Ухвала суду № 55867455, 17.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року справа №805/153/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Геращенка І.В., Чебанова О.О., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року про забезпечення позову у справі № 805/153/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу.

Разом із адміністративним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія» подано до суду першої інстанції клопотання про забезпечення адміністративного позову про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу, в якому просив зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України № 446 від 25.12.2015 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія»; заборонити Державній службі геології та надр України та всім її структурним підрозділам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо анулювання (припинення) спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія».

В обґрунтування заявленого клопотання товариство зазначило, що однією з вимог позивача, що входить до предмету позову, є скасування наказу відповідача № 446 від 25.12.2015 року, який, на думку позивача, винесений на підставі припису та акту, які також прийняті з порушенням законодавства. В той же час, відповідно до п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», однією з підстав припинення (анулювання дозволу) є невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк. У спірному наказі відповідачем було встановлено тридцяти денний строк для усунення недоліків. Апелянт зазначає, що існує велика ймовірність того, що після 25.01.2016 року відповідач буде вживати заходи, спрямовані на припинення спеціального дозволу позивача.

Апелянт зазначив, що в разі невжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказу № 446 від 25.12.2015 року та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо припинення (анулювання дозволу), у подальшому у разі анулювання відповідачем дозволу, треба бути докласти значних додаткових зусиль для поновлення прав та законних інтересів позивача у вигляді оскарження нових рішень та документів відповідача щодо припинення чи анулювання дозволу та інших.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі № 805/153/16-а клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія» про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Зупинено дію наказу № 446 від 25.12.2015 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія».

Заборонено Державній службі геології та надр України та всім її структурним підрозділам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо анулювання (припинення) спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія».

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду про забезпечення адміністративного позову. В обґрунтування зазначеної апеляційної скарги апелянт послався на ст. ст. 6, 117 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, не зазначено жодних мотивів, які б будь-яким чином пояснювали: яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може заподіяти шкоди правам, свободам та інтересам позивача і яким саме правам, свободам чи інтересам позивача існує очевидна небезпека заподіяння шкоди; не мотивовано також необхідність докладання значних зусиль та витрат позивача для відновлення його прав, свобод та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч. 4 тієї ж статті адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України» (надалі Постанова № 2), під час розгляду адміністративних справ, точне і неухильне додержання адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України є неодмінною умовою виконання завдань щодо забезпечення правильного, справедливого і своєчасного вирішення спорів з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб і прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 17 Постанови № 2 зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просив зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України № 446 від 25.12.2015 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року та заборонити Державній службі геології та надр України та всім її структурним підрозділам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо анулювання (припинення) спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія».

В обгрунтування зазначеного клопотання позивач зазначав, що він є власником спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року щодо геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу Нижньортищівської площі (Харківська область) терміном дії 20 років.

В період з 01.09.2015 року по 18.09.2015 року співробітником Департаменту державного геологічного контролю (Східний межрегіональний відділ) Державної служби геології та надр України проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, за результатами якої складено акт перевірки № 25/4073.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 25/4073, відповідачем виявлено наступні порушення:

допущено технічну помилку в спеціальному дозволі: площа, надана спеціальним дозволом № 4073 від 21 грудня 2011 року, за координатами в ньому наведеними, у північно-східній частині (точки №№ 5, 4, 3) співпадає з площею Коробочкинського ГКР в його західній частині (точки №№ 10, 1, 2, 3), спеціальний дозвіл на який від 20 червня 2001 року № 2492 належить ПАТ «Укргазвидобування»;

затримується за термінами (ІІ квартал 2014 року - ІІІ квартал 2016 року) проектування, погодження та будівництва 2-х пошукових свердловин (а.с. 23-42).

За результатами планової перевірки відповідачем видано Припис від 24.09.2015 року № 25/4703.

25.12.2015 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 446, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4073 від 21.12.2011 року. Зазначеним наказом відповідач зобов`язав позивача усунути у 30-денний термін порушення діючого законодавства, встановлені актом та приписом (а.с. 45-51).

Позивач в клопотанні про забезпечення позову вказує на те, що в разі невжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії наказу № 446 від 25.12.2015 року та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо припинення (анулювання дозволу), у подальшому в разі анулювання відповідачем дозволу, виникне необхідність докладання значних зусиль для поновлення прав та законних інтересів позивача у вигляді оскарження нових рішень та документів відповідача щодо припинення чи анулювання дозволу.

Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом задоволення клопотання позивача спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; невжиття цих заходів може ускладнити виконання рішення суду в наступному в разі задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення клопотання про забезпечення позову та зазначає, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суд не може залишити поза увагою той факт, що помилку у спеціальному дозволі при його видачі, яка була виявлена в ході перевірки у листопаді 2015 року, допустив сам дозвільний орган відповідач у справі.

Окрім того, суд враховує і ту обставину, що позивач одразу після проведення перевірки вжив заходів для позасудового вирішення спору шляхом направлення до Державної служби геології та надр України 23 листопада 2015 року за вих. № 87-11/2015 заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами з відповідним пакетом документів, яка до теперішнього часу не розглянути відповідачем.

Таке нехтування своїми безпосередніми обовязками, передбаченими п. 14 ст. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, свідчить саме про можливість негативних наслідків для позивача в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу № 446 від 25.12.2015 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року та заборони Державній службі геології та надр України та всім її структурним підрозділам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо анулювання (припинення) спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами № 4073 від 21.12.2011 року є цілком правомірним.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді питання про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято ухвалу з додержанням норм процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 117, 118, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, ч.2 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі № 805/153/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна газова компанія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 17 лютого 2016 року.

Судді Г.М. Міронова

ОСОБА_3

ОСОБА_4