Ухвала суду № 55883513, 18.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/301/15-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\476\К\16 ОСОБА_1

Категорія № 27 (І) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Грищенко Н.М.,

суддів Братіщевої Л.А., Соколан Н.О.,

із секретарем Петренко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Укргазбанк» ( надалі ПАТ «Укргазбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укргазбанк» зазначив, що 24.10.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №496/03/4, згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримав в кредит кошти в сумі 65634,00 грн. на строк до 23.10.2011 року зі сплатою 25% річних за користування кредитом.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 496/03/4/1п від 24.10.2008 року, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобовязання перед кредитором солідарно відповідати за зобовязаннями позичальника.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором, 24.10.2008 року між банком та ОСОБА_2В було укладено договір застави №496/03/4/1з, згідно умов якого в забезпечення зобовязань за кредитним договором, банку в заставу передано рухоме майно: транспортний засіб марки КТП моделі 33029 ЗНГ, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на праві приватної власності. Предмет застави оцінено сторонами в 78 330,00 грн.

Всупереч умовам кредитного договору зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів позичальником не виконувалися, у звязку з чим у січні 2010 року банк звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, а також зверненням стягнення на предмет застави. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2010 року позов задоволено частково, з відповідачів по справі солідарно стягнута заборгованість за кредитним договором станом на 15.01.2010 року в сумі 75 688 грн, а також стягнуті судові витрати . Рішення суду, що набрало законної сили не виконане.

Оскільки зобовязання за кредитним договором не припинилися, банком з 16.01.2010 року нараховуються відсотки, пеня за порушення виконання зобовязання, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість станом на 12.01.2015 року в розмірі 206888,49 грн., яка скаладається з простроченої заборгованості по відсоткам 75732,61 грн., - пеня за несвоєчасне повернення кредиту 63 938,45 грн.; - пеня за несвоєчасну сплату процентів 67 217,43 грн. Стягнути з ОСОБА_2 штраф за не страхування предмету застави в сумі 3916,50 грн., та судові витрати.

Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року позов ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 496/03/4 від 24.10.2008 року за період з 16.01.2010 року по 21.01.2015 року в загальному розмірі 206 888,49 грн., що складається з: простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом - 75732,61 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 63938,45 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів 67217,43 грн., крім того, штраф за договором застави № 496/03/4/1з від 24.10.2008 року в розмірі 3916 ,50 грн. та судові витрати 2108, 05 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність рішення суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі в частині солідарного стягнення боргу з поручителя ОСОБА_3 разом із боржником.

Судом не взято до уваги, що вимог про застосування строку позовної давності до вимог до поручителя сторонами не заявлено.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_3, тому в частині задоволених позовних вимог, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Судом встановлено, що 24.10.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», що вбачається з витягу зі статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №496/03/4, відповідно до п. 1.1 якого банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 65634,00 грн. на строк з 24.10.2008 року по 23.10.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 25,0% річних (а.с. 5-8, 49-41).

Згідно п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобовязався повернення суми кредиту здійснювати на рахунок, відкритий в банку, щомісячно з першого по десяте число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/36 від суми отриманого кредиту, що становить 1824,00 грн., а останній платіж сплачується в сумі 1794,00 грн., не пізніше 23.10.2011 року.

Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору, позичальник зобовязався щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. та/або п. 1.6 цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в тому числі у звязку із порушенням виконання умов цього договору, або в день дострокового розірвання цього договору , з врахуванням п. 4.1 цього договору, сплачувати комісію за обслуговування кредиту згідно з п. 1.3 цього договору та проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки , зазначеної в п. 1.1 цього договору на рахунок, відкритий в банку.

У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, зобовязався сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.10 цього договору (підвищеної на 1 %), починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 496/03/4 від 24.10.2008 року, між банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №496/03/4/1п від 24.10.2008 року (а.с. 13-14). Згідно п. 1.2 вказаного договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальності з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобовязань по кредитному договору. Пунктом 1.3 договору поруки визначено, що поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобовязань - в повному обємі.

У звязку із неналежним виконанням умов кредитного договору у 2010 році ПАТ «Укргазбанк» звертався до суду із позовом до відповідачів. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість, спричинену порушенням зобовязань за кредитним договором №496/03/4 від 24.10.2008 року станом на 15.01.2010 року в розмірі 75688,80 грн., а також стягнуті судові витрати по справі (а.с. 30-32). Дане рішення суду не виконане (а.с.64-78).

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк», суд першої інстанції виходив із того, що зобовязання поручителя ОСОБА_3 по кредитному договору припинені, оскільки після закінчення строку виконання договору 23 жовтня 2011 року позивач не звернувся до поручителя із вимогами про стягнення заборгованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , з огляду на наступне.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування субєктивного права кредитора й субєктивного обовязку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом предявлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобовязань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "предявлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання як умови чинності поруки слід розуміти як предявлення кредитором у встановленому законом порядку позову.

Даний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року справа № 6-53 цс 14 і відповідно до ст.360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині припинення дії поруки ОСОБА_3 у звязку із п. 5.2. умов договору Поруки, який передбачає, що порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобовязання позичальника за кредитним договором не предявить вимогу поручителя.

Строк дії кредитного договору відповідно до п.1.1 закінчився 23 жовтня 2011 року, із позовними вимогами до суду позивач ПАТ «Укргазбанк» звернувся лише у лютому 2015 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» відхилити.

Заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Н.М. Грищенко

Судді : Л.А. Братіщева

ОСОБА_4