Рішення № 5588096, 16.07.2009, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-2516/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі - Дворніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2009 року позивач ЗАТ СК “ВУСО” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 10642,58 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту НОМЕР_1 від 15.12.2008 року, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 та у ЗАТ СК "ВУСО" виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 01.03.2007 року між ними та відповідачем укладено угоду про добровільне відшкодування регресної вимоги в розмірі 18974,58 грн. Згідно з вимогами угоди, за період з 03.05.2007 року по 04.08.2008 року ОСОБА_1 сплачено частину боргу в розмірі 8500 грн. Відповідач повинен вносити платежі у розмірі 500 грн. щомісячно, до 30.10.2009 року. Але з серпня 2008 року відповідач не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10474,58 грн. Крім того, відповідно до п. 6 Угоди, невиконання чи неналежне виконання Угоди ОСОБА_1 сплачує штраф в розмірі 1 грн. від своєчасного платежу за кожен день прострочення. Загальна кількість днів прострочення складає 168 днів, враховуючи серпень місяць, за який так і не було внесено платежів, розмір штрафу становить 168 днів. Однак, не зважаючи на свій обовязок сплачувати ЗАТ СК «ВУСО» заборгованість, відповідач не реагує на законні вимоги, у звязку з чим вони вимушені звернутися з даним позовом до суду.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги позивача, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надійшло. Справа розглядається у відсутність відповідача. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту НОМЕР_1 від 15.12.2008 року, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, яка мала місце 30.09.2006 року за участю автомобілю ГАЗ 322132 держ. Номер НОМЕР_2 та автомобілю Ніссан, держ. Номер НОМЕР_3.

Після виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК "ВУСО" виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1, якого визнано винним у скоєні ДТП.

01.03.2007 року між ЗАТ СК "ВУСО" та ОСОБА_1 укладено угоду про добровільне відшкодування регресної вимоги в розмірі 18974,58 грн.

Згідно з вимогами угоди, за період з 03.05.2007 року по 04.08.2008 року ОСОБА_1 сплачено частину боргу в розмірі 8500 грн. Відповідач повинен вносити платежі у розмірі 500 грн. щомісячно, до 30.10.2009 року.

Але з серпня 2008 року відповідач не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10474,58 грн.

Крім того, відповідно до п. 6 Угоди, невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 сплачує штраф в розмірі 1 грн. від своєчасного платежу за кожен день прострочення. Загальна кількість днів прострочення складає 168 днів, враховуючи серпень місяць, за який так і не було внесено платежів, розмір штрафу становить 168 днів.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої, виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)

Згідно Договору страхування страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який сплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за нанесений збиток.

Згідно зі ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО» виникло право вимоги до ОСОБА_1, винного у завданні шкоди автомобілю Ніссан, держ. Номер НОМЕР_3, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 10474,58 грн. Враховуючи те, що відповідач несвоєчасно виконував зобов'язання за угодою про добровільне відшкодування регресної вимоги, згідно умов угоди, ОСОБА_1 повинен сплатити штраф в розмірі 1 грн. за кожен день прострочення сплати, що складає 168 грн. Відповідно, сума регресної вимоги становить 10642,58 грн. Однак, не зважаючи на свій обовязок відшкодувати ЗАТ СК «ВУСО» заподіяну матеріальну шкоду, Відповідач не реагує на законні вимоги ЗАТ СК «ВУСО».

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодується на загальних підставах.

На підставі статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з платіжними дорученнями № № 340, 341 від 13.01.2009 року, позивачем при подачі позову до суду сплачено держмито у розмірі 106,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у розмірі 30 грн.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за угодою про добровільне відшкодування регресної вимоги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, ч.1 ст.88, 174, 208-210, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.8, 25, 27 Закону України «Про страхування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства страхова компанія «ВУСО» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Волохів Яр Чугуївського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4, на користь закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (п/р 26509001030196 в Донецькій філії КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 335968, ЄДРПОУ 31650052), заборгованість за угодою про добровільне відшкодування регресної вимоги від 01.03.2007 року, в розмірі 10642, 48 грн. (десять тисяч шістсот сорок дві гривні сорок вісім копійок), та судові витрати в розмірі 136,30 (сто тридцять шість гривень тридцять копійок) грн., а всього стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» суму в розмірі 10778,78 (десять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: