Ухвала суду № 55850413, 27.01.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/359/2016

Справа № 428/722/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участі прокурора Нетикша П.В., начальника 1-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1, захисників адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду винесене в кримінальному провадженні №12015130370002500 від 22.09.2015 року, і погоджене з прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_5, клопотання начальника 1-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, має середню освіту, не одружений, працював міліціонером відділення № 1 взводу № 2 оперативної роти Батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВСУ у Луганській області, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджувався по ст. 186 КК України (зі слів), підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання поданого до суду, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 проживає спільно із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки 13/2. По сусідству з ними, а саме за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки 13/1 проживали потерпілі ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Так, протягом 2014-2015 років між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 склались товариські стосунки. ОСОБА_6 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 неодноразово бували у квартирі, де проживали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 В черговий раз, у вересні 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, перебуваючи в гостях у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в АДРЕСА_1, ОСОБА_4 дізнався про те, що ОСОБА_7 нещодавно продав автомобіль та виручені гроші за продаж зберігає вдома. Тоді у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення їх майна.

Так, 21.09.2015, перебуваючи на добовому чергуванні за місцем роботи, а саме за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілесова, 1, ОСОБА_4 запропонував невстановленій в ході досудового розслідування особі проникнути до квартири АДРЕСА_2 та здійснити крадіжку майна володільців вказаної квартири, на що вказана особа погодилась. Цього ж дня, приблизно о 15 годині 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_4 разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою реалізації спільного злочинного умислу на таємне викрадення майна, яке належить ОСОБА_8 та ОСОБА_7, залишили своє робоче місце та на службовому автомобілі марки Volkswagen T4 білого кольору, який закріплений за ОСОБА_4, направились до буд. №13 по вул. Науки м. Сєвєродонецька

Підїхавши на вищевказаному автомобілі до буд. № 13 по вул. Науки м. Сєвєродонецька, ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, в період часу приблизно з 15 години 40 хвилин до 17 години 40 хвилин, реалізовуючи злочинний умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи, умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом пошкодження замків двері, яка веде до тамбуру та вхідної двері, проникли до АДРЕСА_3. Проникнувши в зазначену квартиру, ОСОБА_4 разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою, будучи заздалегідь обізнаними про місцезнаходження майна, що належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи те, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали 70000 гривень, 7900 доларів США (згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 21.09.2015 дорівнюють 170877 гривень), 453000 рублів РФ (згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 21.09.2015 дорівнюють 149037 гривень), 3 шаблі та золоту каблучку. У подальшому, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на викрадення майна, що належить потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, завантажили зазначене майно та грошові кошти в автомобіль, після чого покинули місце вчиненого кримінального правопорушення та зникли у невідомому напрямку. В подальшому, ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, викраденим майном розпорядилися за власним розсудом, чим спричинили потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа заподіяли потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 389914 гривень.

04.11.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

04.11.2014 слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду обрано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 02.01.2015, з можливістю внесення застави у сумі 400000 грн. Станом на теперішній час підозрюваним заставу не внесено.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_7, який підозрює у вчиненні крадіжки саме ОСОБА_4, у звязку з тим, що останній був обізнаний про наявне в потерпілого майно та мав вільний доступ до квартири, де проживав потерпілий;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 22.09.2015 він біля магазину «Абсолют», що розташований по проспекту Гвардійському м. Сєвєродонецьку, купив у незнайомого йому чоловіку в камуфльованій формі 100000 рублів РФ та золоту каблучку з каміннями;

- протоколом предявлення речей для впізнання потерпілій ОСОБА_8, яка впізнала золоту каблучку з каміннями, яку ОСОБА_9 купив у невідомого йому чоловіка в камуфльованій формі 22.09.2015, як таку, що була викрадена в неї 21.09.2015;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками свідкові ОСОБА_10, який впізнав чоловіка в камуфльованій формі, в якого 22.09.2015 придбав 100000 рублів РФ та золоту каблучку як ОСОБА_4;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11, який пояснив, що приблизно о 16 години 00 хвилин 21.09.2015, перебуваючи біля підїзду №1 буд. №13 по вул. Науки м. Сєвєродонецька, на балконі квартири, що розташована на другому поверсі з лівої сторони від підїзду, він бачив чоловіка в камуфльованій формі;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками свідкові ОСОБА_11, який впізнав чоловіка, якого він близько 16 години 00 хвилин 21.09.2015 бачив на балконі, що розташований на другому поверсі з лівої сторони від підїзду №1 буд. №13 по вул. Науки м. Сєвєродонецька, як ОСОБА_4.

Складність кримінального провадження полягає у визначенні правової кваліфікації кримінального правопорушення, характеру обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, обсягу та специфіці процесуальних дій, необхідних для всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення.

Значний обсяг зібраних матеріалів у кримінальному провадженні вимагає тривалого строку для ознайомлення з ними потерпілим та підозрюваним, а саме виконання вимоги ст. 290 КПК України та складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, наявні обєктивні підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством строк.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 04.03.2016, однак, у звязку з викладеними у клопотанні обставинами виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваному.

Враховуючи викладене, завершити досудове розслід у визначений трьохмісячний строк не надається можливим з обєктивних вищенаведених причин.

У звязку з продовженням строків досудового розслідування до 4 (чотирьох) місяців, виникла необхідність у продовженні строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4, до 4 (чотирьох) місяців.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обовязків, йому необхідно продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обрати більш мякий запобіжний захід не є можливим, у звязку із наявністю відповідних ризиків, які у тому числі на даний час не змінились та свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може

переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Діючим кримінальним законодавством України за вчинення злочину, за яке передбачене позбавлення волі більше ніж пять років, визначене безальтернативне покарання у вигляді реального позбавлення волі, що в силу служби в органах внутрішніх справ достовірно відомо ОСОБА_4 Крім того, підозрюваний офіційно зареєстрований в Київській області, а тому має реальну можливість залишити Луганську область та в подальшому переховуватися від органів досудового слідства;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, схиляти їх особисто як працівник міліції, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань або відмови від дачі показань, тим самим перешкоджати встановленню обєктивної істини у кримінальному провадженні;

знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обєктивних обставин кримінального правопорушення.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обєктивних обставин кримінального правопорушення.

Крім того, приймаючи до уваги наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, які у повному обсязі зібрані у даному кримінальному провадженні і тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_4, передбачене ч.5 ст.185 КК України, особливо тяжким, за скоєння якого передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, а також враховуючи вік, стан здоровя підозрюваного у клопотанні слідчого ставиться питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного до 4-х місяців.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому та враховуючи наявність обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України та необхідності виконання ряду процесуальних дій, таких як ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінального провадження, відкритими для ознайомлення, без яких закінчення досудового розслідування неможливе.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив не продовжувати запобіжний захід, вказавши що він злочину не вчиняв, переховуватись від слідства та суду не збирається та не буде, свідчень потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні, щодо наявності погроз з його сторони не підтримав, вказавши що це є маячня, ні він ні його знайомі погроз не виказували. Підтримав пояснення своїх захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по суті клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 просила суд не продовжувати підзахисному міру запобіжного заходу, так як підозра на її думку не знайшла свого підтвердження по матеріалам кримінального провадження, а ризиків взагалі не існує, прокурор їх не довів, так як ОСОБА_4 не переховувався до моменту затримання, а вів звичний спосіб життя та виконував обовязки по службі. Крім того вказала, що їй не зрозуміло закінчено провадження по справі чи ні, підозрюваний тримається під вартою незаконно, надала суду свої заперечення. Просить суд обрати запобіжний захід підозрюваному у вигляді особистої поруки.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 просив суд не продовжувати підзахисному міру запобіжного заходу, а обрати йому такий запобіжний захід як його особиста порука, так як він гарантує виконання процесуальних обовязків ОСОБА_4, також вказав що підозра на його думку не знаходить свого підтвердження по матеріалам кримінального провадження, а ризиків взагалі не існує прокурор їх не довів, до свідчень потерпілого ОСОБА_7 щодо надходження погроз з сторони підозрюваного просить підійти критично, так як вони не підтверджені. Крім того вказав, що вважає, що підозрюваний інкримінованого злочину не вчиняв і з часом це все стане відомо засобам масової інформації та широкому загалу.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 слідчому судді пояснив, що йому надходили телефонні дзвінки від невідомих осіб які пропонували йому забрати заяву, також біля квартири його зустріли три невідомі йому особи які вказали на необхідність забрати заяву, а то йому буде гірше, про вказаному факту він звернувся з заявою до правоохоронних органів і вона є в матеріалах кримінального провадження.

Суд, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для обрання запобіжного заходу, вивчивши матеріали надані з клопотанням та кримінального провадження, вислухавши підозрюваного та його захисників, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завершити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні у трьохмісячний термін не виявляється можливим у звязку із тим, що необхідно виконати низку процесуальних дій вказаних у клопотанні щодо ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами справи, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт, що неможливо без продовження строку тримання під вартою підозрюваного, строк досудового розслідування продовжено відповідно прокуратурою області.

При продовженні строку тримання під вартою суд визначає обґрунтованість підозри, а вона відповідно до клопотання на даний час обґрунтована і наявна та суд, на даній стадії процесу, усі зібрані по справі докази не може аналізувати, та визначати обґрунтованість правої кваліфікації кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого суспільно небезпечного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та прокурор довів, на даний час розслідування справи, обґрунтованість підозри.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Крім того, підозрюваний офіційно зареєстрований в Київській області, а тому має реальну можливість залишити Луганську область та в подальшому переховуватися від органів досудового слідства; незаконно впливати на потерпілого про що судом отримання підтвердження з показів самого потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, схиляти їх особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань або відмови від дачі показань, тим самим може перешкоджати встановленню обєктивної істини у кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявність вищезазначених обставин, дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і застосування більш мякого запобіжного заходу, крім тримання під вартою до нього не доцільно. Судом також обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 та визначено з урахуванням обставин справи її розмір, що не перешкоджає стороні захисту внести вказану судом заставу та досягти цілей які ставляться перед вказаною стороною щодо належного захисту підозрюваного ОСОБА_4, тому слідчий суддя, поважаючи наміри захисників, вважає клопотання сторони захисту. щодо обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, таким що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та можливості вплинути на потерпілого, є необхідність продовження застосування вказаного запобіжного заходу до підозрюваного.

Суд, також враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України вказані у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоровя, а у суду немає відомостей про його незадовільний стан здоровя який унеможливлює його тримання під вартою, міцність соціальних звязків він не одружений, не проживає у м. Сєвєродонецьку, його репутацію він раніше засуджувався за ст. 186 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

З огляду на викладене, на даний час органу досудового розслідування необхідно виконати вказані у клопотанні процесуальні дії; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які є необхідними та мають значення для судового розгляду.

Судом, також як і при обранні запобіжного заходу виконується обовязок застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В звязку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом і може складати не менш ніж вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати та неможе бути на думку суду меншою за спричинену матеріальну шкоду.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, до 4-х місяців на строк 30 (тридцять) днів, тобто з 31.01.2016 року до 29.02.2016 року

Дана ухвала діє протягом 30 днів, тобто до 16 години 00 хвилин 29.02. 2016 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України судом встановлено ОСОБА_4 заставу в розмірі 400 000, 00 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач в ТУ ДСА України у Луганській області: депозитний рахунок № 37317017002672, банк одержувач Держказначейська служба України м. Київ, код банку МФО 820172, код ЄДРПУ 26297948. Призначення платежу: застава, № ухвали суду 428\722\16-к, П.І.Б. платника застави ЄДРПОУ суду -05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обовязки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасника процесу та направити до відповідного ІВС та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський