Постанова № 55872795, 09.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року 810/5997/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Автопрофіт" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Автопрофіт» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов’язання відповідача внести в інтегровану картку особового рахунку приватного підприємства «Автопрофіт» відомості про сплату податку на додану вартість на суму 2100,00 грн., згідно платіжного доручення №1992 від 04.09.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Автопрофіт" було надано ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на виконання платіжне доручення від 04.09.2015 №1992 на суму 2100,00 грн., спрямоване на сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 301401010000) за вересень 2015. Згідно відмітки банку вказане платіжне доручення прийнято до виконання, проте перерахування коштів до бюджету банком не виконано, що стало причиною невідображення відповідачем відомостей по сплаті податку на додану вартість за вересень 2015 в інтегрованій картці ПП «Автопрофіт», що на думку позивача, є неправомірним. Також вказана обставина, на думку відповідача, призвела до пропущення строків сплати податків та зборів.

Приватним підприємством «Автопрофіт» 07.09.2015 року на адресу ПАТ «Банк «Національні інвестиції» направлений лист про повідомлення заявника щодо зарахування до бюджету сум податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість. Відповідь позивач не отримав.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких заперечував щодо задоволення позову, свою позицію аргументує наступним. Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, у разі, якщо з вини банку несвоєчасно перераховано або перерахування не в повному обсязі обов’язкові платежі платника податку, останній звільняється від відповідальності у повній мірі. Проте, кошти сплачені позивачем не надійшли до державного бюджету, а тому відсутні підстави для включення сум до облікової картки.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно із приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Автопрофіт» як юридична особа зареєстрована 17.08.2001 (ідентифікаційний номер 31593948, місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2), як платник податків перебуває на обліку з 12.09.2001.

З метою сплати податку, позивачем подано 04.09.2015 до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» платіжне доручення на суму 2100,00 грн.

Банк прийняв вищевказане платіжне доручення на виконання 04 вересня 2015 року, що підтверджується відбитком штампу банка.

Позивач направив лист відповідачу 07.09.2015 №03-14/2907, яким повідомив його про сплату до бюджету податку на додану вартість в сумі 2100,00 грн., згідно платіжного доручення №1992 від 04.09.2015.

Відповідач отримав вказаного листа 07.09.2015, про що свідчить відбиток штампу на листі.

Проте, відповідачем не були вжиті заходи для внесення змін до інтегрованої картки особового рахунку позивача, у зв’язку із сплатою ним податку.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Положення пункту 36.1 статті 36 ПК України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем було подано до АТ "Банк "Національні інвестиції" платіжне доручення від 04.09.2015 №1992 про сплату податку на додану вартість за вересень 2015 у розмірі 2100,00 грн.

Згідно з положеннями п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

При цьому, за приписами ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Відповідальність банків при здійсненні переказу, передбачена приписами ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

З наявного в матеріалах справи копії платіжного доручення від 04.09.2015 №1992 вбачається, що на вказаному платіжному дорученні наявна відмітка банку від 04.09.2015 про його одержання та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання.

Крім того, позивачем надано до суду довідку ПАТ "Банк "Національні інвестиції" від 14.01.2016 №332/14, з якої вбачається, що на момент пред'явлення платіжного доручення від 04.09.2015 №1992 (станом на 04 вересня 2015 року) залишок коштів на рахунку ПП «Автопрофіт» був достатнім для перерахування до бюджету вказаного у платіжному дорученні податку на додану вартість і становив 2156,29 грн.

Отже, надання позивачем платіжного доручення банку з належними та допустимими реквізитами, дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Приписами п. 4 розділу 1 Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

Зі змісту п. 1 розділу 2 Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються територіальними органами Міндоходів за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску.

Пунктом 1 розділу 4 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725.

Згідно п. 5 розділу 4 Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Таким чином, Порядок не визначає процедуру здійснення дій структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів при наявності обставин встановлених п.129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, тобто не зарахування до бюджету сплачених платником податків своїх податкових зобов’язань з вини банку.

Викладене свідчить про відсутність у позивача порушень щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань й ним дотримано всіх обов’язкових елементів для зарахування сплачених сум.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України в справі №К/800/17917/14.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що регулюють дані спірні правовідносини між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1218,00 грн. згідно платіжного доручення № 80 від 23.12.2015.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1218,00 грн. підлягають стягненню з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70-72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області внести в інтегровану картку особового рахунку Приватного підприємства «Автопрофіт» (код ЄДРПОУ 31593948) відомості про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 301401010000) за платіжним дорученням №1992 від 04.09.2015 на суму 2100,00 грн.

Стягнути судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень на користь приватного підприємства «Автопрофіт» (ідентифікаційний код юридичної особи 31593948) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39471029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.