Постанова № 55903899, 15.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року Справа № 876/10634/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі №2а-7750/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентіс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

30.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентіс ЛТД» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (далі - ДПІ), просило, враховуючи подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.08.2010р. №0002302302/3/21535 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 129 747,50 грн. (753 165,00 грн. за основним платежем та 376 582,50 грн. за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 16.08.2010р. №0002292302/3/21536 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 770 090,40грн. (296 950,35 грн. за основним платежем та 473 140,05 грн. за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0001962302/0/32513, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 245 750,00 грн. (830 500,00 грн. за основним платежем та 415 250,00 грн. за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0001952302/0/32510 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 166 819,20 грн. (1 346 839,60 грн. за основним платежем та 1 819 979,60 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2011р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ подало апеляційну скаргу, просило скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що проведеною ДПІ плановою перевіркою Товариства на підставі даних «Інформаційної системи» ДПА України, податкових декларацій та укладених договорів між позивачем та ПП «Кротос-Транзит-3000», ПП «Динаміка-Регіон-К» встановлено відсутність підтвердження факту господарських операцій, що призвело до завищення суми валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість. Як свідчать обставини справи, завищення Товариством податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2008 року на 757024,08 грн. призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2008 року на 180 860 грн., за березень 2008 року на 572 305 грн. та завищення значення р.26 декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року на 3 859 грн. Судом не враховано самостійне відображення платником в рядку 02.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік суми 2 500 000 грн. Крім того, ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2006р. по 30.06.2010р., за наслідками якої складено акт від 05.11.2010р. №2767/23-2/34794115. Проведеними дослідженнями встановлено, що контрагент позивача ПП «Батько і Колегія» фактично не займалось фінансово-господарською діяльністю, а проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Окрім того, в провадженні СВ ПМ СДПІ ВПП у м.Львові перебуває кримінальна справа №140-3855 по обвинуваченню директора Товариства ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку, що понесені витрати на оплату товарів, робіт та послуг ПП «Динаміка-Регіон-К», ПП «Кротос-Транзит-3000» та ПП «Батько і Колегія» пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, оскільки такі документи складені з грубим порушеннями бухгалтерського обліку, їх зміст не відповідає дійсності. Таким чином, правочини, укладено позивачем є нікчемними, такими, що не створюють юридичних наслідків, внаслідок чого позивач втрачає право на формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р., апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2011р. без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 вересня 2015 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 24.07.2009р. по 28.08.2009р. на підставі направлень від 24.07.2009р. №812, від 21.08.2009р. №887, виданих ДПІ у Залізничному районі м.Львова, проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Авентіс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2006р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт від 02.09.2009р. №1968/23-2/34794115, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення Товариством: п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в наслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі всього в сумі 4 998 921,5 грн., в тому числі (4 квартал 2007 року на суму 429 375 грн., 1 квартал 2008 року на суму 799 405,1 грн., за 2 квартал 2008 року на суму 3 134 922,1 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 4 566,2 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 618 391,1 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 12 262,00 грн.). Крім цього зменшено збитки з податку на прибуток за 2007 рік на суму 97 319 грн. та за 1 квартал 2009 року на суму 137 664 грн.; п.1.7, п.1.8, ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2., пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено значення рядка 26 залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 466 717 грн. (за червень 2008 року) та занижено податок на додану вартість на суму 2 231 279,00 грн.(т.1 а.с.13-34).

На підставі акта перевірки від 02.09.2009р. та за наслідком апеляційного узгодження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.08.2010р. №0002292302/3/21536 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 770 090,40 грн. (в тому числі за основним платежем 296 950,35 грн. та штрафні санкції 473 140,05 грн.) та №0002302302/3/21535 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 129 747,50 грн. (в тому числі за основним платежем 753 165,00 грн. та штрафні санкції 376 582,50 грн.) (т.1 а.с.84-85).

Окрім того, на підставі направлень від 20.10.2009р. №784, від 27.10.2010р. №808, ДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.12.2006р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акта від 05.11.2010р. №2767/23-2/34794115, яким встановлено порушення Товариством: пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в наслідок чого встановлено заниження в сумі 2 293 119,68 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року на суму 946 280,01 грн., за 2 квартал 2008 року на суму 1 346 839,58грн. Крім цього зменшено збитки з податку на прибуток за 2008 рік на суму 97 319 грн.; п.1.7, п.1.8, ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2., пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено значення рядка 26 залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 250 831,0 грн. за даними перевірки р.26 за червень 2010 року становить 55170,0грн. та занижено податок на додану вартість на суму 1 583 665,08грн.(т.2 а.с.12-50).

На підставі зазначеного акта винесено податкові повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0001962302/0/32513 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 245 750,00 грн., в тому числі: за основним платежем 830 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 415 250,00 грн. та №0001952302/0/32510 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 166 819,20 грн., в тому числі: за основним платежем 1 346 839,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 819 979,60 грн.(т.2 а.с.10-11).

В основу прийняття зазначених рішень контролюючим органом покладено висновок щодо неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання: договору поставки товару (циркуляційного обладнання) від 24.01.2008р. № 25/01, укладеного між ТОВ «Авентіс ЛТД»(покупцем) та ПП «Динаміка-Регіон-К»(продавцем); договору про надання послуг від 19.11.2007р. №1-1911/07, укладеного між ТОВ «Авентіс ЛТД»(замовником) та з ПП «Кротос-Транзит-3000»(виконавцем); договору купівлі-продажу від 26.06.2008р. №БК1/6-08, укладеного між ТОВ «Авентіс ЛТД»(покупцем) та ПП «Батько і Колегія»(продавцем); договору купівлі продажу від 26.06.2008р. №БК1/6-08, укладеного між позивачем та первісним кредитором ПП «Тріада Сервіс»; згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 23.07.2008р. новим кредитором є ПП «Батько і колегія».

Контролюючий орган на підставі висновку про відсутність реального характеру операцій з поставки товарів та послуг позивачеві з огляду на наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності названих контрагентів (подача звітності з нульовими показниками, відсутність за місцезнаходженням, наявність у додатках декларацій з ПДВ інших підприємств з ознаками фіктивності та не звітування до податкового органу) та відсутність належних доказів на підтвердження факту господарських операцій, зазначив про нікчемність вказаних угод, оскільки їх було укладено без наміру створити цивільно-правові правовідносини, а виключно з метою неправомірного одержання права на фінансову вигоду шляхом надмірного формування валових витрат та податкового кредиту підприємства у зв'язку із несплатою його контрагентами податку до бюджету, так і приховання від оподаткування їх доходів.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 16.08.2010р. та від 19.11.2010р. протиправними, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначали норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що взаємовідносини Товариства з ПП «Динаміка-Регіон-К» відбувались на підставі Договору поставки товару №25/01 від 24.01.2008р., згідно з яким ПП «Динаміка-Регіон-К» (Постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність ТзОВ «Авентіс ЛТД» (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар у кількості та в асортименті згідно з Додатком №1, що є невід'ємною частиною Договору. Ціна Товару за цим Договором без урахування податку на додану вартість складає 2 500 000 грн., крім того ПДВ (20%) - 500 000 грн. Загальна сума Договору становить 3 000 000 грн. (т.1 а.с.114).

Згідно з Додатком №1 до Договору №25/01 від 24.01.2008р. Специфікація на комплект циркуляційного обладнання складається із семи пунктів вказаних в податкових накладних, а також передбачає технічні параметри, одиниці, показники товару.

Витрати по оплаті за Товар у сумі 2 500 000 грн. включено позивачем до складу валових витрат в 1 кв. 2008 року (рах.371 «Розрахунок за виданими авансами») та в рядку 04.1 витрати на придбання товарів (робіт, послуг) декларації з податку на прибуток.

Згідно з Договором б/н про відступлення права вимоги від 02.09.2008р., укладеним між позивачем (Первісний кредитор) та ТзОВ «Компанія Спецгазсервіс» (Новий кредитор), Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором №25/01 від 24.01.2008р. За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника (ПП «Динаміка-Регіон-К») відвантаження товару. Право вимоги, що відступає за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 3 000 000 грн., в т.ч. ПДВ - 500 000 грн. (т.1 а.с.116-117).

По договору переуступки боргу від 02.09.2008р. відображено податкові зобов'язання з ПДВ (рах.643 «Податкові зобов'язання») на суму 500 000 грн. у вересні 2008 року по уточнюючому розрахунку поданому до ДПІ у Залізничному районі м.Львова 30.06.2009р. Валовий дохід Товариством по податку на прибутку відображено за 2008 рік (4 кв.2008 року) в рядку 02.2 самостійно виявлені помилки минулих періодів декларації з податку на прибуток на суму 2 500 000 грн.

Відповідно до акта перевірки від 02.09.2009р. №1968/23-2/34794115, згідно баз даних ЦБД ДПА України дані податкових декларацій з ПДВ ПП «Динаміка-Регіон-К» за січень-травень 2008 року, звітні, усього податкових зобов'язань - 2 грн. (щомісяця протягом зазначеного період), дані декларації по податку на прибуток становлять 0 грн. за 1 кв.2008 року (т.1 а.с.190).

Згідно з Договором 1-1911/07 від 19.11.2007р. ПП «Кротос-Транзит-3000» (Виконавець) зобов'язується надати послуги щодо обладнання, наданого ТзОВ «Авентіс ЛТД» (Замовник), а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити Послуги згідно з цим Договором. Вартість послуг за Договором без урахування ПДВ складає 1 285 120,39 грн., крім того ПДВ (20%) - 257 024,08 грн., загальна сума Договору - 1 542 144,47 грн.(т.1 а.с.110-111).

Заборгованості по ПП «Кротос-Транзит- 3000» по рах.631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.04.2009р. не має. Дані податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Кротос - Транзит - 3000» згідно баз даних ЦБД ДПА України за період листопад 2007 року - січень 2008 року - 0 грн., за лютий 2008 року - звітність не подавалась, дані декларації по податку на прибуток становлять 2007 рік - 0 грн., 2008 рік - звітність не подавалась (т.1 а.с.191).

З наявного в матеріалах справи заперечення на позовну заяву від 10.11.2010р. вбачається, що на момент проведення перевірки згідно з «Інформаційною системою» ДПА у Львівській області ПП «Динаміка-Регіон-К» - Стан платника (ліквідовано), відомості про зняття з обліку №22/666 від 09.12.2008р.; ПП «Кротос - Транзит - 3000» - Стан платника (ліквідовано), відомості про зняття з обліку №22/576 від 11.11.2008р. (т.1 а.с.164-169).

Відповідно до акта перевірки від 02.09.2009р. №1968/23-2/34794115 враховуючи те, що згідно даних баз ЦБД ДПА України ПП «Кротос - Транзит - 3000» та ПП «Динаміка-Регіон-К» не звітує до органів податкової служби, підприємства ліквідовані, в період здійснення операцій з даними контрагентами декларували нульові показники по ПДВ та податку на прибуток, що свідчить про те, що позивач безпідставно формував податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування. Проведеним дослідженням встановлено, що ПП «Кротос - Транзит - 3000» та ПП «Динаміка-Регіон-К» фактично не займались фінансово-господарською діяльністю, а проводили діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують податкових зобов'язань.

Згідно Договору купівлі-продажу від 26.06.2008р. №БК1/06-08 ПП «Батько і Колегія» (Продавець) зобов'язано поставити і передати у власність ТзОВ «Авентіс ЛТД» (Покупець), а Покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар у кількості та в асортименті згідно з Додатком №1, що є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна вартість товару за цим Договором без урахування ПДВ складає 5 387 358,35 грн., крім того ПДВ - 1 077 471,67 грн., загальна сума Договору - 6 464 830 грн. (т.2 а.с.124-127).

Відповідно до акта прийому-передачі до Договору купівлі-продажу №БК1/6-08 Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар у кількості та в асортименті згідно з Додатком №1, а саме Труба НКТ д.73. Загальна вартість Товару складає 6 464 830 грн., в т.ч. ПДВ 1077471,67 грн. (т.2 а.с.128).

Сума ПДВ, згідно податкової накладної від 26.06.2008р. №32 у розмірі 1 077 471,67грн. включена до складу податкового кредиту у червні 2008 року та відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та даних декларації з ПДВ за червень 2008 року.

Позивачем по взаєморозрахунку з вказаним Підприємством включено до складу валових витрат в 2008 році 5 387 358,35 грн.

На підставі журналів-ордерів, наданих до перевірки, ДПІ встановлено, що станом на 30.06.2010р. по ТзОВ «Авентіс ЛТД» рахується кредиторська заборгованість перед ПП «Батько і Колегія» в розмірі 6 464 830 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Договору купівлі-продажу №6-06/08 від 26.06.2008р. ТзОВ «Авентіс ЛТД» (Продавець) зобов'язується поставити і передати у власність ПП «Мерідіан-Груп» (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар у кількості та в асортименті, згідно з Додатком №1, що є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума Договору становить 6675178,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1112529,70 грн. Відповідно до Видаткової накладної №РН-0004367 від 26.06.2008р. за вказаним Договором Покупцеві передано Трубу НКТ д.73.

Згідно з Актом № 2767/23-2/34794115 від 05.11.2010р. враховуючи те, що згідно даних баз ЦБД ДПА України ПП «Батько і Колегія» стан платника у 2008-2009рр. - відсутнє за місцезнаходженням, з 01.01.2009р. не звітує до органів податкової служби, ПП «Батько і Колегія» не могло фактично займатися фінансово-господарською діяльністю, окрім, як формувати податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування.

