Ухвала суду № 55870020, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/17920/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Бившева Л.І. Маринчак Н.Є.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р.

у справі № 813/6515/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Червоноградська автобаза»

до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Червоноградська автобаза» (далі - позивач, ВАТ «Червоноградська автобаза») звернулось до суду з позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Сокальська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ від 27 червня 2013 року № 0000522200, від 27 червня 2013 року № 0000542200, від 27 червня 2013 року № 0001421710. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ від 27 червня 2013 року № 0000532200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149772,24 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37443,13 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Сокальська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. скасувати в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Червоноградська автобаза», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Сокальському районі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Червоноградська автобаза» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2013 р., про що складено акт № 332/2200/00179269 від 13.06.2013 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: пп. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п. 5.6 ст.5, п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», п.14.1.11 «а» ст. 14, п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, абз.1 п. 138.2, 138.4 ст. 138, абз. 1 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 106 122,00 грн.; п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст. 189, п.198.2, абз.1 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 ПК України? в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 176 082,66 грн.; пп. 168.1.2., 168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПК України в частині не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб станом на 31.03.2013 р. в сумі 2 341 996,63 грн. та несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 319 179,17 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.06.2013 р.: № 0000522200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 132 653,00 грн. (106 122 грн. - основний платіж, 26 531 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0000532200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 216 433,66 грн. (176 082,66 грн. - основний платіж, 40 351 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0000542200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 765 454 грн.; № 0001421710, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 2508478,21 грн. (2341996,63 грн. - основний платіж, 166481,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з часткової обґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 332/2200/00179269 від 13.06.2013 р.

Суд касаційної інстанції не може повністю погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Львівської області від 26 березня 2013 року у справі № 6/152-5/176 (7/45-7/45) припинено процедуру санації, визнано ВАТ «Червоноградська автобаза» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до приписів статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм матеріального права, слід зазначити, що з дня прийняття постанови господарським судом Львівської області від 26 березня 2013 року, якою ВАТ «Червоноградська автобаза» визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, підприємницька діяльність банкрута припиняється, а строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що судам попередніх інстанцій, для правильного вирішення справи, необхідно взяти до уваги те, що у податкового органу відсутні правові підстави для визначення грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій після прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Л.І. Бившева

Н.Є. Маринчак