Постанова № 5588340, 24.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2009 № 29/548

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Студенця В.І.

суддів: Баранця О.М.

Ропій Л.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_2;

від відповідача - Хазова А.Б;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Загальнополітичне видання "Сільські вісті" газети захисту інтересів селян України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2009

у справі № 29/548 (суддя Шабунін С.В.)

за позовом СПД - фізична особа ОСОБА_4

до Приватне підприємство "Загальнополітичне видання "Сільські вісті" газети захисту інтересів селян України"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 326316,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року стягнуто з приватного підприємства „Загальнополітичне видання „Сільські вісті”, газети захисту інтересів селян України” на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 13168,34 грн. неустойки, 85122,72 грн. інфляційної складової боргу, 13019,07 грн. 3 % річних, 118487,80 грн. збитків, 1700,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 900,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення суду мотивоване доведеністю виконання позивачем будівельно-оздоблювальних робіт в номерах, коридорах санаторію "Смерічка", які прийняв замовник, але оплатив їх вартість частково, заборгувавши 233602,00 грн. Відокремлений підрозділ відповідача не наділений правами юридичної особи тому позовні вимоги до приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті" газети захисту інтересів селян України" є обґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням приватне підприємство „Загальнополітичне видання „Сільські вісті”, газета захисту інтересів селян України” подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року та припинити провадження.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що виходячи з умов договору, ним не встановлено порядку і строків розрахунків за виконані роботи, всі проведені нарахування позивачем і задоволені судом є безпідставними та є такими, що не відповідають обставинам справи. П. 4.2 договору від 28.10.2005 року не передбачено стягнення жодного виду неустойки, яку необхідно стягнути на користь позивача.. Стягнення збитків як втрат, пов'язаних із зміною курсу гривні до долара США, у розмірі 117335,76 грн. ні договором, ні будь-яким іншим документом сторонами не передбачено. У протоколі погодження ціни виконання ремонтних робіт і в актах виконання робіт зазначено вартість робіт і обладнання у національній валюті гривні. Жодної прив'язки до іноземних валют не існує.

В доповненні до апеляційної скарги приватне підприємство „Загальнополітичне видання „Сільські вісті”, газета захисту інтересів селян України” просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року по справі № 29/548 повністю і прийняти нове рішення, яким договір від 28.10.2005 року визнати недійсним та відмовити у позові повністю. Фактично виконані субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 підрядні роботи на загальну суму 1007202,00 грн. були виконані не на підставі договору від 28.10.2005 року, а договору від 2006 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 року прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 15.06.2009 року о 11 год. 00 хв.

Розпорядженням від 24.07.2009 року № 01-23/1/1 голови Київського апеляційного господарського суду у звязку з зайнятістю судді Моторного О.А. в розгляді інших справ розгляд апеляційної скарги у справі № 29/548 доручено колегії суддів у складі: Студенця В.І. головуючий суддя, суддів Баранця О.М., Ропій Л.М.

В судовому засіданні 15.06.2009 року оголошено перерву до 20.07.2009 року на 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 20.07.2009 року оголошено перерву до 24.07.2009 року на 10 год. 40 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 в якості виконавця та філією колективного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України" санаторієм "Смерічка" в якості замовника 28.10.2005 року укладено договір, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався провести будівельно-оздоблювальні роботи в номерах, коридорах санаторію "Смерічка" (на об'єкті) відповідно до погодженої сторонами кошторисної документації, що є передумовою до початку робіт з матеріалів виконавця в узгоджені терміни, а замовник (відповідач) зобов'язався проводити оплату відповідно до умов договору, створити належні умови для виконання виконавцем робіт, прийняти роботи та оплатити виконавцю винагороду і відшкодувати інші, погоджені сторонами витрати.

Як вбачається з матеріалів справи приватне підприємство "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України" є правонаступником колективного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України".

Відповідно до розділу 3 положення „Про філію-санаторій "Смерічка" Приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України" філія не має статусу юридичної особи та здійснює свою діяльність від імені Приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті" газети захисту інтересів селян України".

Згідно ч. 3 статті 92 Цивільного кодексу України у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В силу вимог діючого законодавства України філії та представництва юридичних осіб є їх відокремленими підрозділами, що наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення, але не є юридичними особами (ст. 95 Цивільного кодексу України).

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за серпень, липень, вересень, жовтень, грудень 2006 року та за квітень, березень 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 виконав підрядні роботи в філії колективного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України" санаторій "Смерічка" на загальну суму 1007202,00 грн. Посилання на реквізити договору підряду, на виконання якого здійснювались вказані підрядні роботи, відсутні.

Колегією суддів зясовано, що окрім договору 28.10.2005 року, невиконання умов якого було підставою для подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 претензії та позову, між позивачем та філією колективного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті" газети захисту інтересів селян України" санаторій "Смерічка" був укладений договір від 2006 року.

Зміст договорів від 2006 року та від 28.10.2005 року частково відмінний в частині авансування робіт (п. 5.1.). Договором від 2006 року попереднє авансування в розмірі 100000,00 грн. на протязі 3-х днів з моменту підписання договору не передбачено. В частині гарантійних термінів (п. 7.4.) договором від 2006 року гарантійний термін виконаних робіт 12 місяців не встановлений. Але текстовий шаблон договорів ідентичний.

