Рішення № 55861879, 15.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1276/16

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Калараш А.А., Сєвєрова Є.С.

При секретарі - Томашевської Т.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Овідіопольського районного суду м. Одеси від 20.04.2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6

- про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,

за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5

-про стягнення заборгованості за аліменти та пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

6 березня 2015 року ОСОБА_5 звернувся з вищезазначеним позовом в котрому зазначав, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 червня 2004 року з нього на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян до повноліття дитини. Посилаючись на те, що в даний час він не працює та здійснює догляд за хворою мамою -ОСОБА_8, котра потребує стороннього догляду, від держави отримує 85 грн. 25 коп. та з врахуванням ст.192 СК України просив суд зменшити розмір стягнутих аліментів.

9 квітня 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, просить стягнути з нього заборгованість по аліментам у розмірі 30 832.30 гривень та пеню у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2015 року в сумі 6 338.98 гривень, та судові витрати в сумі 371 грн.71 коп. посилаючись на несвоєчасну та в повному розмірі оплату аліментів.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 - задоволено.Зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Овідіопольського районного Одеської області від 08 червня 2004 року. Стягнуто з ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3, 1ПН НОМЕР_1, аліменти у розмірі 1/5 частину всіх видів доходу, але не менш одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на користь ОСОБА_6, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20 квітня 2015 року та до повноліття дитини.

Позовні вимоги ОСОБА_6 - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3. ПІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6, заборгованість по аліментам у розмірі 30832грн. 30 коп. та пеню за несплату аліментів в розмірі 6338 гривень 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 371 грн. 71 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог з ухваленням нового рішення, яким відмовити в зустрічних вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на матеріальний та сімейний стан та неправильний розрахунок заборгованості по аліментам.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Стягуючи заборгованість по аліментам в сумі 30 832 грн. 30 коп., районний суд виходив з того, що встановлений розмір ОСОБА_5 сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, що призвело до зазначеної заборгованості, складеної державним виконавцем від 01.04.2015 року. Визначаючи пеню районний суд не навів правових підстав та розрахунків.

З таким судженням районного суду повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Матеріалами справи встановлено, що 08 червня 2004 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менш одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян починаючи з 14 травня 2004 року і до повноліття дитини.

Виконавчий лист від 08 червня 2004 року виданий на підставі вказаного рішення суду, та знаходиться у виконавчій службі.

ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю- ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження котра є інвалідом другої групи та потребує стороннього догляду відповідно до заключення МСЕК № 82 від 27 січня 2015року безстроково.

Соціальна допомога становить 85.26 грн. згідно довідки Овідіопольської РДА від 05 березня 2015 року за № 1519.

Встановлено, що ОСОБА_5 не працює, проживає разом з матір'ю та здійснює за нею постійний догляд, отримує соціальну допомогу в розмірі 85 грн.26 коп.

За таких обставин, судова колегія погоджується з судженням районного суду щодо зменшення розміру аліментів виходячи з майнового та сімейного стану ОСОБА_5

Встановлюючи розмір аліментів, котрий підлягає зменшенню, районний суд правильно виходив з того, що він отримує постійну соціальну допомогу, а тому правильно визначив їх розмір у частці до його доходу, зменшивши сплату аліментів до 1/5 частини всіх видів доходу.

Проте, визначаючи розмір аліментів, суд не врахував, що відповідно до вимог ст.182 ч.2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за виключенням випадків передбачених ст.184 СК України, яка вступила в законну силу 18.10.2005 року.

За таких обставин, районний суд помилково визначив, що мінімальний розмір аліментів встановлюється-не менш одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, так як не врахував зміни внесені до ст. 182 ч.2 СК України.

Не погоджується судова колегія і з судженням районного суду, що зміна аліментів починається з подачі позову, так як відповідно до вимог ст.192 СК України у разі задоволення позову аліменти у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішенням суду, а не від дня пред'явлення позову.

Виходячи з вимог ст. 303 ч.3 СК України та з врахуванням того, що під час розгляду справи встановлено неправильне застосування норм матеріального права в цій частині рішення суду підлягає зміні.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам від 01.04.2015 року, розрахованим державним виконавцем та затвердженим начальником відділу ВС Овідіопольського районного управління юстиції розмір аліментів становить 30 832 грн.30 коп.

Проте, в подальшому державний виконавець здійснив перерахунок та встановив заборгованість в сумі 21 520 грн.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що заборгованість по аліментам підлягає зміні в силу ст.309 ч.1 п.3 ЦПК України, так як суд першої інстанції не вірно встановив її розмір.

Судова колегія не погоджується з твердженням платника аліментів щодо відсутності заборгованості так як він не надав належних та допустимих доказів.

Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що аліменти сплачувались в повному обсязі, так як порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і сума зазначеної заборгованості не спростовується матеріалами справи.

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Така правова позиція викладена у справі у справі за № 6-94цс15.

За таких обставин, визначаючи розмір пені судова колегія погоджується з наданим представником ОСОБА_6 розрахунок пені та погоджується , що загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період 01.01.2011 року по 01.04.2015 року складає 6 338,98 гривень (445,27 + 458,86 + 948,98 + 704,22 + 135,42 + 207,23 + 215,05 + 196,69 + 170,19 + 143,10 + 261,51 + 189,71 + 68,82 + 87,08 + 208,01+ 283,01 + 208,01 + 186,60 + 1221,22 = 6 338,98 грн.

У п. 22 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Судова колегія приходить до висновку, що в зв'язку з сімейним станом платника аліментів, яка пов'язана з хворобою його матері, Котра потребує стороннього догляду та незначною сумою соціальної допомоги, вважає можливим зменшити суму пені до 3 000 грн.

Судова колегія погоджується з судженням районного суду щодо повернення ОСОБА_6 судового в розмірі 371 грн.71 коп. в силу ст.88 ЦПК України.

З врахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що районний суд правильно визначив юридичну природу сп павовідносин і закон який їх регулює проте помилково вважав стягнення мінімального розміру аліментів у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян та неправильно встановив дату зміни аліментів, допустився помилки щодо обчислення розміру заборгованості та не прийняв до уваги підстави для зменшення пені, що свідчить про порушення судом вимог ст.212-214 ЦПК України, а тому з підстав ст.309 ч.1 п.3,4 ЦПК України рішення суду підлягає в цій частині зміні.

Керуючись ст.ст.218,309ч.1п.3,4;316,317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду м. Одеси від 20.04.2015 року змінити, виклавши в наступній редакції.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3,ІПН НОМЕР_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08. червня 2004 року

Стягнути з ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3,ІПН НОМЕР_1 аліменти у розмірі 1/5 частини всіх видів доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 15.02.2016 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за аліменти та пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3,ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_6, заборгованість по аліментам у розмірі 21 520 грн.60 коп. та пеню за несплату аліментів у розмірі 3000 гривень.

В решті позову-відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді Є С. Сєвєрова

А.А.Калараш