Ухвала суду № 55872839, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2016 рокусправа № 804/19538/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2016)

представника позивача ОСОБА_2 (довіреність від 23.12.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у справі № 804/19538/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі Позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі Відповідач), в якому просило скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000395103 від 11.08.2014 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 638 695,71 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 819 347,86 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000405103 від 11.08.2014 року, яким Позивачу зменшено відємне значення з податку на додану вартість за березень 2014 року на 363 744,89 грн.

Адміністративний позов обґрунтовували тим, що висновки податкового органу, викладені у акті перевірки № 29/28-01-51-03/24432974 від 29.07.2014 року не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях податкового органу та спростовуються первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ Елемер-Україна, ПП Сігма, ТОВ Дорводгазбуд, КВ КП ИНТЕР-ВОСТОК, Концерном Стальпромбуд, ТОВ РЕММАРКБУД, ТОВ Запоріжпромресурс 2002, ТОВ Кривбасметалстіл, ТОВ Криворізька будівельна компанія та ТОВ Майнін. Звертають увагу на те, що операції з постачання відходів та брухту кольорових металів звільнені від оподаткування податком на додану вартість на підставі п.23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 01.01.2015 р., у звязку з чим висновок податкового органу про заниження Позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. є неправомірним. Вважають безпідставними посилання податкового органу як на доказ нереальності господарських операцій, на відсутність актів приймання продукції за кількістю та якістю, оскільки такі документи складаються у разі виявлення недостачі, некомплектності, невідповідності якості товару порівняно з даними, зазначеними у супровідних документах. Відносно відсутності товарно-транспортних накладних у деяких випадках транспортування вантажів автомобільним транспортом покупця чи продавця, зазначили, що у таких випадках чинне законодавство не вимагає оформлення товарно-транспортних накладних. Сертифікати якості ніяким чином не можуть підтверджувати чи спростовувати факт поставки товару та не повязані з обчисленням та сплатою податків. Звертають увагу на те, що, крім іншого, висновки податкового органу також ґрунтуються і на результатах податкових перевірок контрагентів Позивача по ланцюгу постачання, разом з тим, Позивач не може нести відповідальність за порушення, які, можливо, були допущені контрагентами по ланцюгу постачання. (том 1 а.с.3-10)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду обґрунтована тим, що Позивач дійсно у період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року користувався пільгою по сплаті податку на додану вартість по операціям з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, що узгоджується з приписами Податкового кодексу. Крім того, факт здійснення реальних господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами, як в повній мірі відображають зміст та обсяг господарських операцій. Будь-які докази визнання в судовому прядку укладених правочинів недійсними до суду не надавалось. Зазначені у акті перевірки недоліки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду або ж не впливають на підтвердження чи спростування реальності здійснюваних господарських операцій. При цьому , з огляду на індивідуальність відповідальності, Позивач не може нести відповідальність за можливі порушення, допущені його контрагентами по ланцюгу постачання. (том 3 а.с.202-208)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з огляду на набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. № 43 лише 18.02.2014 року у період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. Позивач не мав правових підстав для користування податковими пільгами, визначеними п.23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Внаслідок дослідження даних ДПІ інших регіонів, баз даних ДПС, податкової звітності, було встановлено, що діяльність контрагентів Позивача спрямована на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Звертають увагу на те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до перевірки не надано будь-які документи, що підтверджують транспортування товарів, чим порушено приписи Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363. З огляду на це, відсутність факту придбання товарів(послуг) унеможливлює для платника податку включати відповідні суми до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. (том 3 а.с.211-218)

ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг заперечувало проти задоволення апеляційної скарги та зазначали, що при оцінюванні реальності господарських операцій такій оцінці мають підлягати лише відносини між учасниками операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, а не з огляду на діяльність контрагентів по ланцюгу постачання. Звертають увагу на те, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів не позбавляє їх відповідного правового значення та не позбавляють платника податків права на формування податкового кредиту. Також звертають увагу на те, що податкова пільга щодо сплати податку на додану вартість по операціям з постачання відходів та брухту кольорових металів застосовувалась і в період з 01.01.2014 . по 17.02.2014 . (том 3 а.с.227-235)

У судовому засіданні представник Відповідача - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник Позивача ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу з огляду на необґрунтованість її доводів, посилаючись при цьому на судову практику Верховного суду України щодо правомірності застосування приписів п.23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України і в період з 01 січня по 17 лютого 2014 року. Звертав увагу на те, що відповідно до умов договорів з їх контрагентами транспортування товарів відбувалося безпосередньо продавцями та їх транспортом, а тому само по собі не надання до перевірки ТТН за умови наявності належним чином оформлених первинних документів не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг зареєстроване 08.04.2004р. в Бюро реєстрації субєктів підприємницької діяльності м. Кривого Рогу, свідоцтво про державну реєстрацію від 08.04.2004р. №04052169Ю0090117, перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість. (том 3 а.с.24-28)

Уповноваженими працівниками СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з питання правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за січень, лютий, березень 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий, березень 2014 року, за результатами якої складено акт №29/28-01-51-03/24432974 від 29.07.2014р. (том 1 а.с.12-75)

Перевіркою встановлено порушення:

- п.11, п.23 підрозділу 2 розділу ХХ, п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1., п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.202.1 п.202 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму відємного значення податку на додану вартість на загальну суму 4002440,60грн., в тому числі по періодам: січень 2014 року на суму 1447546,21грн., лютий 2014 року на суму 2191149,50грн., березень 2014 року на суму 363744,89грн.;

- п.11, 23 підрозділу 2 розділу ХХ, п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму 3638695,71грн., в тому числі по періодам: лютий 2014 року на суму 1447546,21грн., березень 2014 року на суму 2191149,50грн.

На підставі акту перевірки №29/28-01-51-03/24432974 від 29.07.2014р. СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС було винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000395103 від 11.08.2014 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 638 695,71 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 819 347,86 грн.; (т.1 а.с.76)

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000405103 від 11.08.2014 року, яким Позивачу зменшено відємне значення з податку на додану вартість за березень 2014 року на 363 744,89 грн. (т.1 а.с.77).

Позивач скористався досудовим порядком оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та подав на них первинну скаргу до Міжрегіонального головного управління Центрального офісу з обслуговування великих платників та повторну скаргу до Державної фіскальної служби(том 1 а.с.78-80, 87-88), рішеннями яких від 14.10.2014 року № 18661/10/28-10-10-4-23 та від 10.11.2014 року № 6503/6/95-33-10-01-15 відповідно залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скарги ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг залишено без задоволення. (том 1 а.с.81-86,89-93)

Скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач дійсно у період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року користувався пільгою по сплаті податку на додану вартість по операціям з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, що узгоджується з приписами Податкового кодексу. Крім того, факт здійснення реальних господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами, як в повній мірі відображають зміст та обсяг господарських операцій. Будь-які докази визнання в судовому прядку укладених правочинів недійсними до суду не надавалось. Зазначені у акті перевірки недоліки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду або ж не впливають на підтвердження чи спростування реальності здійснюваних господарських операцій. При цьому, з огляду на індивідуальність відповідальності, Позивач не може нести відповідальність за можливі порушення, допущені його контрагентами по ланцюгу постачання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог Позивача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо правомірності дій Позивача по не оподаткуванню операцій з реалізації брухту кольорових металів у період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг у спірному періоді (з 01.01.2014 по 17.02.2014 ) здійснювало операції з постачання брухту кольорових металів за договором поставки № 373S13 від 20.12.2013 р. з ТОВ «МП ЕФЕС» та № 199S13 від 26.03.2013 р. з ТОВ «ТПК Укрсплав».

За позицією СДПІ у вказаний період не підлягала застосуванню податкова пільга - звільнення від обкладання податком на додану вартість), оскільки зміни щодо строку дії Постанови КМУ №15 було внесено лише постановою КМУ від 05.02.2014 р. №43, яку офіційно оприлюднено 18.02.2014р., а отже, у період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. відповідного нормативно-правового акту Уряду, який би визначав переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови №15, прийнято не було.

З цих підстав, СДПІ вказує на те, що операції з постачання, у тому числі операції імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювались позивачем з 01.01.2014 року по лютий 17.02.2014 року, підлягали оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (20%).

Такі висновки податкового органу колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2014р.), було визначено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування ПДВ за наявності їх Переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.01.2011 № 15 «Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість», термін дії якої визначався до 01.01.2014р.

Законом України від 19.12.2013 р. №713-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», який набрав чинності з 01.01.2014 р., внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, зокрема до 01.01.2015 р. продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Отже, дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість таких операцій продовжувалась і з 01.01.2014 р. по 01.01.2015 р.

Так, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту тимчасово, до 01.01.2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» постановлено: затвердити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту тимчасово, до 01.01.2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість згідно з додатками 1 і 2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. №43 постановлено: внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15 та, зокрема, у назві та п.1 постанови цифри і слово « 1 січня 2014» замінити цифрами і словом « 1 січня 2015».

Таким чином, протягом спірного періоду ( з 01 січня по 17 лютого 2014) були чинними норми Податкового кодексу, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у Додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість, постановою № 43 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 01 січня 2015 року.

Отже, протягом спірного періоду операції з постачання, у тому числі і з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених постановою № 15, звільнялись від оподаткування ПДВ.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 20 жовтня 2015 року по справі № 21-2792а15.

За таких обставин колегія суддів вважає правомірними дії позивача щодо застосування нульової ставки ПДВ до спірних правовідносин у період з 01 січня по 17 лютого 2014.

Відносно висновків податкового органу про відсутності реальності господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності таких висновків з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 198.1,п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ТОВ Елемер-Україна, ПП Сігма, ТОВ Дорводгазбуд, КВ КП ИНТЕР-ВОСТОК, Концерном Стальпромбуд, ТОВ РЕММАРКБУД, ТОВ Запоріжпромресурс 2002, ТОВ Кривбасметалстіл, ТОВ Криворізька будівельна компанія та ТОВ Майнін укладалися різнопредметні договори. (том 1 а.с.47-69).

На підтвердження факту виконання умов вказаних договорів Позивачем долучено до матеріалів справи договори, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти здачі-приймання робіт, довідки про вартість робіт тощо.

При цьому наведені податковим органом зауваження до вказаних первинних документів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки Позивачем було підтверджено повноваження осіб, як уповноважених на отримання матеріальних цінностей, шляхом надання відповідних довіреностей, в той же час посилання податкового органу на відсутність на податкових накладних , а саме на штампі департаменту безпеки, посади та ПІБ постового, є безпідставними, адже наявність такого штампу на первинних документах взагалі не передбачена вимогами чинного законодавства. (том 3 а.с.187-192) Відсутність же адреси будівництва на деяких первинних документах по взаємовідносинам Позивача з ТОВ «Дорводгазбуд», Концерном «Стальпромбуд», ТОВ «Реммаркбуд», ТОВ «Кривбасметалстіл», ТОВ «Криворізька будівельна компанія» не може свідчити про нереальність господарських операцій між контрагентами, при цьому внаслідок системного аналізу всієї сукупності первинних документів по відповідним договорам видається за можливе встановити місце проведення ремонтних (будівельних) робіт.

Крім того, ненадання ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг до перевірки актів приймання продукції за кількістю та якістю та сертифікатів якості не може свідчити про нереальність господарських операцій, адже з огляду на приписи чинного законодавства та специфіку продукції та робіт, що були предметом договорів, складання таких документів не є обовязковим.

Слід зазначити, що ні у доводах апеляційної скарги, ні у судовому засіданні представник податкового органу не оспорює вищевказані висновки суду першої інстанції щодо наявних та правомірно складених первинних документів, а зазначає лише про відсутність у Позивача товарно-транспортних документів.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на те, що реальність господарських відносин між Позивачем та його контрагентом не можливо підтвердити з огляду на не надання до перевірки всіх товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

Крім того, колегія судів звертає увагу і на те, що висновки СДПІ щодо нереальності правочинів між ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та його контрагентами зроблені також і на підставі даних ДПІ інших регіонів, баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, зокрема, акти про неможливість проведення зустрічних звірок та довідок про проведення зустрічних звірок відносно контрагентів Позивача з питань формування податкового кредиту та податкових зобовязань вказаного підприємства по ланцюгу постачання. При цьому відповідні бази даних та акти звірок містять лише припущення податкового органу про те, що здійснення вказаними контрагентами операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, однак Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобовязання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у справі № 804/19538/14 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 18 лютого 2016 року.

Головуючий:Л.М. Нагорна

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:О.В. Юхименко