Ухвала суду № 55907608, 10.02.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" лютого 2016 р. Справа № 2/37/5022-513/2011 УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

у складі судді Боровець Я.Я.

розглянув скаргу № 31/13-166 від 19.01.2016р. Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по справі № 2/37/5022-513/2011

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54-А, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 546 787, 29 грн.

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.05.2011року (суддя Колубаєва В.О), по справі 2/37/5022-513/2011 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ задоволено та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз, вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код №21155959) - на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ (ідент. код 31301827): 424 356 грн. 43 коп. заборгованості; 94 866 грн. 87 коп. втрат від інфляційних процесів; 27 563 грн. 99 коп. річних; 5 467 грн. 87 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.06.2011року господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у даній справі.

25.01.2016 року Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в порядку ст. 121-2 ГПК України, звернулась до господарського суду Тернопільської області із скаргою за № 31/13-166 від 19.01.2016р. (№ вх. 3996 від. 25.01.2016р.) на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по справі 2/37/5022-513/2011 ( суддя Колубаєва В.О.). Розпорядженням керівника апарату від 25.01.2016р. враховуючи, що суддя Колубаєва В.О., яка розглядала дану справу з 31.12.2013р. звільнена з посади судді господарського суду Тернопільської області у зв'язку з відставкою на підставі пункту 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/37/5022-513/2011 згідно якого призначено суддю по справі ОСОБА_1

Згідно поданої скарги скаржник Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить: прийняти скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до розглялу; визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. за №28112627 при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 14.06.2011 р. по справі 2/37/5022-513/2011; визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2011р. за №28112627 винесену державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 14.06.2011р. по справі 2/37/5022-513/2011; зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження №28112627 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Окрім того, у вказаній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" стягував (скаржник) просить суд визнати причини пропуску строку на оскарження поважними та відновити пропущений процесуальний строк для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

Ухвалою суду від 28.01.2016р. призначено судове засідання на 10.02.2016р. о 15:00 год. для розгляду клопотання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо поновлення строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 30.12.2011р. про закінчення виконавчого провадження за №28112627 заявленого у скарзі № 31/13-166 від 19.01.2016р. (вх. №3996 від 25.01.2016р.).

У судове засідання 28.01.2016р. представник стягувача (скаржника) з'явився, надав усні пояснення по суті поданої скарги №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.), повідомив суд, що строк подання скарги пропущений не з їх вини, а причини пропуску строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції є поважними, а тому просить суд відновити передбачений чинним законодавством строк на оскарження дій органу ДВС та прийняти скаргу до розгляду, також повідомив суд, що вони не одержували постанови про порушення та закінчення виконавчого провадження.

Представник боржника в судове засідання 28.01.2016р. з'явився, заперечив проти поновлення строку і проти поданої скарги №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.), вважає, що стягувач мав достатньо часу, щоб звернутися до ДВС, просить суд відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку, повідомив суд, що у вересні 2011р. стягувач був повідомлений про те, що заборгованість списана і виконавці зобов'язані були закрити виконавче провадження.

Представник Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи належним чином повідомлявся в порядку ст. 87 ГПК України (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

Розглянувши клопотання Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувача за виконавчим документом) про поновлення строку для подання скарги на бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по справі у виконавчому провадженні №28112627 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 14.06.2011 р. у справі № 2/37/5022-513/2011, суд встановив наступне:

Частиною 1 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 50, ч.ч. 2-4 ст. 51 ГПК України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Приписами статті 121-2 ГПК України, сторонам надано десятиденний строк на оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС. При цьому законодавцем встановлено, що останній обчислюється протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. При цьому, у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. (аналогічна правова позиція викладена у п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р, з наступними змінами та доповненнями)

Згідно ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визначити причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, поважними визнаються ті обставини, які є обєктивно непереборними і повязані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Про відновлення попущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала (ч. 2 ст. 53 ГПК України).

Слід зазначити, що за вимогами Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду справи по суті предявлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не порушено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи не підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.

Зі змісту скарги №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.) вбачається, що предметом оскарження є дії державного виконавця при винесенні постанови та, відповідно, сама постанова про закінчення виконавчого провадження за №28112627 від 30.12.2011р.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція чинна на момент прийняття постанови) визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відомостей про дату отримання стягувачем (скаржником) постанови про закінчення виконавчого провадження за №28112627 від 30.12.2011р. винесеної державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у поданій скарзі не було вказано, у зв'язку з чим ухвалою суду від 28.01.2016. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зобов'язано надати письмові документально підтверджені відомості щодо дати отримання постанови про закінчення виконавчого провадження за №28112627 від 30.12.2011р. винесеної державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, та надати суду належним чином засвідчену копію оскаржуваного документа.

