Постанова № 55901590, 03.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року 15 год. 05 хв. Справа № 808/8570/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_4

третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про: визнання дій та рішення протиправними, зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_4, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про:

1) визнання дій та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо визнання нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 у доларах США, та не включення ОСОБА_3 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправними;

2) зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200000 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 у доларах США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є клієнтом ПАТ «Дельта Банк», з яким у нього укладено договір банківського вкладу (депозиту), та з моменту визнання ПАТ «Дельта Банк» неплатоспроможним і запровадження у ньому тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, позивач не включений до списку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позички Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з тих підстав, що укладений договір банківського вкладу є нікчемним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, та пояснила, що після призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», у відповідності до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було здійснено перевірку правочинів на предмет виявлення їх нікчемності та встановлено, що укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу підпадає під ознаки нікчемності (а.с. 70-73).

Представник третьої особи, яка про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, в судове засідання не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Представником третьої особи подані пояснення, відповідно до яких третя особа зазначає, що законом передбачено право Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемності правочинів та відповідне повідомлення про це сторін договору. Також вказує на ту обставину, що нікчемність правочину не потребує визнання його таким судом, у звязку з чим вважає, що відповідач діяв в межах законодавства та покладених обовязків, а отже підстав для задоволення позову не має (а.с. 54-56).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.02.2015 між ОСОБА_3 (Вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, сума вкладу 7000 доларів США. Строк вкладу до 29.02.2016. За вказаним договором банком відкритий на імя позивача вкладний (депозитний) рахунок № 26352113037469 (а.с. 14).

Відповідно до укладеної 24.02.2015 Додаткової угоди № 1 до Договору № 007-07529-240215, сторони погодились викласти пункту 1.8 статті 1 Договору, відповідно до якої, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. Також, сторони погодили, що виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, Договір вважається таким, що не був укладений (а.с. 15).

Згідно Договору № 008-07529-180215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 18.02.2015, позивачу відкрито поточний рахунок № 26208703298847 у доларах США (а.с. 17).

24.02.2015 від ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_3 № 26352113037469 надійшли кошти у сумі 7000 доларів США (а.с. 16) та згідно Довідки про наявність рахунків в АТ «Дельта Банк» від 22.06.2015, на рахунку ОСОБА_3 № 26352113037469 станом на 22.06.2015 обліковується залишок коштів у сумі 7000 доларів США (а.с. 18).

Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51, яким розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 внесенні зміни до рішення від 02.03.2015 № 51 щодо строку запровадження тимчасової адміністрації - на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» ОСОБА_4 продовжено до 02.10.2015 включно.

Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 (а.с. 74-75).

На виконання статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку правочинів на предмет виявлення їх нікчемності та встановлено здійснення операцій з перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в банку, в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», в той час як банку було заборонено проведення будь-яких операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності вказаною постановою. У звязку з встановленими обставинами, комісія дійшла висновку про нікчемність укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» Договору № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США (а.с. 76-78).

Дії відповідача щодо визнання укладеного договору банківського вкладу нікчемним та не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стали підставою для звернення ОСОБА_3 до суду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон).

Відповідно до частини 1 статті 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону закріплено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, відповідно до частини 2 цієї ж статті, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 2 Закону, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 34 Закону, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Згідно положень статті 27 Закону, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, згідно з частинами 2, 3 статті 38 Закону, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з частиною 4 статті 38 Закону, фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, дії особи щодо переказу коштів є також правочином.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, нікчемними є правочини, які спрямовані на незаконне використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності або заволодіння такої власності.

З аналізу положень Закону вбачається, що, уповноваженій особі для визнання правочинів нікчемними не потрібно вчиняти будь-яких дій. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Таким чином, уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.

Судом встановлено, що кошти у сумі 7000 доларів США були переведені на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_3 № 26352113037469 з рахунку іншої фізичної особи ОСОБА_5 № 26200700346767 (а.с. 16).

Фактично, грошові кошти, зараховані на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_3 надішли внаслідок перерахування частини грошових коштів з рахунку іншої особи, у звязку з чим відбувалось коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобовязань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підставі для виникнення у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обовязку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям.

Проведення таких дій надавало можливість власнику вкладу, розмір якого перевищує суму 200000 грн. отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час перерахування грошових коштів позивачу від ОСОБА_5, постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 ПАТ «Дельта Банк», яка фактично доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015, було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків (а.с. 93).

При цьому згідно пункту 2 Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», заборонений переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, що також є підтвердженням протиправності вищевказаної операції, метою якої є створення штучних та фіктивних правових підстав для отримання позивачем сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на викладене, оскільки Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями на перевірку правочинів на предмет нікчемності з підстав, визначених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право обмежувати здійснення операцій банком, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» була правомірно здійснена перевірка таких правочинів, та встановлена нікчемність договору банківського вкладу, а тому відповідачем правомірно не включено ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також судом встановлено, що у звязку із виявленням комісією під час перевірки нікчемних правочинів, Наказом № 813 від 16.09.2015 було застосовано наслідки нікчемності договорів, у тому числі й Договору № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем. Зокрема, 17.09.2015 було здійснено повернення коштів у сумі 7000 доларів США з рахунку ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_5 (а.с. 79-80, 108-116), у звязку з чим позивач не може вважатися вкладником ПАТ «Дельта Банк» та відповідно не має права на включення до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом, у звязку з чим заявлені позовні вимоги про визнання дій та рішення протиправними, та про зобовязання відповідача вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша