Ухвала суду № 55903890, 16.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. Справа № 876/9729/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ютранс на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ютранс про стягнення коштів з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області звернулася з позовом до ТзОВ Ютранс про стягнення коштів з рахунків у банках в сумі 398 761,72 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року, позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ютранс (ЄДРПОУ 37741438, вул. Хуторівка, 32/96, м. Львів) в користь Державного бюджету України податковий борг з рахунків у банках за платежем єдиний податок з юридичних осіб в сумі 398 761,72 грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ Ютранс подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган на підтвердження своїх вимог надав копії: корінця податкової вимоги форми Ю від 03.04.2015 року № 803-23, згідно якого загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями, визначена в цій податковій вимозі, за станом на 02.04.2015 року становить 6430,65 грн., у тому числі основний платіж 5630,65 грн., штрафні (фінансовими) санкції 800,00 грн., пеня 0,00 грн.; даних про банківські рахунки апелянта; зворотного боку облікової картки платника податків за платежем єдиний податок з юридичних осіб; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 27.03.2015 року на суму 55002,00 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 05.05.2015 року на суму 3951,28 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 31661,64 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 28394,88 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 36612,81 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 34777,08 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 51266,40 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 68869,90 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 41957,31 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 19378,77 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 55561,04 грн.; податкової декларації платника єдиного податку юридичної особи від 22.05.2015 року на суму 15961,60 грн..

Апелянтом не представлено жодних доказів в користь того, що згадана податкова вимога апелянтом оскаржувалась, відтак визначені по ній зобовязання є узгодженими.

Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно вимог п. 54.1. ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, а відповідно до п. 54.11. ст. 54 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

За змістом п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають на його рахунку.

Згідно п. 95.3. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, оскільки заборгованість апелянта становить 398 761,72 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також зворотнім боком облікової картки платника, податковими деклараціями платника єдиного внеску юридичних осіб та довідкою ДПІ у Сихівському районі м. Львові ГУ ДФС у Львівській області, згідно даних інтегрованих карток та відомостей про сплату по апелянту станом на 08.06.2015 року обліковується заборгованість в сумі 398761,72 грн., за платежем єдиний податок з юридичних осіб, є узгодженою, а відтак підлягає стягненню.

Докази про можливу добровільну сплату ТзОВ Ютранс суми заборгованості, що є предметом даного спору, - відсутні.

Посилання апелянта на те, що визначені податкові зобовязання в податкових декларацій є нечитабельними не беруться до уваги, оскільки як уже зазначалось п.54.1. ст.54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації.

Поряд з цим, відносно посилань ТзОВ Ютранс у апеляційній скарзі на розбіжності, щодо суми боргу, яка стягується позивачем (398761,72 грн.) та загальної суми боргу по наданих податкових деклараціях (443394,71 грн.) слід вказати, що оскільки сума боргу яка зазначена позивачем згідно зворотного боку облікової картки платника податків виникла на підставі самостійно задекларованих платником податків зобовязань, сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою, а тому не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Враховуючи викладене колегія суддів констатує, що вимоги ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про стягнення заборгованості з апелянта в сумі 398761,72 грн. є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ютранс - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі № 813/4118/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

ОСОБА_1