Рішення № 5590468, 16.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2009 р. Справа № 55/194-09

вх. № 5617/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Садовнікова Н.О.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Феникс-Сталь", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв

про стягнення 143356,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Феникс-Сталь", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв, 87261, 94 грн. основного боргу, 5180,72 грн. пені, 5995,97 грн. річних, 44917,47 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 60 від 29.11.06 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. А також звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заборгованості та судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 липня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 серпня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 16 вересня 2009 р.

16 вересня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 87261,94 грн. основного боргу, 3592,07 грн. пені, 5995,97 грн. річних, 44917,47 грн. інфляційних витрат та судові витрати. А також надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №016012.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

29 листопада 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Феникс-Сталь", м. Дніпропетровськ (далі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Чугуїв (далі відповідач) було укладено договір поставки № 60, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити продукцію виробничо- технічного призначення, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, доданих до даного договору та які є його невід"ємною частиною. Пунктом 2.1 договору передбачено, що найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру товару строго передбачаються в погоджених сторонами специфікаціях, узгоджених сторонами на кожну партію товару, доданих до даного договору, та які є його невід"ємною частиною, і не підлягають яким-небудь змінам без письмового узгодження між сторонами. Пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна визначається у відповідності з специфікацією на кожну партію товару, будь-яка зміна ціни повинна бути погоджена сторонами. Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати відповідач на вимогу позивача сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, нараховану за кожний день прострочення на суму неоплаченого в строк товару. Пунктом 11.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2007 р.

Сторонами було укладено до договору № 60 від 29.11.06 р. специфікації № 1 від 29.11.06 р., № 2 від 28.12.06 р. та № 3 від від 22.02.07 р.

В специфікації № 3 від 22.02.07 р. до договору № 60 від 29.11.06 р. зазначено найменування товару, одиниця вимірювання, кількість та загальна сума, яка складає 219161,93 грн., а також передбачені умови оплати: 45% (100000,00 грн.)- відстрочка платежу до 28.02.07 р., інші 55%- відстрочка платежу напротязі 21 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Позивачем було виставлений до оплати відповідачеві рахунок- фактуру № 220201 від 22.02.07 р. на загальну суму 219161,93 грн., в графі "замовлення" якого зазначений договрі № 60 від 29.11.06 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар, передбачений спрецифікацією до договору, на загальну суму 219161, 93 грн., що підтверджується видатковою накладною № 220206 від 22.02.07 р., яка підписана обома сторонами. В графі "замовлення" вказаної накладної ззаначений рахунок- фактура № 220201 від 22.02.07 р.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності ЯНБ № 405198 від 23.02.07 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Торговий дім "Феникс-Сталь".

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково на суму 131899,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист б/н від 13.04.09 р., в якому зобов"язався здійснити оплату заборгованості у сумі 219161,93 р. до кінця квітня 2007 р.

Також матеріали справи свідчать про те, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.08 р. по 31.12.08 р., відповідно до якого заборгованість відповідача складає 87261,94 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 87261,94 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 87261,94 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача річних у сумі 5995,97 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках інфляційних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково у сумі 44916,67 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 0,8 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 3592,07 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 1588, 65 грн. пені, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в ХФ АКБ "Правекс Банк", МФО НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Феникс-Сталь", м. Дніпропетровськ(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 4, р/р № 26001204821100 в ДОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653, код ЄДРПОУ 33858330) 87261, 94 грн. основного боргу, 3592,07 грн. пені, 5995,97 грн. 3% річних, 44916,67 грн. інфляційних витрат, 1417,66 грн. державного мита та 311,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1588, 65 грн. пені припинити провадження .

В решті заявленої вимоги про стягнення 0,8 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 18 вересня 2009 року.