Ухвала суду № 55861787, 09.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1040/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановила:

Представник позивача звернувся з цим позовом до відповідачів вказуючи, що 25.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/79790/74/78824, відповідно до умов якого, позивач прийняв на себе зобовязання по видачі кредиту в сумі 100000,00 доларів США, строком до 25.07.2027 року, а ОСОБА_4 зобовязувалася своєчасно повернути позивачу всю суму кредиту, відсотки та дотримуватися строків та умов, вказаних у договорі.

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_2 25.07.2007 року укладено договір поруки № 014/79790/74/78824/1.

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_5 25.07.2007 року укладено договір поруки № 014/79790/74/78824/2.

В порушення умов вказаних договорів відповідачі прострочили виплату грошової суми, тому, у звязку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 86 857,67 доларів США, що еквівалентно 694253,36 гривень, а також судові витрати (а. с. 1-3).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року позов ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 86 857,67 доларів США, що еквівалентно 694 253,36 гривень та стягнуто в рівних частках судові витрати у розмірі 3 654,00 гривень (а. с. 80-81).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення з ухваленням нового рішення по відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 85-88).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги представник ОСОБА_2, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 липня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 банк Аваль») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/79790/74/78824. За умовами якого ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» надав на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 100000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,2 % на рік строком до 25.07.2027 року (а. с. 27-31).

В забезпечення виконання зобовязань по Кредитному договору № 014/79790/74/78824 між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_2 25.07.2007 року був укладений договір поруки № 014/79790/74/78824/1 (а. с. 25-26).

В забезпечення виконання зобовязань по Кредитному договору № 014/79790/74/78824 між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_5 25.07.2007 року був укладений договір поруки № 014/79790/74/78824/2 (а. с. 24-25).

Відповідно п. 3 договорів поруки, поручитель відповідає перед Банком у тому ж обємі, що і позичальник. Позичальник і поручитель відповідають як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань як від позичальника та поручителя як разом, так і від кожного окремо. Крім того, поручителі відповідають перед позивачем всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.

Відповідачі своїх зобовязань за кредитним договором не виконали, в звязку з чим загальна заборгованість по погашенню кредиту станом на 24.10.2013 року складає 86 857,67 доларів США, що за курсом НБУ становить 694253,36 гривень, у тому числі: заборгованість по кредиту 78524,76 доларів США, що за курсом НБУ становить 627648,91 гривень, заборгованість по сплаті відсотків 4995,11 доларів США, що за курсом НБУ становить 39925,91 гривень, пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків 3337,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 26679,04 гривень.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 629, ч. 1 ст. 610 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За нормами ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частина 2 ст. 554 ЦК України визначає, що поручитель несе відповідальність у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків за прострочення виконання основного зобов'язання боржником, регламентується по суті не обсяг відповідальності поручителя, а обсяг його зобов'язання перед кредитором за договором поруки. З моменту порушення умов основного договору боржником обсяг зобов'язання поручителя і обсяг зобов'язання боржника перед кредитором за загальним правилом є рівними.

Задовольняючи позов про стягнення суми заборгованості з відповідачів у солідарному порядку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобовязання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобовязання дає право на стягнення боргу в судовому порядку.

Довід апеляційної скарги представника ОСОБА_2 про те, що порука припинилася 15.01.2010 року, є неспроможним.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається із п. 4 договорів поруки, цей договір діє до повного виконання боргових зобовязань за Кредитним договором. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань в повному обсязі.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобов'язання згідно з такими умовами або у зв'язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й міг пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року в справі N 6-1077цс15, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_7