Постанова № 55903722, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8895/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Гром Л.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання відкликаною вимоги, визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання відкликаною податкової вимоги №771-19 від 22.04.2013р.; визнання протиправними дії відповідача, що полягають у не внесенні відповідних корегувань, пов'язаних з відкликанням податкової вимоги від 22.04.2013 р. №771-19, до облікової картки та інших реєстраційних документів ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт", які знаходяться у веденні установи відповідача; зобов'язання відповідача внести відповідні коригування, пов'язані з відкликанням податкової вимоги №771-19 від 22.04.2013 р., до облікової картки та інші реєстраційні документи ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт", які знаходяться у веденні установи відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" (код ЄДРПОУ 25284783) зареєстровано як платник податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ Солом'янського району ГУ ДФС у м. Києві.

23 квітня 2013 року відповідачем направлено ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" рішення про опис майна у податкову заставу №235 від 22.04.2013 року та податкову вимогу №771-19 від 22.04.2013 року, яка складається з податкового боргу у сумі 3 802 869,09 грн. - податок на прибуток приватних підприємств, яка виникла на підставі податкових повідомлень - рішень №0002742207 від 15.06.2012 року та №0000042204 від 07.03.2013 року. та у сумі 682 430,40грн. - ПДВ, яка виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0002752209 від 15.06.2012 року.

Вважаючи, що податкова вимога №771-19 від 22.04.2013 року в силу положень п.п. 60.1.3, 60.1.4 статті 60 ПК України є відкликаною, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" звернулось з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення №0002742207, №0002752209 від 15.06.2012р. скасовані постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2012р. у справі №2а-12942/12/2670. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 р. постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2012р. скасована.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2013р. постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2012р. - залишена без змін, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013р. - скасована.

Податкове повідомлення - рішення №0000042204 від 07.03.2013р. скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі №826/9918/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014р.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 15.06.2012 року № 0002742207 на суму 523 401 грн.; №0002752209 від 15.06.2012 року на суму 682 697 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.03.2013 року №0000042204 на суму 3 2802475 були скасовані, чим зменшено суму податкового боргу товариства на суму 4 486 573 грн.

За змістом п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно з абз. 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог вказаної норми, відповідачем було надіслано відповідачу податкову вимогу №771-19 від 22.04.2013 року на загальну суму 4 485 299,49 грн.

При цьому представник відповідача у суді першої інстанції зазначив, що вказана податкова вимога є правомірною у зв'язку з тим, що у ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" виникла інша непогашена заборгованість з ПДВ у сумі 7 378 150,43грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 774 613,09грн. та з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4 266,57грн., що відповідає нормам п. 59.5 статті 59 ПК України.

Крім того, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Разом з тим, відповідно до п. 60.1.3 та 60.1.4 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.4 та 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Згідно з п. 60.1.4 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 6.1 р. 6 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Отже, враховуючи вимоги податкового законодавства, суд попередньої інстанції вірно встановив, що податкова вимога, винесена податковим органом ТОВ «ВКФ «Моноліт», у зв'язку із зменшенням суми податкового зобов'язання, вважається відкликаною відповідно до норм Податкового Кодексу України.

Крім того, колегія суддів враховує, що у зв»язку із скасуванням судом податкового повідомлення-рішення та набранням таким рішення суду законної сили, таке податкове повідомлення-рішення, яким було визначено податкові зобов'язання, вважається відкликаним.

Доводи представника апелянта про те, що у платника податків існує інша непогашена заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток та з податку на додану вартість, яка винесена до винесення оскаржуваної вимоги та скасування ППР, суми по яким також входили у вимогу, то згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), колегія суддів не бере до уваги.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто дана норма стосується загальних підстав направлення податкової вимоги.

Стаття 60 ПК України регулює питання відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.

Як вище зазначено судом, податкове повідомлення-рішення №0000042204 від 07.03.2013 року було скасовано відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року, яка набрала законної сили.

Таким чином, на час винесення податкової вимоги від 22.04.2013 року податкове зобов'язання позивача було узгодженим.

Проте, у зв'язку із скасуванням податкового-повідомлення-рішення, сума податкового зобов'язання за яким також входила до спірної податкової вимоги, було скасовано, сума податкового боргу за даною податковою вимогою зменшилась.

Відповідно до п.60.1.4 - 60.1.5 п.601 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень.

Оскільки, податковий орган не визнає податкову вимогу стосовно позивача відкликаною, що не узгоджується із вимогами податкового законодавства України, колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце протиправною бездіяльність ДПІ у Солом»янському районі ГУ ДФС у м Києві щодо невизнання відкликаною податкової вимоги від 22.04.2013 року №771-19.

Виходячи з вимог пп. 60.1.4 п.601 ст.60 ПК України, згідно з якою податкова вимога вважається відкликаною якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу, колегія суддів вважає, що у даному випадку може мати місце визнання податкової вимоги №771-19 від 22.04.2013 року відкликаною.

Підстав для зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві надіслати ТОВ «ВКФ «Моноліт» нову податкову вимогу, у відповідності до п. 60.5 ст. 60 ПК України колегія суддів не вбачає, оскільки питання винесення нової податкової вимоги відноситься до дискреційних повноважень податкового органу, а не суду.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне визнати відкликаною податкову вимогу ДПІ у Солом»янському районі ГУ ДФС у м. Києві №771-19 від 22.04.2013 року.

З цих підстав постанова суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Солом'янському районі щодо невинесення податкової вимоги, яка містить суму грошового зобов'язання ТОВ «ВКФ «Моноліт» зменшену на 4 486 573 грн та про зобов»язання відповідача надіслати товариству нову податкову вимогу у відповідності до п. 60.5 ст. 60 ПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невизнання відкликаною податкової вимоги та про визнання відкликаною податкової вимоги №771-19 від. 22.04.2013 року.

В решті постанову суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 1 ст. 4 статті Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Пунктом 3.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діє з 01 вересня 2015 року встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 5359,20 грн. (1218*4=4872; 4872*110%/100%=5359,20) за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 94,160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невизнання відкликаною податкової вимоги №771-19 від 22.04.2013 року.

Визнати відкликаною податкову вимогу №771-19 від 22.04.2013 року, що винесена Державною податковою інспекцією у Солом»янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визначення суми податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт».

В решті постанову суду залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 359,20 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Гром Л.М.

Повний текст рішення виготовлено: 17 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Гром Л.М.

Костюк Л.О.