Рішення № 55906949, 15.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа № 911/96/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Київобленерго

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення 17 309,79грн

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність №398 від 15.12.2015);

від відповідача ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.02.2016).

СУТЬ СПОРУ: Публічно акціонерне товариство Київобленерго (далі - ПАТ Київобленерго) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення 17309,79грн заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 26.03.2015 уповноваженими представниками Києво-Святошинського районного підрозділу ПАТ Київобленерго при проведенні перевірки дотримання споживачами ПКЕЕ, за адресою: Київська область, Києво-Святошинській район, с. Забіря, вул. Лісова виявлено факт порушення п 7.6 ПКЕЕ - самовільне підключення електроустановок, а саме вуличного освітлення по вул. Лісовій до електричної мережі енергопостачальника без укладення відповідного договору та без приладів обліку, про що складено акт про порушення правил користування електричною енергією № К 029962 від 26.03.2015.

Відповідач у справі ОСОБА_1 сільська рада Києво-Святошинського району Київської області у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками позивача не встановлено належним чином власника обєкту енергоспоживання електроустановки за адресою: с. Забіря, вул. Лісова та, відповідно, споживача з яким було укладено договір про енергопостачання на вказаний обєкт та безпідставно притягнуто до відповідальності.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позову заперечували в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київобленерго є субєктом господарювання, з правом здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та правом здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими локальними електричноми мережами на території Київської області.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

02.11.2010 між сторонами ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» (назва якого змінена на ПАТ «Київобленерго», що підтверджується статутом а.с.16, зворот), від імені якого на підставі довіреності №1393 від 04.08.2010 діяв нач. ком. дільниці Києво-Святошинського РП ОСОБА_4, та ОСОБА_1 сільською радою Києво-Святошинського району Київської області укладено договір №0658 про постачання електричної енергії (а.с.30-34, зворот).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань в силу ст.ст.173,174, ч.1 ст.175 ГК України.

Так, в силу ст. 239 ЦК України, правочин (договір, за змістом ч. 2 ст. 202 ЦК України, є видом правочину), вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до умов такого договору, позивач взяв на себе зобовязання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачувати постачальнику вартість електричної енергії використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами вказаного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невідємною частиною вказаного договору.

Додатком №1 до договору, сторонами затверджено загальну однолінійну схему електропостачання (а.с.35-37, зворот).

Умовами такого договору визначено, що при його виконанні, а також вирішенні усіх питань, які не обумовлені таким договором, сторони зобовязуються користуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 договору).

Строк дії даного договору визначений його п. 9.4, відповідно до якого договір набуває чинності з дня його підписання та дії до 31.12.2010 та вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання такого договору або його перегляд.

Сторонами не надано доказів того, що відповідний договір припинив свою дію на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відносини між електропостачальною організацією та юридичними особами регулюються Правилами користування електричної енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - Привила).

Відповідно до п. 6.40 вказаних Правил, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до ОСОБА_4 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 6.41 вказаних Правил, визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Відповідно до п. 7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

26.03.2015 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПКЕЕ, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Забіря, вул. Лісова було виявлено факт порушення п. 7.6 Правил, а саме самовільне підключення електроустановок, зокрема, вуличне освітлення по вул. Лісовій до електричної мережі енергопостачальника без укладення відповідного договору та без приладів обліку, про що складено акт про порушення правил користування електричною енергією №К 029962 від 26.03.2015 (а.с.9-11).

Представник відповідача був присутній при складанні акту, але підписати вказаний акт відмовився, проте, вказаний акт був зареєстрований відповідачем 26.03.2015 за №167, про що зазначено в самому акті.

Як зазначено позивачем 01.04.2015 Києво-Святошинським районним підрозділом позивача було видано наряд на відключення згідно акту №К 029962 від 26.03.2015, який було виконано уповноваженим представником.

Згідно п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до абз. 4-5 вказаного пункту Правил, рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Абзацом 7, 9 вказаного пункту Правил, визначено, що у разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

24.04.2015 проведено засідання комісії по розгляду акту №К 029962 від 26.03.2015 та складено протокол №0046 (а.с.13).

Відповідно вказаного протоколу комісії було проведено розрахунок збитків нанесених відповідачем позивачу відповідно до п. 26.6 ОСОБА_4 в розмірі 17 300,76грн.

Вказане рішення комісії, оформлене протоколом від 24.04.2015, підписано представником відповідача з зауваженнями та отримано вказаний протокол з розрахунком величини вартості та розрахунковими документами для оплати.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем розмір вартості не облікованої електричної енергії, станом на момент звернення до суду не сплачено.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обовязку оплатити вартість електроенергії, яка донарахована йому у звязку з виявленим порушення, зафіксованого у акті перевірки.

Заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 236 ГК України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Статтею 237 ГК України, визначено підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

При цьому в силу ч. 2 вказаної статті, у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на відсутність у нього на балансі спірної електромережі, відсутність його відповідальності за підключення без облікового електропостачання, оскільки на доведено, що саме відповідач здійснив підключення, а крім того, його представник заперечував щодо самовільного підключення вуличного освітлення по вул. Лісовій.

Суд не може прийняти до уваги вказані заперечення відповідача, виходячи з наступного.

Факт підключення вул. Лісова в с. Забіря до електропостачання без наявності приладу обліку електричної енергії не заперечується сторонами, підтверджується актом про порушення (а.с.9) та листами відповідача (а.с.69-71).

Вказане порушення виявлено позивачем на території ОСОБА_1 сільської ради у межах села Забіря.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 1, 5 ст. 16 вказаного Закону, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про місцеве самоврядування», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 вказаного Закону, шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Таким чином, саме відповідач є відповідальною особою за вказане правопорушення на території, що йому належить.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження рішення комісії, оформленого протоколом 0046 від 24.04.2015, по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К-029962 від 26.03.2015.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату вартості не облікованої електричної енергії на підставі рішення позивача у встановлений Правилами строк, що ним під час розгляду справи не спростовано, заявлені вимоги в частині стягнення 17 300,76грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у звязку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача,а саме у розмірі 1218,00грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» 17 300,76грн вартості не облікованої електричної енергії, а також 1218,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.02.2016

Суддя С.І. Чонгова