Ухвала суду № 55867939, 16.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2016 року № 810/509/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів", в якому просить стягнути заборгованість щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 13537,36 грн.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Положеннями частини третьої статті 106 КАС встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини другої статті 87 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень).

За приписами частини першої та другої статті 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд стягнути заборгованість щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 13537,36 грн. Таким чином, позовна заява має майновий характер.

Однак, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору. Проте, із змісту позовної заяви випливає, що позивач фактично ставить питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору посилаючись на майновий стан.

Щодо вищевказаного, суд зазначає наступне.

Відповідно статті 88 КАС, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, 22.05.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII, що набрав чинності з 01.09.2015, яким, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи виключено з переліку осіб, які мають пільги щодо звільнення від сплати судового збору.

Однак, відповідно до частини другої прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищевказані норми не передбачають обов'язку суду відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, чи звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання, прийняття відповідного рішення є правом суду.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в ухвалі від 27.10.2015 (номер в ЄДРСР - 52867921).

Ураховуючи вищевказане, суд вважає, що зазначені позивачем обставини не є поважними причинами для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до вимог частини першої статті 108 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вищезазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 108 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення вказаних недоліків.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у строк до 16.03.2016, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м.Київ, код банку отримувача (МФО) - 821018, рахунок отримувача - 31213206784001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 Символ звітності "206", призначення платежу - *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ), судовий збір, за позовом Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Київський окружний адміністративний суд) з позовом майнового характеру в розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI, разом з документом, виданого ГУ ДКСУ у Київській області, що підтверджує зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 16 березня 2016 року.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Басай О.В.