Ухвала суду № 55864023, 11.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 678/139/15-ц

Провадження № 22-ц/792/185/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів Купельського А.В., Фанди В.П.,

секретар Лапко Ю.В., Шевчук Ю.Г.

за участю: апелянта ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановила:

В травні 2015 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 05.03.2007 року в розмірі 20910 грн. 28коп..

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору №б/н від 05.03.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач порушив умови договору, а тому станом на 31.03.2015 року виникла заборгованість в сумі 20910 грн. 28 коп., з них: заборгованість за кредитом 14382 грн.25 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 4656 грн. 11 коп., заборгованість за пенею та комісію 400 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 971 грн. 92 коп..

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) заборгованість за _________________

Головуючий в першій інстанції ОСОБА_4

Доповідач Спірідонова Т.В. Категорія: 27

кредитним договором №б/н від 05 березня 2007 року в сумі 20910 грн.28 коп., з них: заборгованість за кредитом 14382 грн.25 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 4656 грн.11 коп., заборгованість за пенею та комісією 400грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 971 грн.92 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом не враховано те, що він як відповідач по справі вказаними коштами не користувався. 05.03.2007 року він отримав кредитну картку із встановленим лімітом 250грн., а не кредит у розмірі 15000грн., про що вказує позивач. Договору про отримання кредиту в сумі 15000грн. апелянт з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не укладав і зобовязання щодо повернення кредиту у сумі 15000грн. на себе не брав. Строк дії кредитної картки, отриманої ним у 2007 року, становив 3-4 роки, а доказів отримання ним нової кредитної картки позивачем не надано.

Апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ОСОБА_2 зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконує умови кредитного договору, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК.

Судом правильно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 05 березня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк, правонаступником якого є ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, і ОСОБА_1 був укладений договір шляхом підписання заяви, де вказано, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг. На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 250грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, розмір комісії за кредитне обслуговування - 1% від суми заборгованості, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

05 березня 2007 року Банком відкрито рахунок, номер кредитної картки 5457082953405748.

17.04.2012 року ОСОБА_1 підписав анкету заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Пунктами 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

В подальшому ПАТ КБ ПРИВАТБАНК неодноразово було збільшено відповідачу кредитний ліміт, а з 20.04.2013 року кредитний ліміт збільшено до 15000грн (а.с.90).

Разом з тим, ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» за договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 видані кредитні карти: №26258607303524 - термін дії до 28 лютого 2009 року, кредитна

картка №5457082953405748 видана 07.05.2009 року з терміном дії до 31 травня 2015 року, що підтверджується довідками від 11.11.2015 року, 02.02.2016 року (а.с.95,137).

Із виписки по особовому рахунку по кредитній картці №5457082953405748 від 18 лютого 2015 року вбачається, що 16 червня 2014 року ОСОБА_1 через банкомат по вул. 50 річчя Жовтня, 1 в смт. Летичеві Хмельницької області було здійснено переведення на карту коштів чотирма рівними платежами по 3709грн.68коп. - на загальну суму 14838грн.72коп (а.с.91).

Відповідач у судовому засіданні визнав, що вказані переведення коштів з кредитної картки №5457082953405748 ним були зроблені особисто.

Тому, посилання апелянта на те, що строк дії кредитної картки №5457082953405748 закінчився на момент перерахування ним коштів не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобовязання відповідно до кредитного договору відповідач належним чином не виконував: не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом.

У звязку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань заборгованість по кредиту станом на 31 березня 2015 року становить 20910 грн. 28 коп., а саме: заборгованість за кредитом 14382 грн.25 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 4656 грн. 11 коп., заборгованість по комісії - 400грн., штраф 1471 грн.92 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав грошового зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит, проценти, комісію та штрафні санкції.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча/ підпис Судді/ підписи

З оригіналом згідно /

суддя Апеляційного суду Т.В.Спірідонова