Ухвала суду № 55908230, 17.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4221/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Джабурія О.В.

суддів Вербицької Н.В.

ОСОБА_1

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консенсус» (далі позивач, ТОВ «Консенсус» звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

У період з 29.05.2015 року по 26.06.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області провела виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Консенсус» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 3747/15-52-22-02/13897641/82 від 01.07.2015 р.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення: від 15.07.2015 р. № НОМЕР_1, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Консенсус» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 39059 грн., з яких 31247 грн. - основний платіж, 7812 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 15.07.2015 р. № НОМЕР_2, відповідно до якого ТОВ «Консенсус» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 84503 грн.; від 15.07.2015 р. № НОМЕР_3, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Консенсус» за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 60442 грн., з яких 48354 грн. - основний платіж, 12088 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 15.07.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Не погодившись із зазначеною постановою ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась з апеляційною скарго. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року та прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 встановлено їх завищення всього у сумі 244 009 грн.

ТОВ «Консенсус» у періоді, що перевірявся, до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг (ряд.06.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток) відносились суми дизельного пального на перевезення вантажними автомобілями при відсутності документів, підтверджуючих використання пального у господарській діяльності підприємства.

Згідно акту перевірки № 3747/15-52-22-02/13897641/82 від 01.07.2015 р., позивачем до перевірки, були надані подорожні листи службового легкового автомобіля (типова форма №2, затв. Наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.95р. №488/346), згідно яких автомобіль НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 здійснював перевезення «пластмаси по місту», автомобіль ЛТ 46 47791 OB, водій ОСОБА_3 здійснював перевезення «виробів з пластмаси по місту та області». В подорожніх листах відсутні відомості щодо маршруту поїздок, назви підприємства або фізичної особи, адресу, на яку доставляється вантаж, відомості щодо номерів товарно-транспортних накладних і талонів замовника (ряд. 25 подорожнього листа), їх кількості та інформації, передбаченої для заповнення. Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортних накладних на перевезення продукції. Списання дизельного пального здійснювалось на підставі даних спідометра при виїзді із гаража та поверненні в гараж. Перелік подорожніх листів наведено у додатку до акту №4.

В акті перевірки зазначено, що до перевірки не були надані документи, які б підтверджували використання дизельного пального в господарській діяльності ТОВ «Консенсус» та зроблено висновок щодо завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (ряд.06.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)») Декларації з податку на прибуток, в сумі 27680,0 грн., в т.ч. 2014 рік 27680,0 грн.

Відповідно до акту перевірки № 3747/15-52-22-02/13897641/82 від 01.07.2015 р., ТОВ «Консенсус» включено до складу витрат на збут вартість послуг по організації просування товарів (торгової марки), отриманих від ТОВ «Епіцентр К» відповідно договору №243410 від 13.12.2013 на суму 216 329 грн., в т.ч. жовтень 2012 - 47063,33 грн., січень 2013-4719,17 грн., квітень 2013 - 20230,0 грн., червень 2013- 46503,33 грн., липень 2013 - 8347,5 грн., жовтень 2013- 32643,34 грн., березень 2014- 18608,33 грн., квітень 2014 - 16310,01грн., червень 2014 -12594,17 грн., серпень 2014 - 4742,5 грн., жовтень 2014 - 4567,5 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що до перевірки надані акти виконання робіт (послуг), згідно яких ТОВ «Епіцентр К» виконано послуги: Послуги по організації просування товарів (торгової марки).

Згідно Додатків до актів виконано послуги: розміщення товару на окремих стелажах та площадках виконавця, формування Виконавцем споживчого кошику покупця поденно, проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються Замовником, та цільового опитування клієнтів, як фактичних, так і потенційних, інформування щодо залишку товарів на стелажах гіпермаркету, надання інформації Замовнику стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів Виконавця та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються Замовником; проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції, проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій. Відповідач зазначає, що до перевірки не надані відомості щодо цільового опитування клієнтів, як фактичних, так і потенційних, інформація щодо залишку товарів на стелажах гіпермаркету, інформація стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів ТОВ «Епіцентр К» та дані про зміну попиту на товари, що постачаються ТОВ «Консенсус», звіти про результати проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції, про проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, відсутні сформовані висновки і рекомендації, як це зазначено у додатках до актів виконаних послуг. Окрім того, відповідач зазначає, що ТОВ «Епіцентр К» є постійним покупцем продукції ТОВ «Консенсус» в значних обсягах.

