Рішення № 5586506, 28.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.09 Справа№ 31/55

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Закритого акціонерного товариства „Бавовнопрядильна фабрика”, м. Львів

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про:усунення перешкод в користуванні майном та стягнення заборгованості по орендній платі, неустойки

Суддя: Артимович В.М. Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Ткачук І.Р. представник;

від відповідача:ОСОБА_1 підприємець. Представнику позивача та відповідачу розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Закритого акціонерного товариства „Бавовнопрядильна фабрика", м. Львів, надалі позивач, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів, надалі відповідач, про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселенні відповідача з орендованого приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі та витратах по відшкодуванню комунальних послуг, електроенергії в загальній сумі 2039,90 грн. та неустойки в розмірі 1200,00 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 07.05.2009 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Сторонами в порядку ст. 69 ГПК України подавалось клопотання про продовження строку вирішення спору.

В судове засідання 26.05.2009 р. прибув відповідач та представники позивача, які підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач позовні вимоги повністю заперечив, вказавши на фактичному поверненні орендованого майна. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.05.2009р., в якому представник позивача та відповідач навели аналогічні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 28.05.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 02.06.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 02.04.2008 р. укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 37, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 30 кв. м., з метою облаштування складських приміщень.

Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди складає одинадцять місяців з моменту прийняття об'єкта оренди за актом прийому передачі. Акт здачі приймання об'єкта оренди було підписано 02.04.2008 р., тобто, термін дії договору закінчився 02.03.2009 р.

Згідно п. 8.1 договору протягом трьох днів з дня закінчення договору відповідач зобовязаний повернути об'єкт оренди позивачу шляхом складання акту прийому-передачі.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що обов'язок по складанню актів прийому-передачі об'єкта, що орендується покладається на сторону, яка передає об'єкт, що орендується іншій стороні за цим договором. Відповідно до п. 8.5 договору у разі припинення договору оренди орендар зобов'язується повернути орендодавцеві орендоване майно у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до пп. 8.1 - 8.5 умов договору після закінчення терміну дії договору орендар зобовязаний звільнити об'єкт оренди та не передав його по акту приймання-передачі орендодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом № 770 від 25.03.2009р., з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі.

Відповідно до ч. 1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 5.2 договору орендна плата сплачуться в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця. Пунктом 7.1 договору визначено, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі та нести витрати з експлуатації об'єкта оренди (за комунальні послуги, за спожиту воду, електроенергію).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виставлялись відповідачеві рахунки фактури по сплаті орендної плати та відшкодуванню послуг по спожитій електроенергії та комунальних послугах.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідач всупереч вищевказаним законодавчим актам та умовам договору оренди взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, орендоване приміщення не звільнив, по акту передачі-прийому не передав позивачеві, заборгованості по орендній платі і комунальних послугах не погасив.

Згідно розрахунку заборгованості з орендної плати по договору оренди вбачається, що відповідач не сплачував орендної плати у відповідності до взятих на себе зобов'язань та вимог закону. Станом на 06.04.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі та комунальних послугах, спожитій електроенергії складає 2039,90 грн.

Правові основи господарської діяльності субєктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

У відповідності до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Термін договору закінчився 02.03.2009 р. і відповідач зобовязаний був звільнити орендоване приміщення і передати його по акту прийому передачі позивачу в строк до 06.03.2009 р.

Отже, станом на 06.04.2009 року термін прострочення повернення майна складає один місяць. Виходячи з вищевикладеного підставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь неустойки у розмірі подвійної орендної плати, що відповідно складає 1200,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивачем помилково не сплачено державне мито в сумі 85,00 грн. за немайнові вимоги, заявлені у позові, у звязку з чим вказане державне мито слід стягнути із позивача в дохід державного бюджету. Виходячи з того, що спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Закритого акціонерного товариства „Бавовнопрядильна фабрика", м. Львів, задоволити повністю.

2. Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (79010, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні приміщенням у АДРЕСА_2, площею 30 кв. м., виселити фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (79010, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з орендованого приміщення у АДРЕСА_2, площею 30 кв.м.

3. Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79010, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Бавовнопрядильна фабрика” (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188; код ЄДРПОУ 00306584) заборгованість в сумі 2039,90 грн., неустойку в розмірі 12000,00 грн., державне мито в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Бавовнопрядильна фабрика" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 188; код ЄДРПОУ 00306584) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 85,00 грн.

5. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.