Рішення № 55907010, 09.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.2016Справа №910/31445/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/31445/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс», с. Піківець,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Біока», м. Київ,

про стягнення 18 400 грн.,

за участю представників:

позивача - Шевченко А.О. (довіреність від 01.02.2016 № 1);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс» (далі - ТОВ «АгроАльянс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Біока» (далі - ТОВ «Біока»): 9 200 грн. основного боргу за неналежне виконання умов договору про надання послуг з декларування вантажів (товарів) від 22.01.2015 № 2б (далі - Договір); 9 200 грн. штрафних санкцій, а всього 18 400 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 26.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 розгляд справи було відкладено на 09.02.2016, у зв'язку з неявкою представників сторін.

09.02.2016 позивач подав суду заяву та документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуті з адреси відповідача з відмітками пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» та «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - не розшукано».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015 ТОВ «Біока» (замовник) та ТОВ «Агроальянс» (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов'язується на умовах Договору, організувати за рахунок замовника здійснення декларування вантажів замовника, що переміщуються через кордон України згідно чинного законодавства (пункт 1.1 Договору);

- вартість послуг виконавця за Договором складає 1 200 грн. за кожне митне оформлення однієї вантажно-митної декларації експортної операції для замовника; 3 500 грн. за кожне митне оформлення однієї вантажно-митної декларації імпортної операції для замовника (пункт 6.1 Договору);

- послуги, пов'язані з розмитненням у режимі імпорту надаються на умовах попередньої оплати шляхом переказу на банківський рахунок виконавця суми згідно виставленого рахунка протягом 2-х днів, послуги при оформленні експортних операцій підлягають сплаті протягом п'яти днів з дати оформлення митної декларації на підставі Договору (пункт 6.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Храпачевським М.В., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - керівником Бурячинським С.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

TOB «АгроАльянс» надало ТОВ «Біока» послуги на виконання умов Договору щодо оформлення вантажів (товарів) відповідача в режимі експорту за такими вантажно-митними деклараціями: від 15.04.2015 ЕК 10 301447; від 13.05.2015 ЕК 10 301701; від 13.05.2015 ЕК 301699; від 14.05.2015 ЕК 10 301713; від 02.06.2015 ЕК 10 301918; від 08.06.2015 ЕК 10 301957; від 12.06.2015 ЕК 10 301997; від 24.06.2015 ЕК 10 АА 302108.

Факт надання послуг позивачем та їх приймання відповідачем підтверджується такими актами надання послуг:

- від 15.04.2015 № 596 на суму 1 200 грн.;

- від 13.05.2015 № 734 на суму 1 200 грн.;

- від 14.05.2015 № 736 на суму 1 200 грн.;

- від 02.06.2015 № 890 на суму 1 200 грн.;

- від 08.06.2015 № 943 на суму 1 200 грн.;

- від 12.06.2015 № 955 на суму 1 200 грн.;

- від 24.06.2015 № 982 на суму 1 200 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін без зауважень.

Слід зазначити, що послуги фактично були подані за оформлення восьми декларацій загальною вартістю 9 600 грн., проте підписано лише сім актів.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що надання послуг позивачем саме на суму 9 600 грн. документально підтверджено, зокрема, вантажно-митними деклараціями.

Відповідач частково погасив борг сплативши позивачу грошові кошти у сумі 400 грн.

Таким чином, заборгованість за надані позивачем послуги складає 9 200 грн.

27.11.2015 позивач надіслав відповідачу претензію № 78, в якій вимагав сплатити заборгованість та штрафні санкції. Проте, вказана претензія була залишена без відповіді та належного реагування.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги складає - 9 200 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 9 200 грн. штрафу.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.5 Договору замовник несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій за прострочення оплати отриманих послуг від виконавця у розмірі 100 % несплаченої суми, при простроченні оплати на строк більше 3-х календарних місяців, які підлягають обов'язковій сплаті незалежно від сплати інших платежів.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що строк оплати по останній оформленій декларації настав 29.06.2015.

Таким чином, відповідачем прострочено оплату щонайменше на сім місяців, а тому є підстави для застосування штрафу на підставі пункту 7.5 Договору.

Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біока» (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, офіс 407; ідентифікаційний код: 39107204) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс» (20392, Черкаська область, Уманській район, с. Піківець, вул. Уманська, б. 152, корпус В; ідентифікаційний код: 31561235): 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн. основного боргу; 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн. штрафу та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 15.02.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук