Ухвала суду № 55907346, 15.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.02.2016 р. Справа№ 914/1556/15

За скаргою: Заступника прокурора Львівської області, м. Львів

на дії державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 914/1556/15

за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача-2: Радехівської міської ради, м. Радехів Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Галичина, м. Радехів Львівської області

про стягнення 14 059 075, 70 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від прокуратури (скаржника): ОСОБА_1

від позивача-1: ОСОБА_2 представник

від позивача-2: не зявився

від відповідача: не зявився

від ДВС: не зявився

Розглядається скарга Заступника прокурора Львівської області на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні рішення у справі № 914/1556/15 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області та позивача-2 Радехівської міської ради до Приватного акціонерного товариства Галичина про стягнення 14 059 075, 70 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2016 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 01.02.2016 року.

Прокурор та представник позивача 1 в судових засіданнях вимоги скарги підтримали, просили її задоволити з підстав, викладених у скарзі та усних поясненнях.

Представник позивача-2 в судові засідання не зявився, однак на адресу суду скерував заяву, в якій вимоги скарги заступника прокурора Львівської області підтримав, просив її задоволити та просив проводити розгляд скарги без участі його уповноваженого представника.

Представник відповідача (боржника) в судові засідання не зявився, однак 29.01.2016 р. в канцелярію суду подав відзив на скаргу заступника прокурора Львівської області, в якому просив суд у задоволенні скарги відмовити.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судові засідання не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим ним 18.01.2016 р., письмових пояснень по суті скарги не представив.

Розглянувши скаргу, суд встановив наступне.

Скаржник - Заступник прокурора Львівської області звернувся в Господарський суд Львівської області зі скаргою на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.12.2015 р. ВП № 49711426 та зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 26.11.2015 р. у справі № 914/1556/15.

В обґрунтування своєї скарги прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2015 р. у справі № 914/1556/15, позов задоволено повністю та стягнено з Приватного акціонерного товариства Галичина на користь державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області, місцевого бюджету Радехівської міської ради 14 059 075, 70 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 Кошти які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами Плану розрахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій та зарахувавши 50 % стягнутої суми в розмірі 7 029 537, 85 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Радехівської міської ради (р/р 33110331700433, код ЄДРПОУ 37976988, МФО 825014, код платежу 24062100, УК у Радехівському районі Львівської області); 20% стягнутої суми в розмірі 2 811 815, 14 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області; 30 % стягнутої суми в розмірі 4 217 722, 71 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України. Стягнено з Приватного акціонерного товариства Галичина на користь Державного бюджету України 73 080, 00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2015 року у справі № 914/1556/15 - залишено без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Галичина без задоволення.

26.11.2015 року на виконання рішення Господарського суду Львівської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду видано наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства Галичина на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області, місцевого бюджету Радехівської міської ради 14 059 075, 70 грн., який отриманий прокурором відділу прокуратури Львівської області.

14.12.2015 р. заступником прокурора Львівської області Соболем О.М. вказаний наказ скеровано на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для забезпечення примусового виконання судового рішення.

23.12.2015 р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовлено у відкритті виконавчого провадження, на підставі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначає скаржник, відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження з підстав, що у предявленому до виконанні виконавчому документі відсутні відомості щодо стягувача, визначені п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо найменування, місцязнаходження та індивідувального податкового номеру стягувача, є безпідставними, оскільки у виконавчому документі від 26.11.2015 р., виданому на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2015 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. у справі № 914/1556/15, передбачено стягнення коштів на користь Державного бюджету України, тобто на користь держави, як стягувача, про що зазначено і самим державним виконавцем в оскаржуваній постанові.

У відзиві на скаргу відповідач вимоги скарги заперечив з підстав, що у наказі господарського суду повинні міститися відомості про стягувача, оскільки разом із заявою про відкриття виконавчого провадження рішення господарського суду не подається. В іншому випадку державний виконавець позбавлений можливості встановити хто є стягувачем за виконавчим документом і чи уповноважена особа звернулася із заявою про відкриття виконавчого провадження. Оскільки право формулювати зміст позовних вимог належить прокурору чи позивачу, тому і ризик настання негативних наслідків при неточному формулюванні позовних вимог, що може перешкоджати захисту порушеного права, несе виключно позивач або прокурор, за позовом яких судом винесено судове рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача - 1, оцінивши матеріали скарги та наявні у справі документи, суд вважає, що скаргу слід задоволити, виходячи з наступного.

Стаття 124 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Вимоги до виконавчого документа містяться в ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

В той же час, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2015 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. у справі № 914/1556/15 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства Галичина 14 059 075,70 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, був виданий прокурору відділу прокуратури Львівської області, оскільки захист інтересів держави здійснювався органами прокуратури.

Слід зазначити, що відповідний орган виступає від імені держави, а не виступає стягувачем чи вказується у виконавчому документі як стягувач, оскільки стягнення не відбувається на його користь чи в його інтересах. Фактично, у спірних правовідносинах отримувачами коштів є державний, обласний і місцевий бюджети, а механізм зарахування стягнутих коштів через спеціальний казначейський рахунок до відповідних бюджетів визначений Порядком організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим Наказом Державної казначейської служби України 09.08.2013 р. № 128.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження у звязку з невідповідністю наказу Господарського суду Львівської області від 26.11.2015 р. у справі № 914/1556/15 положенням ст. 18 України «Про виконавче провадження» є необґрунтованою, а тому у державного виконавця були відсутні, визначені ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області,

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Заступника прокурора Львівської області на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 914/1556/15 задоволити.

2.Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.12.2015 р. ВП № 49711426 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3.Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 26.11.2015 р. у справі № 914/1556/15, із врахуванням особливостей виконання виконавчих документів про стягнення коштів в дохід держави, визначених ч. 3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Манюк П.Т.