Ухвала суду № 55903900, 15.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2016р. Справа № 876/10801/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не зявився

відповідача у справі: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. у справі №819/2148/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області

про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014р. позивач: ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобовязання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.09.2009р. позивач звернулась до державного реєстратора з письмовою заявою про припинення своєї підприємницької діяльності, на підставі якої проведено відповідну реєстраційну дію щодо внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру. В подальшому державний реєстратор та позивачка протягом тривалого часу жодних дій відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців не вчиняли. А 13.08.2014p. позивачці стало відомо, що 21.07.2014p. до Єдиного державного реєстру відповідачем внесено запис про проведення державної реєстрації припинення її підприємницької діяльності як фізичної особипідприємця. Позивачка вважає такі дії щодо проведення державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця протиправними, оскільки відповідачем не дотримано положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців.

За результатами розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю, оскільки прийшов до висновку, що дії реєстратора були правомірні та такий діяв відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців за заявницьким принципом.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідач діяв з порушенням норм, чинного на момент існування відносин, законодавства. Апелянт звертає увагу на те, що суд при прийнятті рішення керувався виключно Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом, не беручи до уваги при цьому положення інших нормативно-правових актів, які регулюють питання припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити.

Відповідачем: Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області було подано заперечення на апеляційну скаргу. В запереченні відповідач вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, дії державного реєстратора були правомірними згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом, а судом першої інстанції правильно встановив всі обставини по справі.

В судове засідання сторони не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 05.02.1993p. проведено державну реєстрацію фізичної особипідприємця ОСОБА_1

03.09.2009р. ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора з заявою, в якій повідомляла про прийняте нею рішення про припинення своєї підприємницької діяльності, та подала документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності. Відповідне повідомлення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця надруковане у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації 15.09.2009р.

В подальшому будь-яких документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, передбачених статтею 47 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (у редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), позивачем державному реєстратору не надано.

Також судом встановлено, що 21.07.2014p. державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців РС Тернопільського МУЮ заповнено реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за її рішенням та внесено до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2, про що свідчить копія такої реєстраційної картки та повідомлення державного реєстратора про внесення такого запису, довідка з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції чинній на момент подання заяви про припинення підприємницької діяльності), державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи-підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є: визнання фізичної особи-підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до норм ч.1 ст.47 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції чинній на момент подання заяви про припинення підприємницької діяльності), для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно із вимогами ч.5 ст.47 Закону, Державний реєстратор має право залишити документи, які передбачені частиною першою цієї статті, без розгляду, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності; документи не відповідають вимогам частини першої статті 8 та частини двадцятої статті 22 цього Закону; документи подані не в повному обсязі.

Відповідно до змісту ч.6 ст.47 Закону, про залишення документів, які подавалися для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.

Керуючись вимогами ч.7 ст.47 Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подано для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення нею підприємницької діяльності та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення такого запису.

Відповідно до вимог ч.9 ст.47 Закону, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

З вимогами ч.13,14 ст.47 Закону, Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону; документи подані не в повному обсязі; документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини дев'ятої цієї статті.

Про залишення документів, які подавались для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.

Відповідно до приписів ч.18 ст.47 Закону, за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З 08.07.2014р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом №1258-XVIII від 13.05.2014p., яким внесено зміни до статті 47 Закону та скасовано наведену вище двоетапну процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Так, діючою редакцією статті 47 Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документа внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.

Відповідно до норм пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом, якщо до набрання чинності цим Законом від фізичної особи-підприємця надійшла заява про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, але не надійшла реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, то державний реєстратор зобов'язаний не пізніше місяця з дня набрання чинності цим Законом заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) цій фізичній особі повідомлення про внесення такого запису.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, не спростовують висновки суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справах доказами. Колегією суддів не береться до уваги те, що позивачем: ОСОБА_1 подано державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності, але не направлено реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. В силу вимог п.2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом державний реєстратор здійснив дії в межах та на підставі закону, а саме: заповнив реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням та вніс до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії реєстратора були правомірні та такий діяв відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. у справі №819/2148/14-а за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. у справі №819/2148/14-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.02.2016р.