Рішення № 5586461, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/18125.06.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс» до Приватного підприємства «Комбі-Буд»

Треті особи: Рахункова палата України та Комунальне підприємство

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на обєкти нерухомого майна»

про визнання неправомірних дій та визнання права власності

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Михайлов Ю.О.

Від відповідача не зявився

Від 3-ї особи Полякова Ю.Г.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду м. Києва передано спір за позовом ТОВ “Продагросервіс” до ПП “Комбі-буд”, за участю третіх осіб Рахункової палати України та КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” про визнання неправомірних дій та визнання права власності. Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати дії приватного підприємства "Комбі-Буд", щодо збільшення авансового платежу за договором будівельного підряду №5 від 04 листопада 2008 року та щодо притримання об'єкту будівництва неправомірними та визнати за позивачем право власності на об'єкт незавершеного небудівництва торгівельно-розважального центру по вул. В. Гетьмана 8/26 в Соломянському районі м. Києва за товариством з обмеженою відповідальністю "Продагросервіс" з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Представник третьої особи Рахункової палати України в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача.

Третя особа - Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” повноважних представників в судове засідання не направила, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надала, позовні вимоги по суті не заперечила.

Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

При розгляді матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та третьою особою Рахунковою палатою України 3 листопада 2007 року було укладено інвестиційний договір №199, в рамках якого позивач зобовязувався інвестувати грошові кошти в окремий нежитловий будинок, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,46 га за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 8/26 у Соломянському районі м. Києва та належить Рахунковій палаті України на праві оперативного управління. В процесі виконання інвестиційного договору передбачалось, що позивач набуде право власності на новозбудоване майно.

З метою реалізації вищезазначеного інвестиційного договору 04.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №5 будівельного підряду, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався виконати будівельні роботи об'єкту торгівельно-розважального центру по вул. В. Гетьмана 8/26 в Соломенському районі м. Києва (п. 1.1, 1,2 договору), а Позивач в свою чергу зобов'язувався передати відповідачу проектну документацію (п. 3.3.1 договору), сплатити позивачу ціну робіт (будівництва) у порядку та на умовах, визначених договором підряду (п.3.3.1 договору) та щомісячно перераховувати Відповідачу аванс у розмірі 100,0 тис. грн. до 10-го числа поточного місяця.

Відповідач повідомив (лист №11 від 12.05.2009) позивача, що ним було здійснено з 01.01.2009 збільшення розміру щомісячного авансового до 175 тис. грн. в місяць та просить позивача на протязі семи днів сплати заборгованість по авансовому платежу за період з 01.01.2009 по 31.05.2009 у розмірі 375 тис. грн. Окрім того, повідомляє, що відповідно до ст. 594 Цивільного кодексу України ним здійснено притримання обєкту будівництва - Торгово-розважального центру по вул. В.Гетьмана 8/26 в Соломянському районі м. Києва та у разі не погашення заборгованості залишаємо за собою право набути право власності на частину вищезазначеного об'єкту пропорційно Вашої заборгованості.

Зазначені обставини змусили позивача звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до п. 2. ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до п. 7.4 договору №5 від 04.11.2008 будівельного підряду зміни в даний договір можуть бути внесені лише за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору.

Відповідно до п. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем в порушення вимог п. 7.4 договору №5 від 04.11.2008 будівельного підряду та п. 1. ст. 652 Цивільного кодексу України не було отримано згоди Позивача, щодо внесення змін до договору будівельного підряду, а саме щодо збільшення розміру щомісячного авансового платежу, між сторонами будь-яких додаткових угод, щодо збільшення авансового платежу не укладалось, а відтак дії Відповідача є неправомірними, а права позивача підлягають судовому захисту.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачає, що рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва може бути підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Метою використання позову про визнання права власності є насам перед усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого зверненні не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

Визнання права власності спрямоване на усунення перешкод у здійсненні власником свого права та виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Господарським судом на підставі наданих письмових доказів було встановлено, що будівництво об'єкту торгівельно-розважального центру по вул. В. Гетьмана 8/26 в Соломенському районі м. Києва позивачем здійснюється на земельній ділянці, яка надана йому в користування на підставі рішення Київської міської ради від 28.05.2009 року № 557/1613. Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до умов інвестиційного договору №199 від 23.11.2007 року третя особа Рахункова палата України з метою виконання даного договору зобовязувалась добровільно відмовитись на користь позивача від права користування земельною ділянкою, шляхом направлення відповідної заяви до власника земельної ділянки (п. 2.4.3 договору). Статтею 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється у т.ч. у разі добровільної відмови землекористувача за його заявою до власника земельної ділянки.

Господарський суд виходячи з аналізу рішення Київської міської ради від 28.05.2009 року № 557/1613 та інвестиційного договору №199 від 23.11.2007 року приходить до висновку, що в позивача виникло право користування земельною ділянкою на якій здійснюється будівництво.

Будівництво даного обєкту здійснюється відповідачем на підставі договору будівельного підряду №5 від 04.08.2008 року., при цьому замовником будівництва відповідно до умов даного договору виступає позивач. Відповідно до вимог ст. 876 Цивільного кодексу України власником обєкта будівництва є замовник.

Позивачем на виконання закону України "Про планування і забудову територій" та на підставі проектної документації було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №0840-Сл/С від 17.10.2008 року.

Відповідно до довідки Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” стадія готовності обєкта будівництва становить 44 відсотки.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва торгівельно-розважального центру по вул. В. Гетьмана 8/26 в Соломянському районі м. Києва є обґрунтованими та підлягають судовому захисту.

Відповідно до п. 1. ст. 594 Цивільного Кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Відповідачем не було доведено те, що він правомірно володіє обєктом будівництва торгівельно-розважальним центром по вул. В. Гетьмана 8/26 в Соломянському районі м. Києва, а також не було доведено факту невиконання зобовязань з боку позивача. Отже, за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо при тримання даного обєкту є неправомірними.

Таким чином, все наведене вище свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Приватного Підприємства “Комбі-буд” (04051, м. Київ, вул. Оранжерейна 5 код ЄДРПОУ 30309029), щодо збільшення авансового платежу за договором будівельного підряду №5 від 04.11.2008 неправомірними.

3. Визнати дії Приватного Підприємства “Комбі-буд” (04051, м. Київ, вул. Оранжерейна 5 код ЄДРПОУ 30309029), щодо притримання об'єкту будівництва торгівельно-розважального центру по вул. В.Гетьмана 8/26 в Соломянському районі м. Києва неправомірними.

4.Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Продагросервіс” (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Київська, 316, код ЕДРПОУ 22888316) на об'єкт незавершеного будівництва торгівельно-розважального центру по вул. В.Гетьмана 8/26 в Соломянському районі м. Києва, який має ступінь готовності 44 відсотки.

5. Стягнути з Приватного Підприємства “Комбі-буд” (04051, м. Київ, вул. Оранжерейна 5 код ЄДРПОУ 30309029 р\р 260041912 а АКБ “Легбанк” в м. Києві, МФО 300056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Продагросервіс” (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Київська, 316, код ЕДРПОУ 22888316, р\р 26009104774101, в КБ “Експобанк” м. Києва, МФО 322294) 85 (вісімдесят пять) грн. - витрат по сплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева