Рішення № 5586617, 04.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/14704.06.09 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради

До Приватного підприємця ОСОБА_1

Треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: 1) Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва (далі третя особа-1)

2) Соломянська районна у м. Києві державна адміністрація (далі третя особа-2)

Про стягнення 7995,59 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Мойсик М.В. представник за довіреністю № 98/57 від 12.01.09.

Від відповідача не зявився

Від третьої особи-1 не зявився

Від третьої особи-2 не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради до Приватного підприємця ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва та Соломянська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення з відповідача на користь позивача 7995 грн. 59 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.09. порушено провадження у справі № 30/147, розгляд справи було призначено на 14.04.09. о 11-40.

Представники відповідача та третьої особи-2 в судове засідання 14.04.09. не зявились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/147 від 06.03.09. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 14.04.09. представником третьої особи-1 надано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва позов підтримує та просить суд його задовольнити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.09. розгляд справи було відкладено на 12.05.09. о 15-50.

Судове засідання призначене на 12.05.09. не відбулося по технічним причинам.

Відповідно до повідомлення суду від 12.05.09. сторін було письмово повідомлено, про те, що розгляд справи відбудеться 26.05.09. о 09-10.

В призначене судове засідання 26.05.09. представники сторін не з»явились з невідомих причин, заяв, клопотань не подали та не надіслали, поважних причин неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 14.04.09. у справі № 30/147 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.09. розгляд справи № 30/147 відкладено на 04.06.09. о 09-30.

В судовому засіданні 04.06.09. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 04.06.09. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.07. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір № 3508 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі розпорядження Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації № 512 від 21.03.07. передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 10/22.

Згідно п. 2.1. Договору, обєктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 97,1 кв. м.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. Договору, строк дії договору встановлений сторонами з 21.03.07. до 21.02.08.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за користування обєктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та прядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Соломянської районної у м. Києві ради від 20.12.06. № 101 або за результатами конкурсу на право оренди обєкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладення Договору встановлюється у розмірі 15 % від вартості майна і становить 997,65 грн.

Згідно п. 3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що Орендар крім орендної плати компенсує Орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 3.8. Договору встановлено, що Орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1, 3.7.) та інші платежі (п.п. 3.5., 3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Орендар зобовязаний вносити орендні та інші платежі передбачені Договором своєчасно і в повному обсязі.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо внесення орендної плати у період з 01.04.08. по 22.08.08., в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 6067,18 грн., а також видатків по платі за землю в сумі 846,59 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 6067,18 грн. та плати за землю в розмірі 846,59 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1., 3.6. Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні Договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобовязання щодо оплати орендних платежів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір якої, за розрахунками суду становить 553,67 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 553,67 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми пені в розмірі 528,15 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що розрахунок суми пені здійснений позивачем з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 6067 (шість тисяч шістдесят сім) грн. 18 коп. - боргу по орендній платі, 846 (вісімсот сорок шість) грн. 59 коп. - плати за землю, 553 (пятсот пятдесят три) грн. 67 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 30.06.09.