Однак в даних договорах різний предмет. Згідно договору 28.10.2005 року виконавець зобовязується провести будівельно - оздоблювальні роботи в номерах, коридорах санаторію «Смерічка», а в договорі 2006 року виконавець зобовязується провести капітальний ремонт санаторію «Смерічка».

Договірна ціна на капітальний ремонт санаторію „Смеричка” в с. Опака, що здійснюється у 2006 році складає 1316834,00 грн. затверджена печаткою приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України".

Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обовязок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 не надав доказів, що підрядні робити на загальну суму 1007202,00 грн. відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за серпень, липень, вересень, жовтень, грудень 2006 року та за квітень, березень 2007 року були виконані в санаторії „Смеричка” приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України” на підставі договору від 28.10.2005 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідно зазначити наступне.

Згідно умов угоди сторін, їх прав та обов'язків за договором, договір від 28.10.2005 року є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідне до закону, інших правових актів, договору.

Обов'язок сплатити підрядникові вартість проведених робіт встановлений ст. 854 Цивільного кодексу України та покладений на замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, договором від 28.10.2005 року не було установлено момент оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 24.03.2008 року передав відповідачеві, в особі його філії, претензію № 1 від 19.03.2008 року про сплату у десятиденний строк боргу, неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат, що виникли та нараховані за прострочення виконання договору від 28.10.2005 року. Враховуючи, що строк розрахунків за виконані роботи відповідно до договору від 28.10.2005 року не визначено задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 7278,22 грн., інфляційних втрат в сумі 50840,14 грн. та неустойки в сумі 13168,34 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

П. 9.3 договору від 28.10.2005 року передбачено, що замовник несе додатково до передбаченого п. 9.1 відповідальність за порушення умов договору в розмірі 1% винагороди, згідно п. 4.2. П.4.2 договору від 28.10.2005 року не передбачено можливості стягнення неустойки на користь позивача.

Задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків в розмірі 118487,80 грн., також є необґрунтованим та незаконним, оскільки відповідно до п. 1 Постанови КМУ «Про удосконалення порядку формування ціни» № 1998 від 18.12.1998 року формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової в частині ціни. Втрати, понесені позивачем та його представником у звязку із участю в судових засіданнях відносяться до поточних витрат позивача і не можуть бути стягнені як збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна зазначається у договорі у гривнях, а ціни у зовнішньоекономічних контрактах можуть визначатися в іноземній валюті. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях (ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України).

Отже з матеріалів справи вбачається, що ні договором від 28.10.2005 року, ні будь-яким іншим документом сторонами не визначено імпортної складової в частині ціни (вартості) виконаних робіт за договором. У протоколі погодження ціни виконання ремонтних робіт і в актах виконання робіт зазначено вартість робіт і обладнання у національній валюті гривні. Жодної прив'язки до іноземних валют не існує.

У матеріалах даної справи відсутні будь-які докази про наявність понесених позивачем додаткових витрат (збитків), визначених ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України. Також не було виявлено доказів оплати адвокатських послуг представнику позивача, тому вимога про задоволення стягнення зазначених збитків є безпідставною.

Щодо поданого відповідачем доповнення, а саме вимоги про визнання недійсним договору від 28.10.2005 року, слід зазначити, що в апеляційній інстанції не приймаються та не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно підпункту „г” п. 2 ст. 3 Декрету України „Про державне мито” з апеляційних скарг на рішення господарських судів стягується мито у розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50% ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року стягнуто з приватного підприємства „Загальнополітичне видання „Сільські вісті”, газети захисту інтересів селян України” на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 13168,34 грн. неустойки, 85122,72 грн. інфляційної складової боргу, 13019,07 грн. 3 % річних, 118487,80 грн. збитків, а всього 229797,93 грн. Відповідно за подання позивачем позову в суд першої інстанції, з врахуванням зміни позовних вимог, субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 повинен був сплатити 2297,98 грн. державного мита, яке було сплачено платіжними дорученнями № 95 від 22.08.2008 року та № 71 від 01.07.2008 року.

Тому, приватне підприємство „Загальнополітичне видання „Сільські вісті”, газети захисту інтересів селян України” до апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року повинно було додати 1148,99 грн. Приватне підприємство „Загальнополітичне видання „Сільські вісті”, газети захисту інтересів селян України” платіжним дорученням № 385 від 15.04.2009 року та квитанцією від 18.04.2009 року сплатило до державного бюджету відповідно 850,00 грн. та 303,50 грн., а всього 1153,50 грн.

З суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 на користь приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті" газети захисту інтересів селян України" необхідно стягнути 1148,99 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року у справі №29/548 скасувати.

2. В позові відмовити.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газети захисту інтересів селян України" (03047, м. Київ, пр-т. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 22932980) 1148,99 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

5. Справу №29/584 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддяСтуденець В.І.

СуддіБаранець О.М.

Ропій Л.М.

28.07.09 (відправлено)