Рішення № 55907018, 16.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016р. справа№ 914/4240/15

за позовом: управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 6 292,00 грн.

cуддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чижович І.З. - представник

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 557,21 грн. заборгованості з орендної плати та 734,79 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.01.2016р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 12.01.2016р. та 02.02.2016р.

В судових засіданнях представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги, на виконання вимог ухвал суду надавав витребувані документи.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконував.

В той же час, господарський суд звертає увагу сторін на те, що від відповідача поверталися повідомлення про вручення поштових відправлень з ухвалами суду, зокрема від 14.12.2015р. (з ухвалою про порушення провадження у справі), що свідчить про повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

З огляду на вищенаведене, виходячи з того, що відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника та не виконав вимоги ухвал суду, а в силу приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом з'ясовано:

10.08.2012р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір №165-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

За умовами вказаного договору, позивач передав відповідачу в оренду конструктивний елемент благоустрою загальною площею 30 м.кв. (тротуар, газон, тощо), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.1.1 договору).

В розділі 7 договору сторони визначили термін його дії на 2 роки, тобто до 10.08.2014р.

Згідно п. 3.2 договору орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 285,77 грн. за місяць. Ставка орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної ставки на рівень інфляції.

14.07.2014р. між сторонами по справі було укладено договір №165-12 (14) про розірвання договору оренди від 10.08.2012р. Відповідно до даного договору, зобов'язання сторін по первісному договору (№165-12) припиняються з моменту підписання. Крім того, орендар зобов'язався погасити заборгованість, яка виникла перед позивачем до моменту дострокового розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.08.2014р. (момент розірвання договору) борг відповідача перед позивачем за оренду становив 5 557,21 грн. (а.с. 16 - довідка про заборгованість).

Як стверджує позивач, відповідачем, всупереч умовам договору неналежним чином сплачувалася орендна плата, заборгованість по якій до припинення договірних відносин становила 5 557,21 грн. Крім того, позивач наголошу, що станом на час розгляду спору відповідач не здійснив жодних дій щодо погашення своєї заборгованості перед позивачем.

За умовами п. 4.1 договору оренди, у разі протермінування платежів, передбачених у п.3.2. цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця пеню від суми несплаченого платежу за кожен день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги, що відповідачем не здійснено добровільного погашення заборгованості, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5 557,21 грн. основного боргу та 734,79 грн. пені - в судовому порядку.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Враховуючи те, що спірні правовідносини у даній справі виникли із орендних правовідносин, то при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного і Господарського кодексів України, а оскільки предметом договору оренди є майно, яке знаходиться у комунальній власності, то застосуванню підлягають також і положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за період з 01.12.2012р. по 31.07.2014р. за користування об'єктом оренди.

Згідно п. 3.2 договору орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом щомісячно до 25 числа поточного місяця

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки від 09.10.2015р. №2302-вих-2267 наданої позивачем, відповідач, за період користування об'єктом оренди з 01.12.2012р. по 31.07.2014р., не здійснив жодного платежу за оренду, відтак, до моменту дострокового розірвання договору (14.07.2014.) допустив заборгованість в сумі 5 557,21 грн. Станом на час звернення позивачем з позовною заявою до господарського суду вказана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Жодних документально підтверджених доказів, які свідчили б, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання та здійснював оплату орендних платежів суду не надано. Більше того, відповідач не надав суду жодних доказів та пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 557,21 грн. орендної плати є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За умовами п. 4.1 договору оренди, у разі протермінування платежів, передбачених у п.3.2. цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця пеню від суми несплаченого платежу за кожен день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 625 ЦК України, ч.6 ст. 232 ГК України позивачем, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем основного зобов'язання, нараховано 734,79 грн. пені.

Господарський суд, за результатами перевірки правильності нарахування зазначеної суми, дійшов висновку, що така є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,33,34,44,49,69,75,82,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ІПН НОМЕР_1) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 5 557,21 грн. заборгованості, 734,79 грн. пені та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 16.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.02.2016р.

Суддя Юркевич М. В.