Справа №2-2621/2008
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2008 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Вознюка С.М.,
при секретарі Височин Ю.В.,
за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини,
встановив:
08 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що з 22 жовтня 2005 року по 21 липня 2008 року знаходилась з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо від дитини, працює вантажником, матеріальної допомоги не надає, аліментів на інших дітей не сплачує, спроможний надавати матеріальну допомогу, однак не надає її самостійно. У зв'язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтвердила та подала заяву в якій просила розглянути справу на попередньому судовому засіданні. По справі пояснила, що на даний час вона проживає разом із дитиною та братом. Від відповідача за пів року на дитину отримала лише 100 грн., сама вона не працює, оскільки навчається, батьки матеріальної допомоги не надають
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав просив розглянути справу на попередньому судовому засіданні, про що подав письмову заяву. Зазначив, що проживає разом з батьками та сестрою. Батьки не на пенсії, дітей на утриманні не має.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Під час судового слідства встановлено, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 жовтня 2005 року укладено шлюб, який розірвано 21 липня 2008 року (а.с.3). Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину - малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом РАЦС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 26.07.2006 року (І-ОК №0340679).
В позовній заяві та заявах поданих сторонами до суду позивачка та відповідач зазначили, що на утриманні відповідача немає інших дітей та непрацездатних батьків, у зв'язку з чим суд не вбачає за необхідне з'ясовувати відомості про наявність на утриманні ОСОБА_2 інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, однак враховує зазначені сторонами відомості при ухваленні рішення.
Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 відповідно до ст. 183 СК України з визначенням їх розміру у частці заробітку батька.
При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, згідно якого такий розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, розмір аліментів зазначений позивачкою та відповідачем. Так, згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2006 року №107-VI, з 1 січня 2008 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 663 грн., а з 1 квітня 2008 року - 678 грн., 30 відсотків від яких становить суму в розмірі 198 грн. 90 коп. та 203 грн. 40 коп. відповідно.
Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.
У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити в 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно з моменту подання позовної заяви до досягнення дитини повноліття.
Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 4 ч.3 ст. 81 та ч.1 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 79, 81, 88, 130 ч.4, 174 ч.4 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд –
виpішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.08.2008 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави суму судового збору в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. (р/р №31113095700103, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570079, банк: УДК в Київській області, КБК: 22090200) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп. (р/р №31216259700103, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570059, банк: ГУДКУ в Київській області).
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Судове рішення № 5588610, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 29.08.2008. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2621/2008. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: