Ухвала суду № 55908342, 15.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 р.Справа № 818/3712/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. по справі №818/3712/15

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал"

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", в якому просить:

- визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" щодо не включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "АКБ "Капітал", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089;

- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" щодо визнання договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089 нікчемним;

- зобов'язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" включити ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "АКБ "Капітал" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення ОСОБА_1 виплати по відшкодуванню коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "АКБ "Капітал" безпідставно, в порушення приписів чинного законодавства, ОСОБА_1 не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКБ "Капітал" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" щодо не включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "АКБ "Капітал", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089.

Визнано неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" щодо визнання договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089 нікчемним.

Зобов'язано Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" включити ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "АКБ "Капітал" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення ОСОБА_1 виплати по відшкодуванню коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089.

Не погодившись із судовим рішенням, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" мала всі законодавчо встановлені підстави не включати позивача до Переліку вкладників, визнавши договір, укладений із позивачем нікчемним, оскільки він порушує публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків, встановлений ст.ст. 26, 27, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і суперечить інтересам держави і суспільства (ст. 228 Цивільного кодексу України). Таким чином, включення позивача до переліку вкладників, яке мало б наслідком виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом суперечило б попереднім діям Уповноваженої особи щодо визнання договору нікчемним. А тому, позивач безпідставно вважає себе вкладником Банку на підставі Договору банківського рахунку, який за прямими приписами законодавства є нікчемним правочином. З огляду на викладене, заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час її апеляційного перегляду, що 19.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АКБ "Капітал" укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №1/07/6m/0089 в іноземній валюті - доларах США (а.с.7-8).

Згідно п.1.1 даного договору ПАТ "АКБ "Капітал" приймає грошові кошти у розмірі 971,00 доларів США строком на шість місяців з 19.12.2014 року по 19.06.2015 року та нараховує відсотки у розмірі 9% річних.

Постановою Правління Національного банку України від 20.07.2015 року №466 "Про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.07.2015 року прийнято рішення №140 "Про запровадження з 21.07.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ільчуком О.П. складено рішення щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №1/07/6m/0089 від 19.12.2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "АКБ "Капітал", про що повідомлено листом без вихідного номера та дати (а.с.11).

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право уповноваженої особи Фонду продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

При цьому, зазначене продовження, обмеження або припинення операцій повинно бути вмотивованим та ґрунтуватися на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дане положення кореспондується з положеннями ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" якими передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як вбачається зі змісту повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал", правочин між позивачем та ПАТ "АКБ "Капітал" визнано нікчемними з посиланням на пункт 9 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, частина 2 статті 38 цього Закону (в редакції Закону України від 16.07.2015 року № 629-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку", чинній на час запровадження у ПАТ "АКБ "Капітал" тимчасової адміністрації та виникнення спірних відносин) лише визначає обов'язок Фонду забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Пункту 9 частина 2 статті 38 взагалі не містить.

Колегія суддів відмічає, що випадки, у яких договір може бути визнано нікчемним, передбачено частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на яку відповідач у своєму повідомленні не посилається.

Отже, колегія суддів зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, з яких фактичних підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачами не надано, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу (депозиту).

У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом із тим відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

За таких обставин твердження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" щодо нікчемності договору строкового банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що сам факт звернення виконавчою дирекцією Фонду до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами банку не свідчить про протиправність дій останніх, та відповідно не може бути підставою для визнання правочину, укладеного між позивачем та банком, нікчемним, оскільки відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч. 4 ст. 72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, або постанова суду, - в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "АКБ "Капітал", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувані рішення про визнання договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089 нікчемним є неправомірним.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 за № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що уповноважена особа Фонду повинна включити позивача до повного переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "АКБ "Капітал" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення ОСОБА_1 виплати по відшкодуванню коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором строкового банківського вкладу (депозиту) від 19.12.2014 року №1/07/6m/0089.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідачі, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надали жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року по справі №818/3712/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. по справі №818/3712/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Водолажська Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2016 р.