Постанова № 55868048, 16.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2016 р. № 820/2915/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області третя особа: начальник ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ МВС України в Харківській області, ГУ МВС), третя особа - начальник ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_5 (далі по тексту третя особа, начальник ГУ МВС), в якому просить суд зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області скласти акт за формою "Н-1" за фактом нещасного випадку, який трапився 11.10.2008 року з ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків на службі в БМОН "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати ОСОБА_1 складений акт за формою "Н-5" згідно його заяви від 23.01.2015 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.10.2008 року під час виконання службових обовязків на посаді інженера спеціальної техніки БМОП "Беркут" ГУМВС України в Харківській області ним було отримано травму голови. 23.01.2015 року позивач звернувся до начальника ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_5 з заявою про складання та надання актів за формою "Н-5" та "Н-1", які необхідні для проходження МСЄК та отримання відповідної групи інвалідності у зв'язку з отриманою травмою голови при проходженні служби в ГУ МВС України в Харківській області та отриманням матеріальної компенсації у зв'язку з втратою певних відсотків працездатності. 23.02.2015 року за №7/П-40 позивачем отримано відповідь про відмову у складанні акту за формою "Н-1" з посиланням на ту обставину, що відповідно до вимог п. 3.11 Наказу МВС України від 27.12.2002 року №1346 "Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи ВМС України", нещасний випадок кваліфікується таким, що, не повязаний з виконанням службових обов'язків, якщо він стався в наслідок порушень постраждалим службової (трудової) дисципліни. Позивач вважає, що складання акту за формами "Н-1" та "Н-5" передбачений Наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346 "Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи ВМС України". Разом з тим, станом на момент звернення позивача з позовом до суду акти, в порядку передбаченому чинним законодавством, відповідачем не складені. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких вказав, що приписами п.п. 3.11. Наказу МВС України від 27.12.2002 року №1346 передбачено підстави для складання актів за формою Н-1, Н-5 за фактом отримання тілесних ушкоджень. Так, згідно приписів вказаного підпункту Комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався унаслідок порушення потерпілим службової (трудового) дисципліни. Зазначає, що проведеним службовим розслідуванням встановлені факти порушення службової дисципліни з боку позивача та ОСОБА_6, за скоєння яких обидва були притягнуті до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани кожному. Сувора догана позивачу була оголошена наказом БМОП Беркут від 04.11.2008 № 330. В подальшому, зазначений наказ позивачем не оскаржувався. Матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем та наказ про його покарання відповідно до даних журналу обліку закінчених діловодством справ (акти про знищення від 02.03.2012 № 112/435 та від 14.11.2013 № 112/2387) були знищені. Відповідно до вимог чинного законодавство розслідування нещасних випадків здійснюється безпосередньо комісією підрозділу в якому стався такий нещасний випадок, проте, на даний час підрозділу БМОП Беркут ГУМВС України в Харківській області, у якому проходив службу позивач не існує, а у підрозділі БМГБОП ГУМВС України в Харківській області позивач службу не проходив, а тому створити комісію з розслідування нещасного випадку за участі колишнього співробітника БМОП Беркут неможливо.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з підстав та мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не зявилась, про причину неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі не надала.

Суд вважає за можливе слухати справу за відсутності третьої особи.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги повністю задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді підмінного інспектора чергового у підрозділі БМОП Беркут.

23.01.2015 року позивач звернувся до начальника ОСОБА_4 управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області ОСОБА_5 із заявою про складання та надання актів з формою "Н-5" та "Н-1", які необхідні для проходження МСЕК та отримання відповідної групи інвалідності, у зв'язку з отриманою 11.10.2008 року травмою голови при проходженні служби та отриманні компенсації у звязку з втратою працездатності (а.с. 6).

ОСОБА_4 управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №7/п-40 від 23.02.15 р. ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для складання акту за формою Н-1 (а.с.7), оскільки згідно постанови прокуратури Харківської області про закриття кримінальної справи від 08.08.2014 року, факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не підтвердився.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Прошутя І.Д. від 05.05.2015 року у справі №644/3771/15-к постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_7 від 08.08.2014 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2012 за №420122200300000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, скасовано та зобов'язано його відновити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні і провести досудове розслідування.

З наданих представником позивача пояснень, даних, зазначених у постанові про закриття кримінального провадження від 08.08.2014 року (а.с. 8) та свідоцтва про хворобу №1007 від 26.10.2011 року (а.с. 53-54) вбачається, що 11.10.2008 року ОСОБА_1 працював на посаді інженера спеціальної техніки БМОП «Беркут» ГУ МВС України в Харківській області. Приблизно о 14.00 11.10.2008 року ОСОБА_1 перебував у приміщенні чергової частини батальйону, в цей час до приміщення увійшов ОСОБА_8, який через відмову у наданні позивачем ключів від автомобілю «Шкода», наніс останньому руками і ногами тілесні ушкодження.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі Порядок №1346) (станом на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює питання щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі МВС України.

Відповідно до п.2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно п.2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до п.3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3) (п. 3.4. Порядку)

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. (п. 3.5. Порядку)

При травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник. (п. 3.7. Порядку)

Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 (НТ) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію. (п. 3.8. Порядку)

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1 (НТ), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. (п. 3.12. Порядку)

Нещасні випадки (у тому числі поранення), про які складаються акти за формою Н-1 (НТ), реєструються у підрозділі в журналі за встановленою формою (додаток 5). (п. 3.13. Порядку)

Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. (п. 3.14. Порядку)

Затверджені акти Н-1 (НТ) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5 не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються: - керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5, Н-1 (НТ) та всіма іншими матеріалами розслідування; - керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5, Н-1 (НТ) і копіями всіх матеріалів розслідування; - органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5, Н-1 (НТ); - до особової справи потерпілого акт Н-1 (Н). (п. 3.15. Порядку)

Акти розслідування нещасного випадку та акти за формою Н-1 (НТ) разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню в підрозділі протягом 45 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх зазначених у ньому заходів, але не менше ніж п'ять років (в особовій справі - згідно з установленим порядком). (п. 3.16. Порядку)

У разі ліквідації підрозділу акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 та акти за формою Н-1 (НТ) підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а в разі його відсутності - до відповідного архіву. (п. 3.17. Порядку)

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого керівник підрозділу, де взято на облік нещасний випадок (у тому числі поранення), складає повідомлення про наслідки нещасного випадку (у тому числі поранення) (додаток 6) і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1. Повідомлення про наслідки нещасного випадку (у тому числі поранення) обов'язково долучається до акта за формою Н-1* і підлягає зберіганню разом з ним відповідно до вимог цього Порядку. (п. 3.18. Порядку)

Нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1 (НТ) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством. (п. 3.19. Порядку)

Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1 (НТ) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. (п. 3.20. Порядку)

Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1 (НТ).

Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався з працівником, який тимчасово був переведений до іншого підрозділу або який виконував роботу за сумісництвом, розслідується і береться на облік підрозділом, куди цього працівника було переведено або в якому він працював за сумісництвом. (п. 3.21. Порядку)

З аналізу вказаних норм закону вбачається, що при виявлені нещасних випадків, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, після проведення та за результатами розслідування складаються акти за формою "Н-1 (НТ) " та "Н-5".

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що акти за формами "Н-1" та "Н-5" не складалися, оскільки проведеним службовим розслідуванням встановлені факти порушення службової дисципліни з боку позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_6, за скоєння яких обидва були притягнуті до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворих доган кожному.

Проте суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача з наступних підстав.

Пунктом 2.4 Порядку №1346 передбачено, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (додаток 2).

Згідно п. 3.11. Порядку комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема, унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Судом встановлено, що згідно послужного списку наказом БМОП Беркут від 04.11.2008 №330 ОСОБА_1 оголошено сувору догану з формулюванням - за порушення службової дисципліни що виразилась в не тактовній поведінці та нехтуванні вимог Дисциплінарного статуту, Етичного кодексу працівників органів внутрішніх справ та Директиви МВС України 28.04.04 №08.

Із зазначеного не можливо встановити, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за фактом події, що сталася 11.10.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, інших доказів з цього приводу відповідачем до суду не подано.

Згідно листа командира батальйону капітана міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Харківській області від 17.04.2015 року №112/680 матеріали службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем та наказ про його покарання відповідно до даних журналу обліку закінчених діловодством справ ( акти про знищення від 02.03.2012 № 112/435 та від 14.11.2013 № 112/2387) були знищені.

Матеріали особової справи ОСОБА_1 відповідачем до суду не подані.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведених приписів відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо доказів правомірності своєї бездіяльності щодо не складання актів за формою "Н-1" та "Н-5", так само як і не доведено відповідачем факту правомірності не створення комісії за фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень та про наявність або відсутність підстав для складання акта форми НТ.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не виконано вимоги Наказу МВС України від 27.12.2002 року №1346 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи ВМС України", а саме не складено акти за формою "Н-1" про нещасний випадок та "Н-5" розслідування нещасного випадку.

Щодо посилань представника відповідача на п. 3.7. положення, згідно якого при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу, де працює потерпілий працівник, а оскільки підрозділу БМОП "Беркут" ГУМВС України в Харківській області, у якому проходив службу позивач не існує, а у підрозділі БМГБОП ГУМВС України в Харківській області позивач службу не проходив, створити комісію з розслідування нещасного випадку за участі колишнього співробітника БМОП "Беркут" не надається можливим, суд зазначає.

Враховуючи фактичну ліквідацію батальйону міліції особливого призначення "Беркут", який був безпосередньо підпорядкований ОСОБА_4 управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, суд дійшов висновку, що саме на керівництво ГУМВС України в Харківській області покладається обовязок організації щодо складання актів за формою "Н-1" та "Н-5" за фактом нещасного випадку, що трапився в період проходження служби з ОСОБА_1 11.10.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5, ідентифікаційний код 08592313) скласти акт за формою "Н-1" за фактом нещасного випадку, який трапився 11.10.2008 року з ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків на службі в БМОН "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5, ідентифікаційний код 08592313) скласти та видати ОСОБА_1 акт за формою "Н-5" на підставі заяви від 23.01.2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.