Ухвала суду № 55872522, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Момонт Г.М.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2016 рокусправа № П/811/2375/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 р. у справі №П/811/2375/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парімекс" до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплачених платежів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парімекс" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплачених платежів.

Позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №901030000/2015/000055/1 від 11.06.2015 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901030000/2015/00012 від 11.06.2015 року;

- стягнути з Державного бюджету України по всім рахункам, де обліковуються кошти Державного бюджету України на користь ТОВ «Парімекс» надмірно сплачені платежі в розмірі 71 478,22 грн., де мито у розмірі - 5 033,68 грн., додаткове мито - 12 584,19 грн., ПДВ - 53 860,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та компанією «Genver Limited» укладено контракт №388/2015 від 03.03.2015 року відповідно до якого, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.03.2015 року, позивачем придбано на умовах DAF/російсько-український кордон ст. Соловей/, гач нафтовий за ціною 770 доларів США за одну тонну товару в кількості 47,354 тонн, який 14.05.2015 р. ввезено на митну територію України, у зв'язку з чим декларантом ТОВ «Бізнес Брок Транс» до сектора митного поста Олександрія подано декларацію типу ІМ 40 №901030000/2015/0051125. Позивач вказує, що з огляду на висновок лабораторії №142008200-0308 від 29.05.2015 р. Кіровоградською митницею ДФС винесено рішення №КТ-901-0009-2015 від 05.06.2015 р. від 05.06.2015 р. за яким код товару гач дистилятний - НОМЕР_1 змінено на код - НОМЕР_2 та змінено опис товару в графі 31 ВМД, а тому декларантом 10.06.2015 р. подано декларацію типу ІМ-40 ДТ №901030000/2015/005252. У подальшому відповідачем складено картку відмови №901030000/2015/00006 в прийнятті митної декларації типу ІМ-40 №901030000/2015/005122.

Позивач наголошує на тому, що митний орган витребував у ТОВ «Парімекс» додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, обраний метод її визначення, правильність класифікації товару та країну її походження без зазначення конкретних документів, що передбачено вимогами Митного кодексу України.

Також позивач вказує, що митна вартість товару ним була визначена за ціною контракту, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, натомість відповідач не навів жодних доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару, не здійснив послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів і не надав доказів доцільності застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості.

Ухвалою від 10.09.2015 р. позовну заяву ТОВ «Парімекс» в частині позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України по всім рахункам, де обліковуються кошти Державного бюджету України на користь ТОВ «Парімекс» надмірно сплачені платежі в розмірі 71 478,22 грн., де мито у розмірі - 5 033,68 грн., додаткове мито - 12 584,19 грн., ПДВ - 53 860,35 грн. залишено без розгляду (а.с.170).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №901030000/2015/000055/1 від 11 червня 2015 року.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901030000/2015/00012 від 11 червня 2015 року.

Присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Парімекс», код ЄДРПОУ 38572416 (27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Гагаріна, 7) судовий збір у розмірі 560,28 грн. (п'ятсот шістдесят грн. 28 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС Державної митної служби України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що працівниками митниці при проведенні порівняння рівня заявленої митної вартості товару, з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, виявлено, що заявлена фактурна вартість товару, а в результаті відповідно і митна вартість товару нижча ніж вартість ідентичних або подібних,оформлених фіскальними органами України в митному режимі «імпорт» та які були експортовані в Україну в максимально наближений термін до дати здійснення експорту оцінюваних товарів.

Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, а саме банківські платіжні документи або виписку з бухгалтерської документації, що підтверджують вартість перевезення (фрахт) контейнерів, страхування перевезення.

Декларантом додаткові документи не надано.

Використана інформація з МД № 901050000/2015/004351 від 08.06.2015 року (співпадають: виробник товару, країна виробництва товару (Китай), якість та репутація на ринку (торговельна марка), фізичні характеристики).

Тому, враховуючи встановлену ст.57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно ст.59 МК України на рівні 0.97 дол. США/кг.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03 березня 2015 року між позивачем та «Genver Limited» (Кіпр) укладено контракт №388/2015 відповідно до умов якого та з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.03.2015 р. ТОВ «Парімекс» придбало у «Genver Limited» гач дистилятний, виробництва ВАТ «Ангарська Нафтохімічна компанія» (Російська Федерація) у кількості 47,354 тонн за ціною 770 доларів США за тонну (а.с.28-37, 88-90, 91).

З метою митного оформлення товару декларантом ТОВ «Бізнес Брок Транс» (а.с.15-18) 14.05.2015 р. подано до сектора митного поста Олександрія декларацію типу ІМ 40 №901030000/2015/0051125 у якій задекларував газ дистилятний у кількості 47354 кг на загальну суму 36 462,58 доларів США, код товару - НОМЕР_1 УКТ ЗЕД (а.с.93-94).

14.05.2015 р. посадовою особою Кіровоградської митниці ДФС Державної митної служби України для перевірки правильності класифікації товару, заявленої митної вартості та країни походження ТОВ «Парімекс» запропоновано надати документи для підтвердження відповідних даних (а.с.84).

Рішенням Кіровоградської митниці ДФС Державної митної служби України про визначення коду товару від 05.06.2015 року №КТ-901-0009-2015, з огляду на висновок Дніпропетровського управління з питань експертизи та досліджень №142008200-0308 від 29.05.2015 р. (а.с.25-27) визначено, що імпортований позивачем товар повинен класифікуватися за кодом НОМЕР_2 УКТ ЗЕД (а.с.40-41), у зв'язку з чим прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901030000/2015/00006 (а.с.38-39).

10 червня 2015 року декларантом ТОВ «Бізнес Брок Транс» до сектора митного поста Олександрія подано декларацію типу ІМ-40 ДТ №901030000/2015/005252 у якій задекларував газ дистилятний у кількості 47354 кг на загальну суму 36 462,58 доларів США, код товару - НОМЕР_2 УКТ ЗЕД (а.с.79-80).

Заявлена у митній декларації митна вартість узгоджується із вартістю відображеною у додатковій угоді №1 від 03.03.2015 р. до контракту №388/2015 від 03.03.2015 р. (а.с.88-90), комерційній пропозиції №136/15 від 07.04.2015 р. (а.с.101), комерційному рахунку №50/7910-1 від 05.05.2015 р. (а.с.99), платіжних дорученнях в іноземній валюті від 23.03.2015 р. та від 25.03.2015 р. (а.с.92, 100).

10 червня 2015 року посадовою особою Кіровоградської митниці ДФС Державної митної служби України запропоновано ТОВ «Парімекс» надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення без зазначення переліку таких документів (а.с.86).

11 червня 2015 року декларантом з метою підтвердження правомірності застосування першого методу визначення митної вартості подано до митного органу залізничну накладну №АЦ 166750 від 03.05.2015 р., платіжні доручення від 23.03.2015 р. та від 25.03.2015 р., рахунок про здійснення платежів третім особам №3200014749 від 15.04.2015 р., комерційний рахунок №50/7910-1 від 05.05.2015 р., зовнішньоекономічний контракт №388/2015 від 03.03.2015 р., додаток №1 від 03.03.2015 р. до контракту №388/2015, зміну №1 від 08.05.2015 р. до контракту №388/2015, експортну ВМД №10607020/150415/0000218 від 15.04.2015 р., тендерну пропозицію, експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №10/352 від 08.06.2015 р., зовнішньоекономічний контракт між третіми особами №СМ-02677/2013 від 20.12.2013 р., рахунок на передплату №50/7728-1 від 17.03.2015 р., лист №243-11/06 від 11.06.2015 р. (а.с.42-43).

11 червня 2015 року рішенням про коригування митної вартості товарів №901030000/2015/000055/1 Кіровоградською митницею ДФС визначено митну вартість товару згідно зі ст.64 Митного кодексу України за резервним методом на рівні 1,00 USD за кілограм, тобто 47 354 USD за партію (а.с.81-82).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №901030000/2015/00012 від 11.06.2015 року Кіровоградською митницею ДФС відмовлено у прийнятті митної декларації з таких причин: відповідно до ст.54 Митного кодексу України, митним органом здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару № 1. Кіровоградською митницею винесено рішення № 901030000/2015/000055/1 від 11.06.2015 року, відповідно до якого митну вартість товару № 1 визначено на підставі ст.64 Митного кодексу України. Виникає необхідність внести зміни до ВМД та сплатити митні платежі у повному обсязі (а.с.19-21).

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на положення ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

На підставі ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статі 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З огляду на п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, право органу доходів і зборів стосовно витребування від декларанта додаткових документів виникає у випадку встановлення ним обставин, які підтверджують наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, що підтверджують митну вартість товарів, а також ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи у рішенні Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №901030000/2015/000055/1 від 11.06.2015 року (графа 33) вказано, що при проведенні порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, виявлено, що заявлена митна вартість товару нижча ніж вартість товарів зі схожими характеристиками, оформлених фіскальними органами України в митному режимі «імпорт». У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: не відповідає розрахунок за товар умовам договору, відсутня інформація щодо знижки в залежності від типу вагона, що прописано в договорі, для підтвердження заявленої митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Окрім того, з огляду на наявну у митного органу інформацію щодо митної вартості імпортованих товарів встановлено, що рівень митної вартості товарів оформлених за МД №806010001/2014/014906 від 16.12.2014 р., №806010001/2015/809 від 29.01.2015 р., №806010001/2015/1227 від 10.02.2015 р. становить 1,00 долар за кілограм (а.с.82).

Відповідно до п.4.1 додаткової угоди №1 від 03.03.2015 р. до контракту №388/2015 від 03.03.2015 р. покупець проводить 100% попередню оплату за товар згідно з поформою-інвойсом продавця, банківським переказом на рахунок продавця протягом одного дня з дати виставлення проформи-інвойса. Остаточний розрахунок за фактично відвантажений товар здійснюється протягом трьох днів з дня відвантаження товару (а.с.89).

Згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті від 23.03.2015 р. та від 25.03.2015 р. придбаний позивачем товар оплачено шляхом 100% попередньої оплати (а.с.98).

При цьому розбіжності в кореспондентських рахунках зазначених у рахунку на попередню оплату №50/7728-1 від 17.03.2015 р. і комерційному рахунку №50/7910-1 від 05.05.2015 р. жодним чином не пов'язані з митною вартістю імпортованого товару та не можуть розцінюватися як розбіжності з метою витребування додаткових доказів підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що не знайшов підтвердження факт, що розрахунок за товар не відповідає умовам договору.

Зі змісту листа «Genver Limited» №1761 від 18.06.2015 р. судом встановлено, що позивачу не надавалася знижка залежно від типу вагона (вагон №50071307 з паровою сорочкою (а.с.95, 164).

Колегія суддів зазначає, що недоліки виявлені митним органом у декларації №10607020/150415/0000218 від 15.04.2015 р. (а.с.96) та рахунку фактурі №3200014749 від 15.04.2015 р. (а.с.97) стосуються господарської операції «Genver Limited» (Кіпр) та ТОВ «РН-Смазочные материалы», а тому не є документами, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість.

Таким чином, позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а тому у відповідача не було правових підстав для витребування додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

При цьому наявність в базі даних Єдиної автоматизованої системи ДМСУ інформації про те, що за МД №806010001/2014/014906 від 16.12.2014 р., №806010001/2015/809 від 29.01.2015 р., №806010001/2015/1227 від 10.02.2015 р. митна вартість товару становить 1,00 долар за кілограм, самі по собі не є підставою для відмови у визнанні митної вартості за основним методом та її визначення за додатковим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), оскільки у даному випадку на вартість імпортованого товару (гач дистилятний) безпосередньо впливають світові ціни на нафту, які протягом 2015 року знижувалися.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому вимоги позивача є законними та обгрунтованими.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 р. у справі № П/811/2375/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парімекс" до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплачених платежів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_2