Рішення № 5588811, 24.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.09 Справа № 15/209пд

за позовом

Сєвєродонецького професійного хіміко-технологічного ліцею, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 2 384 грн. 91 коп. та розірвання договору оренди

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники:

від позивача - Мірошниченко Л.О., представник за довіреністю № 401 від 03.06.09, Бєлая А.В., представник за довіреністю №441 від 23.07.09;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області - Ващенко Ю.К., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 20-01 від 19.06.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, яка утворилася за період з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року у розмірі 2384 грн. 91 коп. за договором оренди державного майна № 100943 від 01.07.03;

- розірвати договір оренди державного майна № 100943 від 01.07.03.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 2384 грн. 91 коп.

Заявою від 10.07.2009 р. позивач відмовився від вимоги про розірвання договору.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем реєстрації відповідача та підтверджена довідкою державного реєстратора та довідкою обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Явка відповідача не визнавалася обовязковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Ухвали суду не поверталися до суду підприємством поштового звязку без вручення адресату.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи надав письмові пояснення, де вказано що спірний договір розірвано рішенням господарського суду Луганської області по справі 18/39пд.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача і третьої особи та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та відповідачем по справі укладено договір оренди державного майна №002873/09 від 16.04.2007 р.

Обєкт оренди за даним договором передано орендодавцем орендарю (відповідачу) за актом прийому-передачі від 16.04.2007 р., який є невідємною частиною договору.

Балансоутримувачем переданого в оренду приміщення є позивач у справі.

На підставі п. 11.7. договору та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строк дії договору був автоматично продовжений до 16.04.2009 в звязку з відсутністю заяв сторін за договором про його припинення.

Даний факт встановлено рішенням Господарського суду Луганської області від 27.03.2009 р. по справі №18/39пд, що набрало законної сили.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції, та строк її внесення.

Згідно п. 3.1.1 орендна плата перераховується наступним чином: 50% в державний бюджет України, 50% - балансоутримувачу (позивачу).

Заявлений до стягнення борг утворився за період дії договору оренди з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року. включно.

З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та положень розділів 3, 4 договору оренди орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Обґрунтований розмір боргу за визначений позивачем період дії договору є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем. При розрахунку боргу позивачем невірно визначено розмір місячної орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу через не врахування положень договору та законодавства про те, що розмір орендної плати за наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.1.2 договору).

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу є меншою, ніж обґрунтований розмір боргу за вказаний період, то позовна вимога підлягає задоволенню повністю.

Наявність на момент подачі позову заборгованості у заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відносно позовної вимоги про розірвання договору провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Заявою від 10.07.2009 р. позивач, в порядку ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, відмовився від позовної вимоги про розірвання договору, оскільки спірний договір розірвано рішенням господарського суду Луганської області по справі 18/39пд.

Відмова позивача від позову приймається судом оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Представнику позивача розяснені наслідки відмови від позову, передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, а також 156 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Сєвєродонецького професійного хіміко-технологічного ліцею, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Радянський, б. 22, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02540255, борг з орендної плати у сумі 2384 грн. 91 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156 грн. 25 коп. Видати наказ позивачу.

3. В частині позовної вимоги про розірвання договору провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 27.07.2009р.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко