Рішення № 55853719, 11.02.2016, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/457/15-ц

Провадження № 2/126/6/2016

"11" лютого 2016 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

з участю секретаря: Кучанської В.М.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь справу за позовом ОСОБА_1 третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням.

Свій позовом мотивує тим, що 17.02.2012 року водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та пошкоджено автомобіль.

Вироком Бершадського районного суду від 20.11.2014 року визнано винним ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Потерпілим у даному проваджені визнано позивача, оскільки йому було спричинено як тілесні ушкодження так і матеріальний збиток у вигляді пошкодження автомобіля.

В добровільному порядку, ні страхова компанія ні винуватець ДТП ОСОБА_4, не повернули йому спричинені як матеріальні так і моральні збитки. А тому, звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з НАСК «Оранта» матеріальну шкоду в розмірі 49490 гривень майнової шкоди та 5 000 гривень моральної шкоди, і з ОСОБА_4 на його користь 45370 майнової шкоди та 20000 гривень моральної шкоди та судові витрати в сумі 1830 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, пославшись на обставини викладені у позові, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 до суду не зявився, однак надіслав письмову заяву в якій підтримує позов повністю та просить суд задовольнити його.

Представники відповідача НАСК «Оранта» до суду не зявились, надіслали до суду письмові заперечення в яких просили розглядати справу за їх відсутності та відмовити в позові оскільки, позивач не являється власником автомобіля НОМЕР_3, а тому право вимагати страхового відшкодування належить ОСОБА_3, а не ОСОБА_1, який є лише користувачем автомобіля, а не власником. Окрім цього, позивач ОСОБА_1 звернувся з проханням виплати страхового відшкодування через 2 роки після настання страхового випадку. Експертиза по справі проведена з порушенням процесуального права, оскільки позивач не повідомив представників страхової компанії про проведення експертизи, також не згодні з висновком експертизи в частині нарахування експертної вартості збитків спричинених ДТП.

Представник відповідача ОСОБА_4- адвокат ОСОБА_2 не визнав позов, заперечив проти його задоволення з тих підстав, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки на час вчинення ДТП він перебував у відряджені та керував службовим автомобілем НОМЕР_1. Вказаний автомобіль не належить ОСОБА_4 і він не є власником джерела підвищеної небезпеки. ДТП сталось під час виконання ОСОБА_4 службових обовязків, оскільки він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Інтер ФУД»,що підтверджено матеріалами кримінального провадження №1201201009000134.

Суд вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши представлені докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

17 лютого 2012 року біля 09 год. 30 хв. на автомобільній дорозі сполученням Бершадь-Гордіївка, біля її перехрестя з автомобільною дорогою, яка йде зі сторони с. Баланівка в сторону с. Кошаринці водій ОСОБА_4, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Бершадь виїхав на зустрічну смугу руху, де йому назустріч в сторону с. Гордіївка на автомобілі НОМЕР_2 рухався ОСОБА_1 Помітивши на своїй смузі руху автомобіль ОСОБА_4, ОСОБА_1 почав гальмувати, в результаті чого його автомобіль почало нести юзом та частково винесло на зустрічну смугу руху, де він зіткнувся з автомобілем ОСОБА_4

Згідно вироку Бершадського районного суду від 20.11.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та звільнено від кримінального покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Згідно висновку авто товарознавчої експертизи №23 від 14.05.2014 року матеріальний збиток завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 становить 36511 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 Е2200 д\н ВН3208АО власником вказаного автомобіля є ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21150 д\н АВ8253АВ власником вказаного автомобіля є ОСОБА_5.

Згідно тимчасового реєстраційного талону серії ДАО №876597 автомобіль НОМЕР_4 перебуває в тимчасовому користуванні ТОВ «Тульчинський МСЗ».

Згідно полісу №АА 0529530 ТОВ «Тульчинський маслозавод» застрахувало автомобіль НОМЕР_1 у ВАТ НАСК «Оранта».

Вивченням матеріалів кримінального провадження №1201201009000134 щодо ОСОБА_4, яке було оглянуто в судовому засіданні встановлено наступне.

Станом на 17.02.2012 року ОСОБА_4 перебував на посаді менеджера з постачання молочної сировини департаменту заготівлі молока ТОВ «Інтер ФУД»,що підтверджується його трудовою книжкою БТ-І №2903828 від 17.07.2007 року.

З протоколів допиту в якості свідків громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджено факт перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з ТОВ «Інтер ФУД». Даний факт підтверджується також, копіями виробничої характеристики та характеристики з місця проживання ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом встановлено, що автомобіль ВАЗ 21150 д/н НОМЕР_5 є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу №АА 0529530 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджує укладення договору страхування між ТОВ «Тульчинський маслосирзавод» та ВАТ НАСК «Оранта» від 30.03.2011 року.

В судовому засіданні встановлено, та не заперечується самими сторонами, беззаперечний факт, що 17.02.2012 року за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21150 д/н НОМЕР_5 та автомобіля позивача сталась дорожньо-транспортна пригода, що вважається страховим випадком в розумінні ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та утворює обовязок страховика відшкодувати, в межах страхових сум вказаних у страховому полісі, страхову виплату.

Згідно п. 2 страхового полісу №АА 0529530 страхова виплата за шкоду заподіяну майну складає 50000 грн., за вирахуванням суми франшизи в сумі 510 грн., тобто всього на суму 49490 грн.

