Ухвала суду № 55882474, 15.02.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

15 лютого 2016 року

Справа № 203/8111/13-ц

4-с/0203/5/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю представника державного виконавчої служби ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про перевірку виконавчого провадження від 08 грудня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась заявник із вищевказаною скаргою, в обґрунтування якої послалась на те, що 08 грудня 2015 року начальником Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про перевірку виконавчого провадження. Дану постанову скаржник вважає незаконною, ухваленою з порушенням норм матеріального права, оскільки посилання в спірній постанові на виконання рішення суду про вселення скаржника до квартири не є дійсним в звязку із тим, що увійти до квартири скаржник з державним виконавцем змогла тільки один раз, після чого більше до квартири скаржника не пустили, повторне відкриття виконавчого провадження нічого не дало, як і звернення до правоохоронних органів (а.с.1-3).

В судове засідання скаржник не зявилась, про дату, час т місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності (а.с.29).

Представник Кіровського ВДВС ДМУЮ проти задоволення скарги заперечувала з підстав її необґрунтованості та безпідставності, подала письмові заперечення, пославшись на правомірність оскаржуваної постанови, оскільки за наслідками здійснення виконавчого провадження, по якому скаржник є стягувачем, встановлено факт повного виконання виконавчого документу із вселення скаржника до квартири, та порушення державним виконавцем вимог закону внаслідок повернення ним стягувачу виконавчого документу, а не закриття виконавчого провадження за викладених обставин як вимагає закон, що і відображено в оскаржуваній скаржником постанові органу ДВС. (а.с.32-34)

Боржник за виконавчим провадженням в судове зсідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, в звязку із чим судом вирішено здійснити розгляд даної цивільної справи за фактичної явки учасників її розгляду.

Вислухавши пояснення представника органу державної виконавчої служби та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 23 грудня 2014 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист на рішення суду від 14 жовтня 2014 року по цивільній справі №203/8111/13-ц (провадження 2/0203/1509/2014), яким вирішено усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою №37 в буд.№131 по пр. Кірова в м.Дніпропетровську з боку ОСОБА_4 шляхом вселення першої до вказаної квартири (а.с.57).

09 лютого 2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46351704 з виконання вищевказаного виконавчого документу суду, стягувачем за цим виконавчим провадженням вказано ОСОБА_2, а боржником ОСОБА_4 (а.с.6, 53-54)

01 квітня 2015 року державним виконавцем в межах здійснення виконавчого провадження ВП №46351704 здійснено вихід за адресою квартири вселення, де представник стягувача за довіреністю безперешкодна увійшла до квартири АДРЕСА_1 з метою вселення, а боржника попереджено про можливість застосування заходів примусового виконання виконавчого документу у випадку перешкоджання боржником в майбутньому виконанню рішення суду про вселення. Викладені обставини зафіксовані державним виконавцем у відповідному акті за підписом сторін виконавчого провадження, державного виконавця та понятих. (а.с.46-50)

В подальшому 01 квітня 2015 року представником стягувача за довіреністю подано державному виконавцю заяву про повернення виконавчого документу у звязку із його виконанням, на підставі чого державним виконавцем в той же день винесено постанову за ВП №46351704 про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.44-46).

01 липня 2015 року до Кіровського ВДВС ДМУЮ разом з виконавчим документом суду надійшла заява представника стягувача від 23 червня 2015 року про повторне відкриття виконавчого провадження. Свою заяву сторона стягувача мотивувала повторним перешкоджанням стягувачу з боку боржника з 03 квітня 2015 року проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.8, 42-43)

06 липня 2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ на підставі вищевказаної заяви стягувача вдруге відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, виданого 23 грудня 2014 року. Виконавчому провадженню присвоєно номер ВП №48012452. (а.с.40, 41)

08 грудня 2015 року начальником Кіровського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_3 за наслідками проведеної перевірки виконавчих проваджень ВП №46351704, 48012452 винесено постанову, якою дії державного виконавця з винесення постанови від 01 квітня 2015 року про повернення виконавчого документу та постанови від 06 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження визнано такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», скасовано вказані постанови, зобовязано державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №46351704 на підставі ст.49 ч.8 Закону України «Про виконавче провадження», повернути виконавчий документ до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у звязку із повним фактичним виконанням рішення суду. Свою постанову начальник Кіровського ВДВС ДМУЮ мотивував тим, що вселення стягувача до квартири фактично відбулось, про що державним виконавцем складено відповідний акт, а це є підставою саме для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, а не для повернення виконавчого документу стягувачу. (а.с.4-5, 38)

08 грудня 2015 року начальником Кіровського ВДВС ДМУЮ винесено постанову про скасування процесуального документу за ВП №46351704, а саме скасовано на підставі вищевказаної постанови від 08 грудня 2015 року про перевірку виконавчого провадження постанову державного виконавця від 01 квітня 2015 року про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП №46351704. (а.с.36)

10 грудня 2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №46351704 з підстав фактичного виконання рішення суду згідно акту державного виконавця від 01 квітня 2015 року. (а.с.35)

Також 10 грудня 2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за ВП №48012452 за поданою скаржником 01 липня 2015 року до Кіровського ВДВС ДМУЮ заявою про повторне відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, виданого 23 грудня 2014 року. (а.с.40)

Правовідносини, які виникли між учасниками розгляду справи, врегульовані положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України.

Так, відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ст.79 ч.ч.1, 2, 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець перевіряє виконання рішення про вселення стягувача на наступний день після закінчення строку, встановленого ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, на нього накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. При цьому вселення здійснюється у присутності понятих із залученням поліцейських. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

За змістом ст.ст.47, 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню втому числі у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Повернення ж виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, може мати місце лише у випадку, якщо за цим виконавчим документом виконання не здійснювалося або здійснено частково.

Частиною 6 ст.79 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до ст.89 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.

Нормою ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Відповідно до ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги. Правова позиція суду, покладена в основу прийнятого рішення про відмову у задоволенні скарги, ґрунтується на тому, що відповідно до положень наведеного вище законодавства рішення суду про вселення особи (стягувача) вважається виконаним з моменту безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, з метою проживання, про що державним виконавцем складається відповідний акт, який, в свою чергу, зумовлює винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. За таких обставин повернення стягувачу виконавчого документа, навіть за наявності заяви стягувача, є неможливим, оскільки повернення можливе лише щодо невиконаного чи частково виконаного виконавчого документа, а також повернення виконавчого документа за викладених обставин прямо суперечить вимогам ст.79 Закону України «Про виконавче провадження». У випадку подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, виконавче провадження має відновлюватись державним виконавцем за заявою стягувача, а не відкриватись знову, що також прямо вказано в ст.79 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржником заява про відновлення виконавчого провадження не подавалась. Відтак, враховуючи, що начальником Кіровського ВДВС ДМУЮ за наслідками проведення перевірки виконавчих проваджень ВП №46351704, 48012452 наведені вище порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», допущені державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01 квітня 2015 року за ВП №46351704 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 липня 2015 року за ВП №48012452, належним чином відображені та оцінені в оскаржуваній постанові від 08 грудня 2015 року про перевірку виконавчого провадження, і ця постанова начальника Кіровського ВДВС ДМУЮ винесена ним у відповідності до вимог ст.83 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в межах його повноважень, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови, а відтак і про відсутність підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25, 47, 49, 51, 79, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.57-59, 64, 208-210, 212-215, 383-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 у задоволенні її скарги на постанову начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про перевірку виконавчого провадження від 08 грудня 2015 року відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ф.Ф. Маймур