У судовому засіданні 28.01.2016р. представник стягувача (скаржника) з'явився, надав усні пояснення по суті поданої скарги №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.), повідомив суд, що вони не одержували постанови про порушення та закінчення виконавчого провадження.

Зі змісту долученої стягувачем (скаржником) до матеріалів скарги №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.) скарги №31/13-4412 від 25.11.2015р. в порядку ст..82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції вбачається, що на момент звернення з нею до начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції стягувачу (скаржнику) було відомо про наявність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження №28112627 від 30.12.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги стягувач (скаржник) посилається на те, що 25.11.2015р., в порядку ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", він звернувся до начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зі скаргою, так, як вважав, що постанова про закінчення виконавчого провадження №28112627 від 30.12.2011р. винесена з порушенням вимог Закону України"Про виконавче провадження" та Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а дії державного виконавця суперечать нормам чинного законодавства.

Згідно ч.8. ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

15.01.2016 р. на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшов лист від Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції за №5318006-34/17 від 03.12.2015р., за підписом начальника відділу, про те, що провести перевірку виконавчого провадження №28112627 в порядку ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції неможливо, оскільки виконавчі провадження закінчені в період 2011р., та згідно акту про вилучення документів для знищення, що не підлягають зберіганню від 19.11.2013р. відповідно до витягу із зведеної номенклатури справ Тернопільського міського управління юстиції на 02.01.2013р. та протоколом ЕПК Державного архіву Тернопільської області від 12.04.2013 р. №7 та затвердженої начальником Тернопільського міського управління юстиції 12.04.2013р., акти про вилучення документів для знищення номенклатурний номер (06-45) документи за 2003-2011 роки підлягають знищенню, як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення. Окрім того, у звязку із затопленням архіву в приміщенні Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції прийнято рішення щодо знищення документів, в тому числі виконавчих проваджень 2003-2011р.

Враховуючи вищенаведене, стягувач (скаржник), вважає, що скористався правом оскарження дій державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також посилається на позицію Європейського суду про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а тому вважає, що строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження №28112627 від 30.12.2011р. пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, десятиденний строк на подання скарги на дії Державної виконавчої служби відраховується з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначає скаржник, йому стало відомо про наявність оскаржуваної постанови 25.11.2015р., тобто з моменту звернення зі скаргою до начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, а скарга №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.) на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, згідно журналу вхідної кореспонденції надійшла на адресу господарського суду Тернопільської області 25.01.2016р.

Подання учасником виконавчого провадження скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, інших посадових осіб органу Державної виконавчої служби начальникові відділу, якому підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу Державної виконавчої служби вищого рівня (стаття 82 Закону України "Про виконавче провадження") не може бути підставою для відмови в прийнятті скарги господарським судом, оскільки на відповідні правовідносини поширюється юрисдикція суду (статті 55, 124 Конституції України) (аналогічна правова позиція викладена у п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р, з наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок про те, що звернення до начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції зі скаргою не перешкоджало стягувачу (скаржнику) звернутися до суду, проте він своїм правом у встановлені процесуальним законодавством строки (визначені ст. 121-2 ГПК України) не скористався, а тому суд дійшов висновку, що обставини наведені стягувачем (скаржником) у поданій скарзі №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх. №3996 від 25.01.2016р.) не є поважними, повязаними з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій та обєктивно непереборними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно ст. 34 ГПК України встановлено належність і допустимість доказів. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оскільки стягувачем (скаржником) не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №28112627 від 30.12.2011р., суд вважає, що у поновленні процесуального строку на звернення зі скаргою №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх..№3996 від 25.01.2016р.) слід відмовити.

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала (аналогічна правова позиція викладена у п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р, з наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відсутні підстави для відновлення пропущеного процесуального строку для подачі скарги на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, скарга № 31/13-166 від 19.01.2016р. (вх. №3996 від 25.01.2016р.) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за №28112627 від 30.12.2011р., викладеному у скарзі №31/13-166 від 19.01.2016р. (вх..№3996 від 25.01.2016р.).

2. Скаргу № 31/13-166 від 19.01.2016р. (вх.№3996 від 25.01.2016р.) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без розгляду.

3. Ухвалу направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення сторонам у справі та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль

СуддяБоровець Я.Я.