагляду та контролю за будівництвом автомобільних доріг, зокрема, щодо об'єкта будівництва.

Наказом начальника Інспекції від 14 лютого 2014 року №60-ОД термін проведення вказаної перевірки продовжено з 17 лютого 2014 року по 21 лютого 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки №10-П, яким встановлено, що будівельні роботи з газопостачання зерносушарки ТЕ 2412 Е фактично виконані з 8 по 16 жовтня 2013 року, а декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована в Інспекції 22 жовтня 2013 року за №083132950827, тобто будівельні роботи на об'єкті виконувались без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

20 лютого 2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

27 лютого 2014 року відповідачем, на підставі акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №4/264-п, якою Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 109620 грн.

Не погоджуючись із даною постановою Інспекції, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідач порушив процедуру проведення перевірки достовірності даних і як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з висновком судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваної постанови погоджується з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону № 3038-VI (в редакції від 19 вересня 2013 року, що була чинна на момент виникнення спірних відносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією під час проведення перевірки встановлено, що позивач здійснював будівельні роботи до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що будівельні роботи дійсно здійснювались без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Однак, необхідно зазначити, що відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI саме замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Отже, законодавством передбачено, що відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації несе замовник, в даному випадку - ДП «Чайка». Проте, відповідач притягнув до відповідальності підрядника - Товариство.

Окрім того, Інспекцією була порушена процедура проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (надалі - Порядок №553).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Крім того, відповідно до пунктів 8 -11 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання підготовчих і будівельних робіт» реєстрації декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно з пунктом 14 вказаної постанови, у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Отже, законодавець чітко визначив процедуру проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт шляхом проведення позапланової перевірки та визначив строк проведення такої перевірки, що в свою чергу виключає перевірку даного питання в порядку проведення планової перевірки.

Інспекція зобов'язана протягом трьох місяців з дня подання декларації про початок виконання будівельних робіт провести позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, копії декларації про початок виконання будівельних робіт подана позивачем до Інспекції 17 жовтня 2013 року та 22 жовтня 2013 року зареєстрована відповідачем за № ЧГ083132950827. Однак, жодних розпорядчих документів на проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт відповідачем не виносилось та перевірка не проводилась.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.