Тобто, при реалізації ТОВ «Консенсус» продукції власного виробництва право власності переходить до ТОВ «Епіцентр К» відповідно до видаткових накладних на реалізацію товару. Тому послуги з розміщення товару на окремих стелажах та площадках ТОВ «Епіцентр К», формування ТОВ «Епіцентр К» споживчого кошику покупця поденно, проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються ТОВ «Консенсус», та цільового опитування клієнтів, як фактичних, так і потенційних, інформування щодо залишку товарів на стелажах гіпермаркету, надання інформації ТОВ «Консенсус» стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів ТОВ «Епіцентр К» та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються ТОВ «Консенсус», проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції, проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій, не є витратами ТОВ «Консенсус», оскільки зазначені послуги стосуються товару, який не належить ТОВ «Консенсус», а належать іншій юридичній особі.

За таких обставин відповідачем зроблено висновок про відсутність підтвердження звязку понесених витрат з господарською діяльністю ТОВ «Консенсус», на порушення п.138.2 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено завищення витрат за період, що перевірявся, у сумі 216 329 грн.

Крім того, в акті перевірки № 3747/15-52-22-02/13897641/82 від 01.07.2015 р. зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 ТОВ «Консенсус» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 13395886 грн., перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 встановлено його завищення в сумі 48 354грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Консенсус» у періоді, що перевірявся, до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відносились суми витрат з придбання дизельного пального на перевезення вантажними автомобілями при відсутності документів, підтверджуючих використання пального у господарській діяльності підприємства. Суми ПДВ у складі вищезазначених послуг були віднесені до складу податкового кредиту, всього у сумі 4 980 грн. (додаток до акту перевірки №4), в т.ч. січень 2014 року - 90 грн., лютий 2014 року - 237 грн., березень 2014 року - 351 грн., квітень 2014 року - 561 грн., травень 2014 року - 620 грн., червень 2014 року - 480 грн., серпень 2014 року - 634 грн., вересень 2014 року - 634 грн., жовтень 2014 року - 727 грн., листопад 2014 року - 646 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Консенсус» у складі витрат на збут декларацій з податку на прибуток та у складі податкового кредиту з ПДВ була відображена вартість послуг з по організації просування товарів (торгової марки), придбаних у ТОВ «Епіцентр К» при відсутності первинних документів, які б повністю розкривали здійснення та зміст господарської операції, вони не дають змогу встановити їх зв'язок з власного господарською діяльністю ТОВ «Консенсус» (опис порушення наведено у п.1.2 заперечень).

Апелянт також вказує на те, що до перевірки не надані відомості щодо цільового опитування клієнтів, як фактичних, так і потенційних, інформація щодо залишку товарів на стелажах гіпермаркету, інформація стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів ТОВ «Епіцентр К» та дані про зміну попиту на товари, що постачаються ТОВ «Консенсус», звіти про результати проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції, про проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, відсутні сформовані висновки і рекомендації, як це зазначено у додатках до актів виконаних послуг.

На підставі викладеного апелянтом зроблено висновок про порушення п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, а саме: ТОВ «Консенсус» завищено суму податкового кредиту у періоді, що перевірявся, в сумі 43 269 грн.

Згідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Стосовно посилань апелянта на те, що ТОВ «Консенсус» у порушення п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (ряд.06.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток, в сумі 27680,0 грн., в т.ч. 2014 рік 27 680,0 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, в тому числі витрати на придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і вберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження використання дизельного пального у господарській діяльності ТОВ «Консенсус» до суду було надано копію штатного розкладу ТОВ «Консенсус» на 2014 рік; копія наказу № 9-ок від 01.06.2012 р. про прийняття на роботу ОСОБА_4 водієм вантажного автомобіля та копія наказу № 12-к від 01.06.2007 р. про прийняття на роботу ОСОБА_2 водієм автомобіля ЛT-28; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС999969 та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОІС №602200; копія наказу № 65 від 30.12.2013 р. про закріплення водіїв ТОВ «Консенсус» за автомобілями, табель обліку робочого часу по ТОВ «Консенсус» за 12 місяців 2014 року; копія наказу № 14 від 26.03.2011 р. «Про облікову політику ТОВ «Консенсус» з додатками № 39, 45, 46, 47, копія наказу № 4 від 13.01.2014 р. «Про затвердження бланка для обліку роботи вантажного автотранспорту і для списання пального» з додатком № 1, копії звітів по вантажному транспорту по ТОВ «Консенсус» за 12 місяців 2014 року, копії звітів про використання коштів, виданих під звіт для купівлі дизельного пального з відповідними фіскальними чеками за 2014 рік; копії податкових накладних, виписаних у звязку із купівлею дизельного пального за 2014 рік; копія оборотної відомості по рахунку 203/2 за 2014 рік; витяг з головної книги 2014 року по рахунку 203/2.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що використання дизельного пального ТОВ «Консенсус» підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Стосовно посилань апелянта на порушення ТОВ «Консенсус» п.138.2 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, щодо завищення витрат за період, що перевірявся, на суму 216 329 грн., у тому числі по періодам: 4 кв. 2012 року 47 063 грн., 2013 рік 112 443 грн., 2014 рік 56 823 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.4 Договору № 243410 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 13.12.2013 року, укладеного між ТОВ «Епіцентр К» і ТОВ «Консенсус» та Договору № 228210 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 01.04.2012 року, укладеною між ТОВ «Епіцентр К» і ТОВ «Консенсус», вся консультаційна інформація надається Виконавцем Замовнику в усній формі, або в іншій формі, погодженій Сторонами. Пунктом 1.6 вказаних Договорів передбачено, що надання послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг та звітом, які оформлюються Виконавцем та підписуються сторонами протягом 5 робочих днів від дати оформлення.

