Ухвала суду № 55883315, 15.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2047/16 Справа № 201/17443/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2015 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2015 року позовну заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним вважана неподаною та повернута позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою передати справу до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою суду від 26 листопада 2015 року зазначена заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а саме несплата судового збору за кожну позовну вимогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Для усунення недоліків судом був установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки протягом 2 днів з дня отримання заявником ухвали, яка була отримана представником позивача 12.12.2015року.

17 грудня 2015 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 на виконання ухвали від 26 листопада 2015 року в якій вона посилалася на Закон України « Про захист прав споживачів», згідно якого, вона вважає , що позивач звільнена від сплати судового збору і тому з висновком суду про залишення без руху позову не погоджується.

Недоліки зазначені в ухвалі від 26 листопада 2015 року позивачем усунуті не були, а саме, не сплачено судовий збір.

Суд першої інстанції , повертаючи позовну заяву, прийшов до правильного висновку, що заявник не усунув недоліки, відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України зазначена позовна заява підлягає поверненню.

Приведені в апеляційній скарзі доводи представника ОСОБА_2 про те, що позивач повинна бути звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до ч.5 Закону України «Про судовий збір» позивач не має пільг,згідно переліку, вказаному у Законі.

Окрім того, до 1 вересня 2015 року споживачі, які зверталися до суду з позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільнялися від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів». Однак відтепер статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій відсутня будь-яка згадка про споживачів як про позивачів, які звільняються від сплати судового збору.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 212 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_4