Вирок № 55902255, 22.01.2016, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/64/16-к

1-кп/241/19/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2016 року Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі :

головуючого судді Трегубенко С.В.

за участю:

прокурора Гавриленко С.М.

захисника ОСОБА_1

при секретарі Павлічевої А.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Мангуш кримінальне провадження за обвинувальним актом з підписаною угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Санкт-Петербурзі Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, що зареєстрован за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3«а»(гуртожиток), а проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Десь в середині вересня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_2 прийшов на ділянку місцевості покриту травяною рослинністю, розташовану на околиці с.Бурякова Балка Першотравневого району Донецької області, де незаконно,тобто без відповідного на те дозволу, придбав-зірвав листя та верхівки рослин дикоростучої коноплі, які поклав до поліетиленового пакету і приніс за місцем свого проживання в домоволодіння № 41 по вул. Набережній в с.Мелекіне Першотравневого району Донецької області та залишив їх висихати. Через деякий час, на початку грудня місяця 2015 року,коли конопля висохла, ОСОБА_2 взяв листя і верхівки кущів коноплі,частину з яких перетер руками і тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - «КАНАБІС», загальною масою 5,68 грамів, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,12 грамів, які і зберігав у своєму домоволодінні в різних місцях, без мети збуту.

11 грудня 2015 року працівниками поліції наркотичні засоби у ОСОБА_2 за місцем його проживання, були знайдені та вилучені.

13 січня 2016 року, під час досудового розслідування, між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 було досягнуто угоду про визнання винуватості, згідно якої вони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 309 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобовязується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі,зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, якщо у термін іспитового строку він не скоїть нових правопорушень та виконає, покладені на нього обовязки передбачені ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і норми КПК та КК України та просив цю угоду затвердити, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання і вирішити інші, передбачені угодою, питання.

Обвинувачений ОСОБА_2 також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, оскільки він беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості укладену між підозрюваним та прокурором на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України - якнезаконне придбання,виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України згідно ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

У відповідності до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинувачуваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, п. 1 ст. 473 КПК України.

Згідно ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд у ході розгляду угод перевіряє їх на відповідність вимогам, встановленим ст. 472 КПК України, при цьому суд не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, оскільки межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення або визнання вини.

Відповідно до пояснень обвинуваченого та прокурора, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Відтак, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжні заходи ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили, не обирати.

Цивільний позов по справі не заявлено.

З обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно стягнути витрати за проведення експертизи.

Речові докази: поліетиленовий пакет, в якому містяться - паперовий згорток з речовиною з запахом коноплі, сухий залишок 2,44 гр. та паперовий згорток з речовиною з запахом коноплі, сухий залишок 0,41 гр; пакет, в якому міститься пристосування для куріння, що складається з двох пластикових пляшок; пакет з речовиною з запахом коноплі, сухий залишок 2,27 гр.; пакет з металевим наперстком - знищити.

Керуючись ст. ст. 314, 371, 374, 468, 469, 472, 473- 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Угоду про визнання винуватості між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2, укладену 13 січня 2016 року - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст.309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання у вигляді 2(двох) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1(один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на Першотравневий районний відділ кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Донецькій області.

Запобіжні заходи ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на залучення експерта при проведенні експертизи,які складають 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 копійок (р/р 31119115700052,одержувач платежу УДКСУ у м.Маріуполь/Жовтневий район/24060300, код ЄДРПОУ:37989721, код класифікації доходу:24060300 «інші надходження», банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області,МФО 834016,призначення платежу за висновок експерта №864 від 21.12.2015 року) на користь держави.

Речові докази: поліетиленовий пакет, в якому містяться - паперовий згорток з речовиною з запахом коноплі, сухий залишок 2,44 гр. та паперовий згорток з речовиною з запахом коноплі, сухий залишок 0,41 гр; пакет, в якому міститься пристосування для куріння, що складається з двох пластикових пляшок; пакет з речовиною з запахом коноплі, сухий залишок 2,27 гр.; пакет з металевим наперстком - знищити.

На вирок, з підстав передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполі через Першотравневий районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В.Трегубенко