Доводи представників відповідача ВАТ НАСК «Оранта» щодо відмови в позові з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до страхової компанії про виплату страхової суми. не може бути прийнято судом до уваги за наступних підстав.

Так, відповідно до п. 33.1.4. ст.33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСС України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільця транспортного засобу діє протягом строку, на який його укладено. У разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу (відчуження, спадкування, правонаступництво) договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. На вимоги, що випливають із договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поширюється загальний строк позовної давності, встановлений тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), що обчислюється із дня закінчення дії договору. Строки, передбачені статтею 33 Законудля звернення до страховика, а у випадку, зазначеному в статті 41 цього Закону, - до МТСБУ, із заявою про дорожньо-транспортну пригоду, не є строками здійснення потерпілим свого права на отримання страхового відшкодування. Тому у разі відмови страховика від прийняття документів на отримання страхового відшкодування з посиланням на пропущення цих строків потерпілий має право звернутися до суду з метою вирішення спору по суті.

Тобто, обовязок повідомити страхову компанію про настання страхового випадку належить особі, яка застрахувала свою відповідальність та/або є водієм забезпеченого транспортного засобу, а не потерпілому.

Позивач ОСОБА_1 у даному випадку являється потерпілим, а не винною особою, що підтверджується вироком Бершадського районного суду від 20.11.2014 року, а тому у нього і не виникає обовязку повідомляти страховика про настання страхового випадку.

За таких обставин відмова ВАТ НАСК «Оранта» у виплаті страхового відшкодування, з цих підстав, викладена у листі ВАТ НАСК «Оранта» № 09-09-09 від 24.06.2014 року є неправомірною.

Також, суд не погоджується з позицією представника відповідача ВАТ НАСК «Оранта» щодо відмови у виплаті страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_1 з тих підстав, що він не являється власником автомобіля НОМЕР_6, який був пошкоджений внаслідок ДТП, оскільки відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСС України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК Україниположення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України(посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). При розгляді таких спорів суд має вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у порядку, передбаченому статтями 35, 36 ЦПК, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.

Судом встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_7 являється громадянин ОСОБА_3. Позивач ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, що не суперечить вимогам Правил дорожнього руху України. А тому, право вимоги відшкодування спричиненої шкоди завданої внаслідок ДТП належить зокрема і водію ОСОБА_1

Доводи представника відповідача ВАТ НАСК «Оранта» про те, що експертиза по справі проведена з порушенням процесуального права, оскільки позивач не повідомив представників страхової компанії про проведення експертизи, не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33.3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно до вироку Бершадського районного суду від 20.11.2014 року пошкоджений автомобіль НОМЕР_6 знаходиться на арешт майданчику Бершадського РВ УМВС України у Вінницькій області.

Як видно з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернувся до НАСК «Оранта» з проханням виплатити страхове відшкодування 29 травня 2014 року.

ВАТ НАСК «Оранта» листом №09-03-09 від 24.06.2014 року відмовила у виплаті страхового відшкодування. Тобто, представники ВАТ НАСК «Оранта» достовірно знали про настання страхового випадку та мали обєктивну можливість оглянути транспортний засіб ОСОБА_2 Е2200, що ними не було зроблено.

А тому, твердження відповідачів про невжиття заходів позивачем щодо збереження пошкодженого майна та незабезпечення представнику страхової компанії оглянути транспортний засіб та провести відповідну експертизу не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Аналогічне положення закріплене в п. 4 Постанови Пленуму ВСС України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта № 40 від 04.12.2015 року матеріальний збиток завданий власникові автомобіля НОМЕР_6 на момент проведення експертизи становить 95370 грн.

Страхове відшкодування, яке зобовязане виплатити страховик складає 50000 грн. (за мінусом 510 грн. франшизи). Іншу частину, яка не покриває суму страхової виплати зобовязана сплатити особа, яка визнана винною у вчинені ДТП. Тобто для повного покриття витрат з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню сума в кількості 45370 грн. (95370-50000 = 45370 грн.).

Частково задовольняючи позов в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 року визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись вимогами законодавства, виходячи із засад розумності та справедливості суд вважає за можливе стягнути з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн., та з відповідача ОСОБА_4 в сумі 10000 грн., оскільки позивач ОСОБА_1 зазнав як фізичних, психічних страждань так і немайнових втрат.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем у справі понесені судові витрати на загальну суму 1830 грн., що підтверджується наступними документами:

-чеком ПАТ КБ «Приватбанк» від 03.09.2014 року на суму 250 грн.,

-квитанціями №57006536 від 03.09.2014 року АТ «Ощадбанк» на суму 40 грн. та №65168905 від 29.01.2015 року АТ «Ощадбанк» на суму 40 грн.,

-квитанцією до прибуткового касового ордеру №24 від 01.07.2015 року на суму 900 грн. виданої СПД ОСОБА_8

-квитанцією до прибуткового касового ордеру №40 від 04.12.2015 року на суму 600 грн. виданої СПД ОСОБА_8

Понесені судові витрати підлягають стягненню солідарно в рівних частинах з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 на загальну суму 1830 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 990, 1167, 1177, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 127 КПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 49490 (сорок девять тисяч чотириста девяносто) гривень майнової шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 5000 (пять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 45370 (сорок пять тисяч триста сімдесят) майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 510 (пятсот десять) гривень франшизи.

Стягнути солідарно в рівних частинах з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1830 (тисячу вісімсот тридцять) гривень судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.

Суддя О. Г. Рудь