Постанова № 55872222, 11.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6035/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа Одеська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015р. №282-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 грн.

Позов обґрунтовувала тим, що у неї відсутній обов'язок щодо сплати транспортного податку у 2015 році, так як зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Рішення Одеської міської ради № 6257-VI від 21.01.2015р. встановлює податок на майно в частині транспортного податку на 2015 рік незаконно та всупереч положенням п.п.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи і порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не враховано, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обмеження/заборони виносити та направляти податкові повідомлення-рішення щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб після 1 липня базового податкового року.

ОСОБА_1 надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України N71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Приписи п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування, у відповідності до п.п.267.3.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу, є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно п.267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, позивачу належить автомобіль марки LEXUS RX 350 (загальний легковий універсал-В); реєстраційний номер НОМЕР_1; об'єм двигуна 3456, рік випуску 2012, дата первинної реєстрації - 19.11.2013 р.

ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, у відповідності до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ф» від 06.07.2015р. №282-17 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015р. №282-17, виходив з того, що при його прийнятті 06.07.2015р. відповідачем порушено приписи п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, в силу яких податкове повідомлення-рішення про сплату сум податку на відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення термінів надіслання податковим органом податкового повідомлення-рішення є достатньою підставою для його скасування, оскільки хоча п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України встановлено термін, до якого податковим органом може бути надіслано повідомлення-рішення про сплату сум транспортного податку, однак Кодексом не передбачено звільнення платника податків від сплати транспортного податку, якщо такий платник підпадає під умови п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України. Підстави для несплати транспортного податку за базовий податковий період у 2015 році у ОСОБА_1 відсутні, тоді як статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо посилань ОСОБА_1 про можливість застосування контролюючим органом положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», та рішення Одеської міської ради від 21.01.2015р. №6257-VI «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, то апеляційний суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, із набранням чинності положеннями ст.267 ПК України з 01.01.2015 року, власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3000 куб. см є платниками транспортного податку.

При цьому, вказана норма є чинною, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII неконституційним визнано не було.

За державою (в особі органу законодавчої влади) визнається право вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, з метою встановлення правил сплати податків чи інших зборів (в тому числі і підстав для звільнення від їх сплати), а суд не наділений повноваженнями доповнювати діюче законодавче регулювання своїми рішеннями і встановлювати додаткові підстави для звільнення від сплати транспортного податку, з огляду на відсутність таких норм у податковому законі.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У своєму рішенні від 14 жовтня 2010 року, прийнятому в справі «Щокін проти України» (Заяви №23759/03 та №37943/06), Європейський Суд з прав людини зазначив, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» (п.50).

Введення нового виду податку - «транспортного податку» на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014р., та встановлення чітких правил його сплати, слід вважати «законним втручанням» держави у мирне володіння майном особи та узгоджується із практикою Європейський Суд з прав людини.

Пунктом 4.3 статті 4 ПК України передбачено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

При цьому, згідно п. 4.4 ст. 4 Кодексу установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ухваленим 28.12.2014р., введено в дію положення ст.267 ПК України, яка починаючи з 01.01.2015 року по новому встановлює, регулює, визначає об'єкт оподаткування, платників цього транспортного податку, розмір ставки, податковий період за який підлягає обчисленню та сплаті, його адміністрування податковим органом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зазначений транспортний податок не зважаючи на те, що він відноситься до місцевого податку, його справляння та зарахування здійснюється до місцевої ради, в той же час він не є таким, що встановлений саме місцевим органом самоврядування в особі Одеської міської ради, а є таким, що визначений та встановлений Верховною Радою України, яка має відповідні повноваження на це. Такі повноваження на встановлення податку з усіма його критеріями та елементами є виключною компетенцією цього органу. Таке регулювання суспільних відносин між відповідними суб'єктами органів влади в сфері податків та зборів, час їх застосування має різне правове навантаження та сферу правового впливу на такі відносини.

До спірних правовідносин не може бути застосовано положення п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, оскільки до 31.12.2014р. відповідний транспортний податок на справлявся.

Колегія суддів зазначає, що питання застосування п.12.3, п.12.5 ст.12 ПК України щодо прийняття рішення про встановлення місцевого податку, його офіційного оприлюднення відповідним органом місцевого самоврядування, набрання чинності такого рішення, який є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками, не має правового впливу на транспортний податок, з огляду на різне правове навантаження та регулювання суспільних інтересів в сфері податкового законодавства, в тому числі за органом, який встановлює податок, часу введення в дію такого податку та його застосування.

На підставі викладеного, колегія суддів доходів висновку про помилковість доводів позивача, що транспортний податок, який установлено 21.01.2015р. рішенням Одеської міської ради, підлягає нарахуванню не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Доводи позивача, що вона вже сплачувала відповідний податок при першій реєстрації транспортного засобу, оскільки нею було сплачено збір за першу реєстрацію транспортного засобу, колегія суддів не бере до уваги, оскільки статтею 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу, а у пункті 6.2 визначено, що збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій, а отже податок та збір не є тотожними поняттями та не пов'язані між собою.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, як таку, що прийнята порушенням норм матеріального права, і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа Одеська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №282-17 від 06 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.