Ухвала суду № 55903813, 18.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24337/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Дзекан В. В.

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, голови Державної фіскальної служби України Насірова Романа Михайловича, Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, голови Державної фіскальної служби України Насірова Р. М., Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 26.10.2015 р. № 3406, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 р. провадження у справі зупинено до вирішення Конституційним Судом України об'єднаної справи за поданням сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 р. щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4, і 8 статті 3, п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та Верховного суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади»; щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, згідно оскаржуваного наказу позивача звільнено з посади на підставі норм Закону України «Про очищення влади».

Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Конституційного Суду України перебуває об'єднана справа за поданням сорока семи народних депутатів України від 20.01.2015 р. щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4, і 8 статті 3, п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та Верховного суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади»; щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

В апеляційній скарзі позивач, зазначає що предметом спору є відсутність у оспорюваному наказі підстави для звільнення, оскільки пункт 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП є бланкетною нормою і не містить самостійних підстав для припинення трудового договору.

В той же час, колегія суддів зазначає, що у спірному наказі підставою для звільнення також зазначено Закон України «Про очищення влади», з огляду на що, для всебічного розгляду справи адміністративний суд при розгляді спору по суті буде надавати оцінку правомірності застосування норм вказаного закону, а тому справа не може розглядатися до вирішення питання про конституційність цих норм.

Крім того, позивач вважає, що у відповідача були відсутні будь - які підстави для застосування до нього Закону України «Про очищення влади», а тому конституційність чи неконституційність його норм, на думку позивача, значення для розгляду справи не мають.

Однак, колегія суддів зауважує, що правомірність застосування до позивача норм зазначеного закону має бути встановлена судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті, чому також повинен передувати висновок про конституційність застосованих до позивача норм.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність у суду першої інстанції підстав для зупинення провадження у справі № 826/24337/15.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, голови Державної фіскальної служби України Насірова Романа Михайловича, Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 18.02.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.