Як вбачається з акту перевірки, до перевірки були надані акти виконання робіт (надання послуг), а також додатки до цих актів, які містять звіт про надані послуги.

Зазначені документи є первинними документами у розумінні п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», мають обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 вказаного Закону, а також підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю ТОВ «Консенсус». Тобто, віднесення до витрат зазначених сум не суперечить вимогам п. 138.2 п. «г» п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Представник позивача вказував на те, що надані послуги за зазначеними актами фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів ТОВ «Консенсус» у торгівельній мережі ТОВ «Епіцентр К» шляхом популяризації продукції ТОВ «Консенсус» серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що і обумовлює господарський характер цих послуг для ТОВ «Консенсус». При цьому вказані дії з просування товару мають економічну цінність самі по собі, незалежно від їх результату, який не охоплюється предметом договору надання послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегією суддів досліджена відповідна первинна документація, яка була надана позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Епіцентр К», а також використання дизельного пального в господарській діяльності ТОВ «Консенсус», а саме: копію договору № 228210 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 01.04.2012 року; копії подорожніх листів автомобілів НОМЕР_5 та ЛТ46 477910В за 2014 рік та копії товарно-транспортних накладних за 2014 рік, які підтверджують перевезення вантажу вказаними автомобілями, а отже використання пального у господарській діяльності ТОВ «Консенсус»; копії податкових декларацій ТОВ «Консенсус» з податку на прибуток за 1-ий квартал 2012 року, за півріччя 2012 року, за три квартали 2012 року, за рік 2012, за рік 2013, за рік 2014, копії податкових декларацій ТОВ «Консенсус» з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за січень 2013 року, за квітень 2013 року, за червень 2013 року, за липень 2013 року, за жовтень 2013 року, за березень 2014 року, за квітень 2014 року, за червень 2014 року, за серпень 2014 року, за жовтень 2014 року; копію договору № 243410 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 13.12.2013; копії актів виконаних робіт та додатків до них; копії платіжних доручень, що підтверджують оплату послуг, наданих по договору № 243410 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 13.12.2013; копії податкових накладних, виписаних у звязку із виконанням договору №243410 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 13.12.2013року; копію договору поставки № 18610 від 02.02.2011 року разом з додатковою угодою; копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів за реалізовану продукцію по договору поставки № 18610 від 02.02.2011 року.

Крім того, на підтвердження використання дизельного пального, у господарській діяльності ТОВ «Консенсус» надано: копію штатного розкладу ТОВ «Консенсус» на 2014 рік; копія наказу № 9-ок від 01.06.2012 р. про прийняття на роботу ОСОБА_4 водієм вантажного автомобіля та копія наказу № 12-к від 01.06.2007 р. про прийняття на роботу ОСОБА_2 водієм автомобіля ЛT-28; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС999969 та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОІС №602200; копія наказу № 65 від 30.12.2013 р. про закріплення водіїв ТОВ «Консенсус» за автомобілями, табель обліку робочого часу по ТОВ «Консенсус» за 12 місяців 2014 року; копія наказу № 14 від 26.03.2011 р. «Про облікову політику ТОВ «Консенсус» з додатками № 39, 45, 46, 47, копія наказу № 4 від 13.01.2014 р. «Про затвердження бланка для обліку роботи вантажного автотранспорту і для списання пального» з додатком № 1, копії звітів по вантажному транспорту по ТОВ «Консенсус» за 12 місяців 2014 року, копії звітів про використання коштів, виданих під звіт для купівлі дизельного пального з відповідними фіскальними чеками за 2014 рік; копії податкових накладних, виписаних у звязку із купівлею дизельного пального за 2014 рік; копія оборотної відомості по рахунку 203/2 за 2014 рік; витяг з головної книги 2014 року по рахунку 203/2.

Враховуючи всі викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, при цьому доказів недостовірності даних в цих документах апелянтом не надано та судом не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт, який є субєктом владних повноважень, свою позицію не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 4048 (чотири тисячі сорок вісім) грн. 09 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 18.02.2016 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян