Ухвала суду № 55903658, 18.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

18 лютого 2016 р.справа № 812/1700/15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №812/1700/15 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке науково-виробниче обєднання Хімресурс» про стягнення заборгованості у розмірі 259013, 67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/1700/15 з апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додасться документ про сплату судового збору.

Закон України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення позивача з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду 1 розмір мінімальної заробітної плати ( 1378 грн.).

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Такий документ апелянтом не наданий.

Апелянтом надано клопотання, в якому останній зазначає про його звільнення від сплати судового збору у відповідності до діючого законодавства, оскільки позивача до 01.09.2015 року звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується позицією викладеною в постанові Верховного суду України від 30.06.2015 року № 21-598а15.

Проте, з вказаною правовою позицією погодитись не можна, з наступних підстав.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» визначає вичерпний перелік звільнених осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

З аналізу зазначених норм вбачається, що звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, не є підставою для його звільняє на час звернення з апеляційною скаргою.

Посилання на постанову Верховного Суду України від 30 червня 2015 року № 21-598а15 є безпідставними, оскільки у наведеному судовому рішенні вказано на відсутність обов'язку зі сплати судового збору при оскарженні судових рішень саме в особи, яка в силу положень пункту 23 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати за подання відповідного позову.

Крім того, позивач просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, оскільки останній є неприбутковою організацією, фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету та не має можливості сплатити судовий збір, у звязку з відсутністю коштів, призначених для цього.

Згідно частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено такої підстави відстрочення сплати судового збору як недостатнє фінансування з державного бюджету, а відсутність бюджетного фінансування не є тотожною майновому стану особи і не може підміняти собою вказане поняття.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати.

Крім того, згідно статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Тобто, судовий збір є одним із засобів функціонування та матеріального забезпечення судової гілки влади.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин апелянтом до суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що підстави для відстрочення сплати судового збору у апелянта відсутні.

Відповідно до статей 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання квитанції про сплату судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку отримувача-834016, ОКПО - 37944338, розрахунковий рахунок 31211206781059, отримувач - Краматор. УК/м. Краматорськ/22030001.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №812/1700/15 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1