На підставі системного аналізу актів перевірки №1968/23-2/34794115 від 02.09.2009р. та №2767/23-2/34794115 від 05.11.2010р., письмових пояснень сторін та наявних в матеріалах справи документів, колегія суддів приходить до переконання, що покликання ДПІ є обґрунтованими з огляду на наступне.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення №88) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п.2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.5 Положення №88 визначено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Колегія суддів зауважує, що дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Динаміка-Регіон-К» та ПП «Кротос-Транзит-3000» та ПП «Батько і Колегія» позивачем надано: Договір про надання послуг від 19.11.2007р. № 1-1911/07; Договір поставки товару від 24.01.2008р. №25/01; Договір про відступлення права вимоги б/н від 02.09.2008р.; Договір про залік взаємних вимог від 29.12.2008р.; Договір купівлі-продажу від 26.06.2008р. № БК1/6-08; Договір купівлі-продажу від 26.06.2008р. №6-06/08; акти приймання-передачі; акти звіряння взаємних розрахунків; банківські виписки від 01.02.2008р.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивачем подано податкові накладні від 26.06.2008р. №32, від 28.11.2007р. №43, від 25.01.2008р. №24, від 01.02.2008р. №28.

Однак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції що надані Товариством документи відповідають критеріям первинного документу, а податкові накладні оформленні належним чином з огляду на наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи висновків заключень експерта НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Львівській залізниці від 15.10.2010р. №738, від 14.10.2010р. №740, №741, від 29.12.2010р. №914: підписи від імені ОСОБА_3 в графі «від продавця» в графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» в графі «Директор ПП «Батько і Колегія» в Договорі №БК1/6-08 від 26.06.2008р., Додатку №1 до вказаного Договору, Додатку №2 до Договору №БК1/6-08, акті прийому передачі до договору №БК1/6-08, податковій накладній №32 від 26.06.2008р., повідомленні про відступлення права вимоги від 23.07.2008р. повідомленні про недійсність відступлення права вимоги від 24.07.2008р. виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою в довільній формі; підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Виконавець» в графі «Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» від імені директора ПП «Кротос-Транзит-3000» в Договорі про надання послуг №1-1911/07 від 19.11.2007р., податковій накладній №43 від 28.11.2008р., акті приймання-передачі №1/04 від 16.04.2008р., акті приймання-передачі №2/04 від 25.04.2008р., акті приймання-передачі №3/04 від 25.04.2008р. виконані не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою в довільній формі; підписи від імені ОСОБА_5 в графі «Постачальник» в графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» від імені ПП «Динаміка-Регіон-К» в Договорі поставки товару №25/01 від 24.01.2008р., податковій накладній №24 від 25.01.2008р., податковій накладній №28 від 01.02.2008р., в додатку №1 до Договору поставки товару №25/01 від 24.01.2008р. виконані не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою в довільній формі (т.2 а.с.94-108).

Відповідно до пояснень від 04.08.2008р. наданих ОСОБА_5, такому не відомо про фірму зареєстровану на його ім'я, жодних установчих документів та печатки він не отримував, договорів не укладав (т.2 а.с.184-185). Згідно з пояснень від 01.09.2010р. наданих ОСОБА_4 він не має відношення до ПП «Кротос-Транзит-3000», не підписував жодних документів, не подавав податкових декларацій, про ТзОВ «Авентіс ЛТД» нічого не знає (т.2 а.с.186-188).

Виходячи із пов'язаності між складанням первинних документів, податкових накладних та реальністю господарських операцій, на підтвердження яких вони видані, колегія суддів приходить до висновку, що такі виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, не можуть вважатися належно оформленими та засвідченими підписами повноважних осіб, які підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та формування валових є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду України від 22.09.2015р. (справа №5645/15), від 05.03.2012р. (справа №21-421а11), які з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність платника податку щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів.

З метою дотримання справедливого балансу між державними та приватними інтересами в сфері боротьби з ухиленням від сплати податків, відповідно до доктрини належної обачності й обережності, платник податків не повинен нести відповідальність тільки у випадку, якщо він проявив належну обачність і обережність і йому не було відомо про зловживання своїх контрагентів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України у справі від 12.02.2008р. (справа № 08/28): «...факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти...».

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення, датованого 22 січня 2009 року) Європейський суд з прав людини висловив позицію, яка в принципі узгоджується з доктриною належної обачності й обережності: платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, скоєні його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до п.3.2.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначає, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).

На підставі аналізу законодавчих положень та обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки контрагенти позивача систематично не сплачували податки, їх діяльність мала ознаки фіктивного підприємництва, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники таких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а позивач та ПП «Динаміка-Регіон-К», ПП «Кротос-Транзит-3000» та ПП «Батько і Колегія» працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного, а тому висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості та підставності позовних вимог є помилковим.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах у справі та вимогах законодавства, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін спору.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі №2а-7750/10/1370 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентіс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

Н.В. Ільчишин

Повний текст Постанови складено 18.02.2016р.